Один із методів вивчення іноземної в ХХІ столітті

Чому не варто завчати таблиці відмінювання дієслів?
Та тому, що частота кожної із форм - різна. Наприклад (чисто для прикладу, а не по факту) вираз "він пішов" зустрічається набагато частіше ніж "ви пішли". Можливо, вираз "ви йшли, пішли" ніколи і не зустрінеться вам, а можливо, зустрінеться через кілька років, і у вас не буде жодних труднощів зрозуміти вираз відразу.
Така думка мені прийшла в голову, коли я розбирав речення.

il alla s’asseoir sur un coffre, à l’autre extrémité de la chambre.

Оте alla мене дещо збентежило, я знайшов таблицю відмінювання дієслова aller ,
це виявився граматичний час Indicatif passé simple (простий минулий - для допитливих, бо я не вчу спеціально граматичних термінів),
а всі форми дієслова в цьому часі будуть:
j'allai
tu allas
il/elle alla
nous allâmes
vous allâtes
ils/elles allèrent)

Глянути всі форми в табличці можна, але забивати їх собі в голову не слід. (Не варто витрачати на це час)
(як це колись робили в школі, іх шрайбе, ду шрайбст і ніхто не читає - Золоте теля)
Словосполучення, наприклад, vous allâtes - ви пішли, Вам може ніколи і не зустрітися.

А переклад виразу буде (приблизно, калька):

він пішов усістися на ящикові, в іншому краю(кінці) кімнати

От на даному етапі і досить зрозуміти, що il alla означає він пішов.
Продовжуємо читати далі, щоб узнати, чому він туди пішов, що було потім.

 

От написав я це, а потім засумнівався. Точніше, захотів підкріпити це фактами.
Взяв книгу Гюго
Les Misérables
Édition de référence :
Gallimard, Collection Folio Classique.
Більше 700 сторінок.
Вирішив пошукати, скільки разів в цьому романі зустрінуться форми дієслова aller - іти в простому минулому часі

Даю результат:
j'allai - 1 раз
tu allas - 0
il/elle alla >10 разів(до стор 170, далі не шукав)
nous allâmes - 0
vous allâtes - 0
ils/elles allèrent 3 рази один із виразів Puis ils allèrent à Saint-Cloud par le coche стане зрозумілим, якщо лише заглянути, що означає слово coche

Потім взяв форми дієслова être - бути Indicatif passé simple
je fus - 0
tu fus -0
il/elle fut >15 (до стор 52, далі не шукав )
nous fûmes - 0
vous fûtes - 0
ils/elles furent - 15

Я виділив жирним шрифтом те, що зустрічається в цьому романі.
Тобто, можна прочитати товстенний роман Віктора Гюго і жодного разу не зустріти тих форм дієслів йти і бути, які в якомусь класі (шостому чи сьомому) вчителі вбивають дітям в голову.
Кожен може взяти підручник і побачити ті таблички.
Бідна дитина завчає ту табличку, сподіваючись, що таким чином вона вивчить мову, потім дитину перевіряють, ставлять оцінку. А після школи дитина не знає мови.

Тому звертаюсь до бажаючих на пристойному рівні оволодіти іноземною.

Не вчіть таблиць дієслів, правильних неправильних, ніяких. Просто читайте багато.
оскільки il fut або elle fut вам зустрічатиметься часто, то Ви його за п"ятим чи за десятим разом все-таки запам"ятаєте.
А, наприклад, якесь vous fûtes вам і на лихо не потрібно завчати, що воно означає.
Зустрінеться - розберетеся.
Або запам"ятаєте, або забудете, що також не страшно - наступного разу можете зустріти, а можете і не зустріти.

 

Я натрапив на цікаву фразу.
Як її перекласти іншою мовою?
"Путін знову почав буцімто висувати територіальні претензії. За цими словами не буде жодних дій."
Україна vs Росія

 

Вчора, нарешті, дочитав ту частину Золотого жука французькою, яка озвучена в першому ролику.
За винятком пари місць все було зрозуміло. Мене відверто дивує, чому англомовні американці після школи не володіють французькою, за незначними (в районі одного відсотка) винятками?
Адже структура речень на французькій дуже схожа на структуру речень на англійській. Дуже багато спільної лексики. І якщо звикнути до службових слів, які, звичайно, зустрічаються дуже часто, а тому запам"ятовуються автоматично, то за півроку рік можна вільно читати французькою (мається на увазі - якщо ти вільно, або майже вільно володієш англійською).
Одна проблема, яка власне і проблемою не є, це мова негра Юпітера. Я не знаю поки що, наскільки його мова відхиляється від літературної французької. Акцент помітний.
Але, мені здається, у французькому перекладі відхилення мови негра від літературних норм значно менше, ніж у англійському оригіналі.

Для прикладу (англійський оригінал):

Французькою:

Що у зворотному перекладі на англійську буде:

Ми бачимо, наскільки мова Юпітера відрізняється від стандартної англійської.

 

Слово "bug" у розумінні "помилка в програмі, яку потрібно знайти і виправити ( є таке слово англійське debug - відладка програми)
з часом втратило своє основне значення - "жук, комаха"

Читаю
Si tu laisses tomber l’insecte, je te tords le cou.
Переклад на російську
Если ты уронишь ошибку, я закручу тебе шею.
Звичайно що - через англійський проміжний переклад.
If you drop the bug, I'll twist your neck.

Негр не захотів далі лізти по сухій гілці, тримаючи при собі золотого жука (якого він побоювався),
і почав хитрити, що полізе далі, але якщо того жука перед цим викине геть.

Я ніколи Едгара По не читав, якось не зустрічалось жодної книги в дитинстві, хоча читав я багато, тому цікаво, що ж воно буде далі.

Поступово звикаю до граматичних форм французької, як у даному випадку "якщо... то"

Якщо ти викинеш комаху, то я зверну тобі шию.

Що цікаво, що в даному випадку вжито більш загальне слово "комаха", ніж конкретне "жук"
Це приблизно як у Ільфа і Петрова: "Брось птицу!", маючи на увазі конкретного гусака.

 

Я дивлюся, що до французької я приступив наполовину серйозно (бо другу половину чи більше часу віддавав турецькій) в лютому поточного року, цитата від 16/02/2019:

Зараз читаю (намагаюся і досить успішно) неадаптований текст про Золотого Жука Едгара По.
Тобто, займаюся французькою, - новою для мене мовою, - трохи більш як півроку.
Самостійно, безкоштовно, завдяки наявності інтернету.
Уявіть собі, скільки за цей час вивчають діти в школі.
От, для прикладу, підручник, розрахований на цілий рік.
http://files.pidruchnyk.com.ua/uploads/book/5-klas-francuzka-mova-klimenko-2018.pdf
Картинки, діалоги, заповнити пропуски...
Все як звичайно. І дуже нудно, попри яскраві малюнки. Окремі штучно придумані діалоги.
Стів Кауфманн, ЕйДжейХог та інші корифеї категорично не сприймають такий підхід. І практика показує, що такий підхід нічого не дає.
Після одного діалогу (уроку) дитина не горить бажанням взнати, що буде в наступному діалозі. А отже - пропадає зацікавленість, основний мотиватор вивчення мови.
І в той же час якби дитина читала щось цікаве, що відірватися не могла, результати були б набагато вагоміші.
І відчуття мови (граматичні конструкціі мови, а не назви граматичних явищ у мові) було б набагато вагомішим.

От я вчора прочитав, як негр Юпітер виліз на найвищу гілку тюльпанового дерева, знайшов там череп людини і через око в черепі навіщось просунув на мотузці золотого жука.
От ця фраза
Le scarabée en descendant émergeait des branches, et, si Jupiter l’avait laissé tomber, il serait tombé à nos pieds.
досить непогано перекладена гуглом
Нисходящий жук появился из веток, и если бы Юпитер уронил его, он упал бы к нашим ногам.
наштовхнула мене на два моменти.
По-перше, мені кортить читати, що було далі. Навіщо того мертвого жука слід було просиляти саме через ліву очницю черепа?
По-друге, засвоюється така досить складна граматична форма на практиці як
Якщо б... то...
А це,- умовне речення, чи як його там по-науковому, - одна із важливих конструкцій мови, яку в школі відкладають на потім. На старші класи. Знаю по собі, тому що навіть після десятого класу, вивчаючи німецьку, я не завжди розумів умовні конструкції, коли читав оригінальні тексти, не кажучи вже про те, щоб уміти користуватися ними самому.

Тому продовжую читати далі. Ні в якому зошиті я французькою не написав ні слова, ніякі крапки в реченнях-вправах одним із варіантів не заповнював. Я взагалі (за порадою Кауфманна) не напружуюсь при вивченні мови. Ледачий підхід мені найбільше подобається.

 

Yahoo!
Я прочитав більше половини оповідання. Дочитав до кінця ту частину тексту, яка озвучена у другому ролику.
Нарешті герої знайшли два кістяки, іспанський старовинний тесак і кілька золотих та срібних монет.
407 карток Анкі. (Не вони знайшли, а я створив)
Деякі - з невідомими словами, деякі - зі словосполученнями, які непогано знати.

Спочатку викопали величезну яму, нічого не знайшли, зібралися йти додому, коли раптом Легран спитав Юпітера, негра-слугу, а покажи-но де в тебе ліве око? І Юпітер впевнено вказав пальцем на своє праве око.
Вернулися під дерево.
Забили другий кілок, відміряли від стовбура через новий кілок знову потрібну відстань, знову викопали яму, трохи собака допоміг, коли вже доходили до скелетів, і знайшли скарб.

Це Вам не оці, здавалося б цікаві, а в дійсності - пустопорожніі сторінки підручника.

 

Для вивчення іноземної мови у 3-му тисячолітті особа повинна мати якийсь світогляд.

Два приклади різних відгуків, світоглядів на одну подію - недавній виступ Путіна на слова про те, що південь України і Причорномор'я - це "споконвічно російські території":
1. Керівництва зросійщеного Херсону.
2. Дописувача Львівського Форуму з девіантним світоглядом.

1. Херсонський міський голова Володимир Миколаєнко та депутати міської ради відповіли президенту Росії Володимиру Путіну на слова про те, що південь України і Причорномор'я - це "споконвічно російські території".
Пряма мова Миколаєнка: "Ми маємо нагадати Путіну і всім його прибічникам, що споконвічні російські території — це болота під Москвою. Все інше — це території, якими московити заволоділи завдячуючи власній тваринній жорстокості і підступності…

Росія — це смерть. Неважливо куди вона приходить — в Сибір, на Урал, в Україну чи в Сирію. Росія — це завжди смерть, приниження, голод, сморід, невігластво і страждання. Про це має пам'ятати кожен українець, не тільки коли він йде голосувати. Про це кожен з нас має пам'ятати, коли дивиться російське телебачення, читає російську пресу, слухає російську попсу чи купує російські товари.

Причорномор'я настільки прекрасне і далеке від московських болот, що мені важко уявити собі, як Путіну могло спасти на думку, що Росія має до нас якийсь стосунок. Південь України — етнічно, ментально географічно, культурно український. Завжди був українським і завжди буде. Буде українським тоді, коли Росії вже не буде".


2.

 

Інколи трапляються фрази, в яких майже всі слова невідомі, і коли створюєш картку Анкі, виходить така різнобарвна картинка


За чистоту російського перекладу не ручаюсь, оскільки для мене це - не головне. Інколи я роблю мало не дослівні переклади, так лише, щоб було зрозуміло (мені) про що мова, що яке слово означає в оригіналі.
Тут, як я бачу зараз, ще потрібно було вказати інфінітив слова gisait - gésir (залягати), але при наступному перегляді я добавлю цей інфінітив.
Взагалі, у мене підхід такий:
- Виділяю в оповіданні фразу і даю її гугл-перекладачу на переклад.
- Створюю нову картку Анкі: копіюю оригінальну фразу і гугл-переклад
- В разі необхідності - дещо підправляю, наприклад, коли треба "он", а перекладено "оно", міняю на потрібне.
- Зберігаю картку і читаю далі.
- Потім уже, при повторенні карток, уточнюю переклад, підбираю краще слово, інколи вставляю пропущене при автоматичному перекладі - таке також іноді трапляється, визначаю словникові форми (інфінітив для дієслів). Розфарбовую слово чи два і йду далі.
- При наступному повторенні можу ще щось уточнити, якісь слова переставити місцями, ще якесь слово розфарбувати, і знову йду далі.
Інколи трапляється, що картка правиться кілька разів. Оскільки я працюю над кожною фразою з проміжками в часі, слова при такому підході запам"ятовуються краще, ніж якби я тупо виписав слова, поза фразами, і повторював їх з папірця.

А на днях я купив хороші навушники без дротів - Bluetooth. І тепер я можу слухати аудіо текстів, що я прочитав, займаючись чимось іншим: приготування їжі, прибирання в кімнаті. Можу ходити практично по всій квартирі, виходити на балкон і чути прекрасний звук, не плутаючись у дротах. Дуже зручно - навіть сьогодні мак на кутю тер, слухаючи навушники.

 

Ця тема не має відношення до вивчення мов.
З допомогою цієї теми показно-екстенсивного перебирання іноземних слів @medwedo berlogsoni намагається викликати до себе поблажливість за маніпуляції.
Коли @medwedo berlogsoni тицяєш в залишену ним дезінформацію (притягнутий за вуха Сулеймані), він встидливо мимрає:

Справжнє обличчя Росії-8

 

Продовжую викладати крок за кроком мій досвід роботи з оригінальним текстом.

Отже, фраза в тексті є такою:
il me sembla voir prématurément poindre une faible lueur dans les régions les plus profondes et les plus secrètes de mon entendement

Гугл переклав:
I seemed to see a faint glow appear prematurely in the deepest and most secret regions of my understanding
або, російською:
Мне казалось, что слабое свечение преждевременно появляется в самых глубоких и секретных областях моего понимания

По-перше, було не зовсім зрозуміло, що значить "преждевременно" в даному контексті.
По-друге, перш ніж занести фразу в картку Анкі, потрібно при можливості її скоротити.
Тому я викидаю слова et les plus secrètes як такі, що не впливають на структуру фрази, і в той же час те, що залишилося, містить в собі нові слова
Отже, залишається:
il me sembla voir prématurément poindre une faible lueur dans les régions les plus profondes de mon entendement
з перекладом
Мне казалось, что слабое свечение преждевременно появляется в самых глубоких областях моего понимания
Знову ж таки, дещо бентежить слово преждевременно
Звертаюся до літературного перекладу цього місця в книзі

мне показалось, что в самых отдаленных и тайных уголках моего ума слабо засветилось подобное мерцанию светляка представление об истине

Красиво звучить. Я розумію, що prématurément poindre означає засветилось , точніше засветиться .
Дивлюся слово poindre. Це перекладається як брезжить.
Переклад забрезжило більш точно передав би суть французької фрази, але це слово - важке і кострубате для вимовляння, тому його замінили на більш нейтральне слабо засветилось.
Ну, а з важким prématurément по ходу я також розібрався. В російській мові воно передається простим префіксом за- : в розумінні "щось почалося": наприклад, засвітитися, замаячити, заграти, загриміти, закричати, забігати тощо.

Тому відповідна картка в першій редакції набула вигляду:

Звичайно, той, кому не подобається займатися таким аналізом, може спокійно піти далі, після того як просто прочитає відповідне місце в перекладі, а заносити в колоду Анкі лише зрозумілі простіші фрази. І мені також інколи не вдається "розкрутити" якусь фразу чи речення в мові яку я вивчаю, тому я просто дивлюся, що вона означає в перекладі і йду далі.
Стосовно того, що російська... Я вже колись зауважував, що гугл з будь-якої мови перекладає на англійську, а потім на ту мову, яку обираєш для мови перекладу. Тобто порядок такий: французька - англійська (як проміжна) - російська. Ну, а якщо хочеться на українську, то тоді відбувається переклад уже з російської на українську. При перекладі з російської на українську також дещо втрачається або спотворюється.
Тому я в даному випадку (при вивченні мови) обмежуюся російським перекладом. Хоча інколи, якщо англійський переклад більш вдало відбиває суть слова, вказую те слово англійською.

От у даному конкретному прикладі слово voir - бачити в англійському перекладі збереглося: to see, а в російському і, звичайно ж як наслідок, в українському - зникає. Тому я добавив його в переклад, що в новоствореній картці.

 

А інколи гугл-переклад настільки вдалий, що нічого і підправляти не треба:
Près de l’endroit où nous le trouvâmes, j’observai les restes d’une coque de grande embarcation
Рядом с тем местом, где мы его нашли, я заметил остатки большого корпуса лодки.
"його" - мається на увазі кусок старого пергамента, з якого власне все і почалося. Точніше, почалося із золотого кольору жука, який вкусив Леграна, а обережний негр Юпітер вирішив взяти ту тварюку чимось, щоб і його та зараза не вкусила. Під руки попався кусок пергамента зі схемою, де був закопаний скарб.
Цікаво.

 

А скільки слів запам'ятовуєте в день? При такому способі вивчення має бути лавина незнайомих слів.

 

Доброго ранку!
Я, чесно кажучи, не знаю, скільки слів запам"ятовується. Але думаю, що десь приблизно в районі двох десятків щоденно, можливо - трохи менше.
Справа в тому, що я трохи знаю англійську, тому деякі слова взнаю із англійської.
Я повторюю щоденно (буває раз чи два на місяць що не всі) картки Анкі, які ця програма приготувала для мене.
Оскільки нові слова містяться в фразі, то мені здається, що я їх знаю. Але, звичайно, в іншому контексті я їх, буває, не взнаю. Це - природнє явище. Коли слово зустрінеться кілька раз в різних контекстах, воно обов"язково запам"ятається.
З французькою мовою набагато легше, тому що вона близька до англійської, структура речень близька і до структури англійських, і дещо - до структури українських речень.
А от із турецькою було набагато складніше. Там з самого початку абсолютно всі слова були невідомі, порядок слів - зовсім не схожий на порядок слів індо-європейських мов, використовуються зовсім інші граматичні форми, яких немає в цих мовах. Там мені, як я прикидаю, вдавалося запам"ятовувати близько 15 слів щоденно. В середньому. Мається на увазі слово і його різні граматичні форми я вважаю різними словами. Як, наприклад, в українській мені і мною. Спробуй догадайся, що ці слова - форми слова я.
Головне в підході, що я використовую - не зубрити слова і не побиватися, що якесь слово "не лізе ну ніяк".
А читати щось цікаве. А потім щоденно, з перервами на "нормальне життя" передивлятися колоду Анкі, що приготовлено на сьогодні.
Психологи кажуть, що мова вивчається не свідомо (правила, зазубрювання), а підсвідомо - стало зрозуміло, і згодом запам"яталося.
Я зараз пишу цей пост з нетбука, ще не піднімаючись із ліжка, а моя французька і мої колоди - на іншому комп"ютері. Тому я погляну і скажу, скільки карток Анкі у мене сумарно зараз по всіх французьких колодах, візьму якесь слово, яке довго не запам"ятовувалося, і покажу, у скількох контекстах воно зустрілося.
На конкретних прикладах, думаю, Вам стане зрозуміліше.
Дякую за запитання. Радий завжди поділитися своїм досвідом, як колись хтось невідомий поділився зі всіма своїм.

 

@solweig Я тут поглянув на основному компі.
Отже, в турецькому профілі Анкі я створив близько шести тисяч карток. В кожній картці могло бути одне незнайоме слово або два, а могло і не бути - просто я те слово забув і знову створив "навколо" цього слова картку.
Так що можна прикинути скромно, що я знаю близько чотирьох тисяч слів і словоформ турецької мови. Це - мій пасивний запас.
Тобто, я це слово взнаю в будь-якому контексті, але з української назад перекласти не можу. "Назад", думаю, приблизно тисяча - півтори.
Я такого завдання "вільно розмовляти турецькою" перед собою поки що не ставлю. Втім, як і французькою.
Хочу вміти читати на цих мовах без словника, зрідка заглядаючи, якщо щось уже зовсім незрозуміле.
Втім, ми у рідній українській також не всі слова знаємо - як у випадку із тим сурдутом. Виявляється, слово сурдут є в українських словниках. сурдут - Словник української мови - значення слова, це: . Я цього слова жодного разу не зустрічав.
До речі, краще було використати в українському перекладі слово куртка, тому що навряд чи головні герої ходили по березі моря, збираючи мушлі і равликів у сюртуках.

Тепер повертаємося до французької. Моєї французької.
Сумарно зараз по всіх колодах (а я вирішив на кожен твір створювати нову колоду Анкі - так зручніше) більше 1600 карток.
Отже, можна вважати, що картки створені для 1500 або менше нових слів. Можна ще прикинути, що деякі слова ми знаємо, як запозичені в українську чи російську із французької. Деякі знаємо просто так як, наприклад, soir - вечір через бон-суар - добрий вечір. Деякі я вивчив, починаючи вивчати французьку з "Мій Париж - перша зустріч" (посилання на перших сторінках теми).
Отже, якщо прикинути, я знаю близько двох тисяч слів французькою. Займаюсь приблизно сім місяців. Якщо відкинути ті слова, що я вже знав, то можна припустити, що за день вдалося вивчити 7-8 нових слів. Це при тому, що я ще й приділяю увагу турецькій та англійській.
Тому, якщо займатися лише однією мовою і серйозно, то 15-20 нових слів щоденно - реальна задача. Що означає, що за рік можна засвоїти близько семи тисяч слів. Таланти можуть засвоїти більше. Я, з моєю не дуже гарною пам"яттю, - менше.

 

@solweig
Тепер стосовно прикладів із моєї практики.
Деякі слова запам"ятовуються дуже важко. І це - нормально. Про це говорить навіть відомий поліглот Стів Кауфманн. А він знає що каже. В шістдесят своїх років почав вивчати одну із слов"янських мов - російську, і зараз цілком сприймає на слух п"ять слов"янських мов: російську, чеську, українську, словацьку та польську. Російською навіть пристойно розмовляє відразу, без підготовки, зрозуміло що говорить, хоча, звичайно, з граматичними помилками. Але він цим не переймається і не радить перейматися іншим. Головне, на його думку, - розуміти почуте і бути в стані висловити будь-яким чином цією мовою те, що хоче сказати. За винятком специфічних тем, як, наприклад, регулювання карбюратора ДВЗ.

А тепер - скріншот із прикладом. Словосполучення à peine - насилу, з трудом, ледь, навряд чи ніяк мені не давалось. Навіть учора, я вже начебто згадав, що воно означає, але виділив кольором, щоб ще раз звернути на нього увагу.
А все тому, що в голові завжди спливало англійське pain - біль, страждання .
No pain, no gain. - Без болю немає здобутку. Або, як каже одна моя знайома "Как потопаешь, так и полопаешь".
Таке буває Стів Кауфман любить таких "нещирих друзів перекладача" (ложные друзья переводчика). Тому що вони в остаточному підсумку також допомагають вивчити мову. (Згадайте приклад вродливий - уродливый).

Як бачимо, це слово зустрічається в восьми моїх картках, з трьох творів.
Вперше - в "Банкноті для комісара"
C'est à peine s'il répond à sa femme qui lui crie ... ; c'est à peine s'
Он едва отвечает своей жене, которая кричит ему... ; едва, почти не

Там комісар женеться з дому взнати, звідки появився напис тушшю на банкноті, яку йому дали на здачу, і відмахується від того, що йому навздогін кричить дружина.

Потім я цей вираз благополучно забув і вдруге звернув на нього увагу в "Червона картка, або раптова смерть"
І кілька разів виписав, поряд із іншими словами, в Золотому жукові.

Тому хочу звернути Вашу і всіх хто читає на наступне. Не думайте, що якщо Ви впізнали слово в старому контексті, то Ви його знаєте.
Коли я перечитую "Банкноту", то я впізнаю цей вираз, і думаю, що його знаю. Але, як бачимо, я його не знав досить довго, і тому виписува багато разів, як незнайомий вираз. І лише вчора я його впізнав при повторенні, але вирішив за краще приділити йому додаткову увагу і розфарбувати.

А деякі слова запам"ятовуються відразу.
Наприклад, gueule - морда, писок.
(Нащо мені це слово пам"ятати, може, воно більше ніде і не зустрінеться В усякому випадку, зрозуміло, що слововираз à peine знати набагато корисніше і важливіше)

В контексті:

musela la gueule de l’animal avec une de ses bretelles ; museler
сделал намордник на морду животного из одной из своих подтяжек ; одевать намордник

Негрові Юпітерові врешті обридло, що ньюфаундленд без упину гавкає, тому він зробив ту профілактику. Смішно, цікаво, а отже - запам"ятовується на емоціях, ефективно.

Ну, і слово bretelles - підтяжки неважко запам"ятати, оскільки ми дещо чули про і навіть бачили щось подібне - бретельки.

До речі, у Вас підпис на, здається, санскриті. Я санскриту не знаю, але можу підказати, з якого боку краще заходити, якщо є бажання його вивчити глибше.

 

@solweig
Ще хочу зазначити, що я не дуже напружуюся в плані - створювати картку Анкі чи ні. Якщо я відразу не зрозумів усі слова, я створюю картку, навіть якщо вона і зайва. Це в решті решт - не рукою писати, а зробити пару кліків мишкою.
Наприклад, читаю частину речення:

Vous vous rappelez que, lorsque je m’assis à la table pour faire un croquis du scarabée,

Начебто все зрозуміло:

Ви згадуєте, що я, коли сів за стіл, щоб зробити ескіз жука...

Але я дещо пливаю стосовно слова lorsque
Тому я створюю картку і виділяю це слово окремо, щоб при повторенні звертати на нього підвищену увагу.

Вы помните, что когда я сел за стол, чтобы набросать скарабея,

Тут слід зауважити, що він "накидав" не скарабея, а робив малюнок (делал набросок) жука. : faire un croquis du

Тому остаточно картка (запитання-відповідь) у першому наближенні буде такою:

Vous vous rappelez que, lorsque je m’assis à la table pour faire un croquis du scarabée,; lorsque
Вы помните, что когда я сел за стол, чтобы сделать набросок жука,; когда, во время (when, during)

Я написав все це, щоб дати зрозуміти, що у мене не

а цілком розумна кількість, можливо, навіть менша, ніж я міг би пропрацювати. Програма Анкі дозволяє вибрати кожному оптимальну для себе кількість нових слів, які вона підкидає щоденно для вивчення та повторення.
В турецькій мові я обмежився 15 новими картками щодня. В французькій - 20-ма, з врахуванням того, що мова легша для вивчення, і деякі картки - просто легкі. Але корисні з погляду на те, що повторюєш слова і фрази багато разів. Колоду "на сьогодні" можна переглянути швидше, якщо це - французька, і довше, якщо то - турецька.
Якщо я, наприклад, в якийсь день створив 40, то наступного дня Анкі покаже мені лише 20 (або 15, в залежності від налаштувань). А там я уже дивлюся, якщо мало часу, я не збільшую кількість нових карток "на сьогодні", якщо часу маю більше - штук 5 добавлю.
Інколи буває так, що за день не вдалося нічого прочитати далі, і не створити жодної нової картки. В такому випадку той "залишок" нових карток буде показано на наступний після цього "непродуктивного" день.

От я Вам тут даю свіженький скріншот, щоб показати меню на сьогодні (я ще не приступав до роботи з колодою).

Видно, що для повтору у мене 101 картка і лише 2 - нових, які мені вдалося створити вчора. Також займався не лише французькою.
Оті колоди по 200 штук - то старі, з якими я не працюю. Я їх уже і повторювати не буду. Тому що я працюю з колодою, як правило, поки читаю твір і ще трохи. Які слова в старих колодах я не запам"ятав, то так і буде. якщо це - часто вживані слова, вони ще обов"язково зустрінуться, а ні - так ні.
Шоубізнес - мало карток, тому що я почав читати, але мені той твір не сподобався. Я про це вже говорив "Місс Франції, феміністки..."
Чим самонавчання вигідно відрізняється від навчання в групі: Коли вчишся сам, вибираєш що тобі подобається, а в групі мусиш вчити те, що подобається (чи інколи навіть ні, а "так треба") викладачу.
"Сьогодні вчимо дні тижня, завтра - назви місяців, післязавтра - назви кольорів, післяпіслязавтра - назви овочів, потім - назви дерев, фруктів, одягу..." Мені такий підхід (і Стіву Кауфманну ) не подобається. Мені подобається читати, як Легран примушував Юпітера погрозами і обіцянками залізти на тюльпанове дерево із гладеньким стовбуром, як товариш Леграна подумував, як би упакувати того божевільного скарбошукача і відвести додому та покласти в ліжко...
Це - цікаво. А уявляти, що ти продавець овочевого магазину, а сусіда по парті - покупець, не цікаво.

 

@solweig Яскравий приклад безмежних можливостей інтернету у вивченні мов - це те, що я (і кожен) може знайти інформацію стосовно будь якої мови.
Ом мани падме хум — Википедия
Тибетский язык — Википедия
Щоправда, я таким мало цікавлюся, але факт залишається фактом.
Уявіть собі, щоб не було інтернету...
Тому повторюю ще раз, і повторюватиму багато разів. Вивчення іноземних мов самостійно і безкоштовно - це зараз найефективніший підхід, який дає результати, значно вагоміші, ніж відвідування будь-яких курсів, що ведуться старими методами. А інших, здається, і немає.

 

Потрібна величезна самодисципліна для регулярних занять. Щоправда, ми із задоволенням робимо те, що подобається. Тож головне в цій справі це інтерес і бажання.

 

Це точніше описується словом "мотивація".
У людини повинна бути мотивація для вивчення мови, які мотиви нею керують.
Це може бути, як у мене, просте бажання досліджувати мови. Я не збираюсь нікуди емігрувати чи ставати вчителем мови, чи перекладачем, чи прагнути спілкуватися з іноземцями. Але маю бажання читати мовами і сприймати на слух.
Це - моє улюблене заняття, як у когось - музика для себе, який не прагне стати професійним музикантом, як у іншого - шахи, який любить розв"язувати шахові етюди тощо.
Є один цікавий негр - афроамериканець, я про нього вже згадував у англійській темі, який любить вивчати мови, знає два китайські діалекти (настільки різні, що ті, що розмовляють лише не мандарині, не розуміють кантонського і навпаки) і любить дивувати китайців - на рибалці, в ресторані, в магазині. Знає корейську, і коли він голосно заговорив корейською в корейському ресторані в спину офіціантці-кореянці, та оглянулася і здивувалася, тому що нікого не побачила, якщо не рахувати двох дуже темних негрів, що сиділи за столиком.
Може бути мотивація - емігрувати, або влаштуватися на роботу, або читати літературу за фахом, або для туристичних поїздок.
В будь-якому випадку мотивація є, коли людина вирішує йти на курси, або наймати репетитора.
Так от, якщо є мотивація, не потрібно йти ні на курси, ні до репетитора, хіба що на місяць-два, для затравки. І те не обов"язкове.
По-перше, відвідування курсів може відбити бажання, цьому є маса прикладів. У людини може скластися враження, що у неї немає здібностей, в той час як мову може вивчити будь-хто і в будь-якому віці, навіть похилому, якщо він володіє рідною мовою. Доведено вченими.
По-друге, непотрібні фінансові трати.
По-третє, неефективність - час на поїздку на курси і назад, вислуховування непотрібних розповідей про граматику - рідною мовою, і так далі.
Тому якщо є мотивація (наприклад, теща - вірменка, і хочеться розуміти, що вона там каже по телефону про зятя), мову можна вивчити, причому - самому.
А час можна завжди знайти. Півгодини - за комп"ютером, годину - слухати, роблячи щось інше.
У мене ніколи молоко не збіжить і не підгорить, тому що я стою над плитою в навушниках (недавно придбав бездротові), слухаю те, що прочитав, і молоко помішую.
Не скучно підлогу мити. В навушниках. Оббирати картоплю, трощити горіхи. Лущити залений горошок на зиму в сезон. Різати помідори на сік. Панчохи штопати (кому це потрібно), вишивати хрестиком чи гладдю. Прасувати білизну - о!
Весь цей час у мене використовується ефективно. Майже весь, тому що я - не фанат, і інколи хочеться "послухати тишу".
А підганяє у вивченні мови саме те, що читаєш щось цікаве. Стівен Крашен радить читати "низькопробну" літературу на цільовій мові. "Зоряні війни" (як він особисто), Гаррі Поттера або романи про кохання. Сюжет захоплює, і є бажання читати далі.
От так.
Якщо є мотивація, час завжди можна знайти, а мотивацію можна підігрівати чимось дійсно цікавим. Одне буде тягнути друге.