В саду та на городі

дякую за ідею! якраз у контексті мого "з непотрібного потрібне". У мене накопичилось багато таких кришок, як відчувала, не викидала на смітник.

 

Якщо Ви спалюєте сміття, то бажано ці кришки кинути в вогонь, щоб на них обгорів лак.
Тоді вони дуже швидко в грунті перержавіють.

 

Такі кришки, більше здавав на металобрухт, ранььою весною деколи кроплю залізним і мідним купуросом.
Як пошкодився персик і тепер часто псується листя на сливах, тут може бути справа не тільки в браку заліза, є ще тля, короїди, різні шкідники.

 

читав учора про якогось Джиммі Картера, що був колись президентом США, та пізніше отримав Нобелівську премію... досі живий
він народився у фермерській сім'ї, що вирощувала арахіс... може тому й такий розумний виріс

 

@Lanktocha, Ви таки якийсь підпільний збоченець - консервні кришки здавати на металобрухт можна тільки з великої любові до цього процесу )))
/ чи Ви так прикалуєтеся?/
вага кришки для консервування - Пошук Google

ціна металобрухту львів - Пошук Google

 

На металобрухт несу не одну кришку. Звичайно, цінніший і дорожчий кольоровий метал, розібравши старий телевізор, можна мати мідну котушку, до неї додати ще пару кілограм чорного металу, відходи, щоб не нести на смітник, консервні банки, старі кришки...

 

Н-да, львівське паньство зовсім виродилося: рибу бере і їсть руками і ще й носить консервні кришки на металобрухт!

 

І мабуть баклажки здає)теж мабуть неаби який бізнес). У нас ззаду саду є ямка, куди зкидаємо пусті баклажки, а потім вивозимо в Харків (в контейнер).
Так раз бачила як таке ж пансьтво дралися, хто доставатиме ці скарби з контейнеру).

 

Виношу металобрухт, може 1 раз на 1 - 2 роки, викинути зі старого телевізора чи холодильника мідну котушку, за яку можуть заплатити навіть 100 - 150 грн, дійсно не "паньство", а польське "дзядовство".

 

Так розмова ж не про мідну котушку, за яку можуть заплатити навіть 100 - 150 грн, а про бляшанку вагою ~10 г. /ДЕСЯТЬ ГРАМІВ!/, котрій навіть ціни нема)))

зі
До речі, @Lanktocha, Ви вже колись говорили про мідні котушки, котрі знімали з ліфтів на Сихові.
Чим там все скінчилося?

 

У мене на металобрухт може йти не одна кришка, а хоча би 50 - 60 + використані консервні банки, як додача до кольорової міді та старих алюмінієвих кастрюль.
Нічого на металобрухт не крав. У мене тато був майстром по ліфтах.


Не будемо флудити!
Майже всі огірки поминалися і повяли.
Кукурудза, баклажани, перець, слива і груша-спасівка, поки що "на підході".

 

Кукурудза, баклажани, перець вже на повну. Залежить від того коли садили і як поливали..
Груша та угорка ще ні. Падає рання грушка - полудика та де-коли Любимиця Клапа. Яблуко раннє в нас дуже гарне: рожевий налив.Падає, їмо, варення разом з грушками варю.

 

Баклажани у мене, ніби не такі ранні сорти, переважно щороку пік на початку вересня, кінець вересня чи початок жовтня, як починаються приморозки, навіть маленькі баклажани треба доривати, бо іиак вже рости не будуть.
Деякі крупні сливи, ще минулого року достигали вже у липні, тепер ще зелені, листя скручується і жовтіє, багато плодів можуть бути черливі, свої сливи, хоч кроплю, хоч підживлюю, все одно приходиться докупляти. Не проти посадити у себе пізню сливку "Сочинський чорнослив", мене пригощали такою. щойнозібраною на початку жовтня.
Груша "спасівка" починає падати і достигати тепер, є у мене ще маленька пізня "Ноябрська".

 

хтозна який сорт... вже солодкий... смакота

 

равлики - як коні

 

Виноград у нас, як і в теплішому затишнішому Закарпатті починається у вересні. Багато лоз, через травневі приморозки пошкодились.

 

А на маєш - у Вас равлики як коні, а Ви бавитеся козами

@mypucm, от дивіться, що люди кажуть
старт - Hodowla Ślimaków - szkolenia, produkcja i współpraca

 

Їх можна їсти. Смакота.

 

Я і так і сяк обертав тотого равлика, але так і не відважився посмакувати )

Хоча, наприклад, ті всі дари моря я вживаю з превеликим задоволенням )

 

На добу-дві-три в кошик, щоби гімняшки вийшли (можна і без цього, але стравохід прийдеться висмикувати), добре помити, зварити, вийняти з шкарлупи, почистити і...
А далі вже - любе-голубе.