З такими цінами на цигарки скоро не буде за що хліба купити

Ну от і все - епопея з файками закінчена, задоволення від процесу одержане, результатом можна тішитися)
На одну файку /на саму першу і в ряді, і в моєму житті/ не хватило лаку, але то може так і краще - натурпродукт;

Більше до файок повертатися навряд чи буду. Хіба би...



зі

Тепер черга за розсадою.

Нині купив ще 0,5 гр. Вірджинії, завтра буду садити по одній насінині в стаканчик. /бо земля холодна - забув поставити прогріти/

І ще треба перекопати ділянку в саду. Лопатою

Карочє, процес пішов

 

@Gyppsy, я вас підначу: а не замалі ваші люльки? Красиві то так)Бачите з якою люлькою йде в наступ Дорошенко? ціла труба.

View: https://www.youtube.com/watch?v=rlhpi-WllkQ

 

Так я ж зі своєю люлькою в наступ не піду)))

Та й у Дорошенка люлька вроді не димить...

 

Не виймає навіть коли не смалить) Але дуже мужньо виглядає, і тота серьга, і люлька, і вуса, і оселедець) "Попереду Дорошенко, що поміняв жінку на тютюн та люльку" ...а може Сагайдачний?

 

Попереду Дорошенко
А Сагайдачний позаду, це він проміняв жінку на тютюн та люльку ;

Колись давно, в 70-80 роках, коли я вже самостійно ходив на весілля, то цю пісню треба було знати всім післанцям.

Післанці несли від молодої до родини молодого подарунки /сорочку, букети, різні хустки і светри../ і співали народних пісень

зі

во, надибав)


View: https://youtu.be/PEUzUK5vRzY

також ще співали Розпрягайте, хлопці, коней

Ну а Ой, у лузі червона калина була самим високим пілотажем.

 

Ой, як я такі пісні обожнюю,@Gyppsy. А таких хлопців дебелих, як в роліку, ще більше, мабуть))

 

А постать Богдана-Зіновія все ж таки негативна.
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу
Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Отаке-то, Зіновію,
Олексіїв друже!
Ти все оддав приятелям,
А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам… Може, й справді!
Нехай і так буде!
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна .
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..


21 октября 1845,
Марьинское

 

Ніхто не знає, про що договорювався Богдан з Москвою.

Ну а внести роздор в Україну і тоді було просто - мова, віра, армія.

 

А файка сама яка? З чого? Де взялисьте?

 

Файка з груші. Купив колись...

 

Ну от, сьогодні починаю перекопувати ділянку в саду, в міжряддях між щепами-кущами.
Восени чось не додумався спокладити трактором, а зазаз і сам не хочу запрошувати трактор чи коні. Бо де ще можна так розім"ятися після зими?

А не на городі, а в садку хочу посадити тютюн навмисне - щоб трохи урізноманітнити насадження.
Може тютюн трохи віджене шкідників?

Та й часу ще є багато, можна копати потихенько. В хаті ж не хочеться сидіти - весна!

 

Сидить старий дідо на п"єцу, курить піпу, коло нього штамперлик паленки.

І туй до хижі заходить журналіст:
– Діду, кажуть, ош ви найстаріший житель села, мож од вас інтерв’ю взяти?
– Мож, чом не мож!

– Як ви тулько прожили много і курите ?
– Ти, синку, пак ци відів ту копицю сіна, коли йшов до мене ?
– Бачив.
– Но, та я за своє життя скурив дисять таких копиць.

– Але ви ще й можете випити ?
– Ти пак ци відів то озеро колись ішов до мене ?
– Бачив.
– Но, та за вшитку жізнь упив два таких озера!

– Діду, але кажуть, ош ви і жон дуже любили ?
– Любив, не то слово. Ти пак ци відів над дверима моїми коса висить ?
– Бачив.
– То вчора Смерть до мене приходила, та я її так удримбав, шо косу забула.


© shlyahta не працює
І Вам бажаємо файно жити і не працювати важко!

 

дуже оптимістично,@Gyppsy. З ранку - саме те)))
Бо я пала духом цієї зими.

 

От тому й розповів

зі

наразі...
біжу грузити

 

Ну шо, його не видно, але він там є

Процес іде. Подивимося, куди він зайде

 

Приїздить у Карпати на відпочинок московит.
Туризму зеленого захотілося. Живе в діда на полонині – вівці, молоко, сосни. Аж тут закінчилися сигарети в нього.

Він:
– Хазяїн, а єсть гдє купіть у вас сігарєт какіх, с фільтрам?

Вуйко йому:
– Та де, – каже, – у нас ніц такого нема, ми люльку куримо.

– А может, єсть гдє? Мнє хоть “Пріму”, мнє очєнь нада, я заплачу сколька скажут.

Гуцул:
– Ну та хіба би йшов два дні за тоту гору, та й тамка перейдеш Дземброню, спустишсі через полонини в село, і там є ше в хаті магазин, може в них є, але я знаю? Але мушу тобі написати записку, бо там-той газда по-вашому не пойме.

– Харашо, – каже турист.

Гуцул написав. Московит взяв записку і пішов.
Ішов болотами, калабанями, майже три дні йшов, не спав, змучився, нарешті дійшов до завітної хати.

Заходить, дістає записку, та й читає по складах:
– Сла-ва І-су-су Хрис-ту, вуй-ку. А чи ма-є-те при-му з філь-тром?

Вуйко йому:
– Та де, бійся Бога! В нас тотих дзигарів від Франца-Йосифа не завозили!

Турист, продовжуючи читати з записки:
– Кур-ва мать. Я так і знав.


© shlyahta не працює
І Вам бажаємо файно жити і не працювати важко!

 

сміялась чуть не до сліз)

 

Так от, на рахунок Більше до файок повертатися навряд чи буду. Хіба би...

Сьогодні обрубував в землі черешневий пень, і вирубалася така от штука

От і Хіба би...
Бо з кореня я ще файки не маю)))

Поки шо кинув в кут, хай підсохне
Колись зроблю...
Може

 

ой, йой. то буде більше ніж у Дорошенка))

 

Спустилися два куми з гір до міста цигарок купити. Купили по велетенській коробці і йдуть назад додому.

Вийшли за місто, сіли перепочити.
– Слухайте куме, здалося би закурити, – каже перший, розкриває коробку і дістає звідти блок цигарок.
Другий:
– Куме, а дайте-но й мені блок, щоб я уже свою коробку не розкривав.

Перший без вагань віддає другому блок цигарок, миттю розпаковує свій блок і дістає звідтіль пачку.
Другий знову просить першого:
– Куме, а дайте-но й мені пачку, щоб я свій блок не розпаковував.

Перший дає пачку кумові, собі дістає пачку цигарок, розкриває її, дістає цигарку.
Другий знову каже:
– Куме, а дайте-но й мені цигарку, щоб я свою пачку не розкривав.

Перший дає кумові цигарку і підкурює свою.
Другий ставить свою цигарку за вухо і каже першому кумові:
– Ей, куме, як ви вже свою цигарку прикурили, то давайте вже вашу й покуримо.


© shlyahta.com.ua