Ну є 12 соток городу, де вічне сонце і є 12 соток де дом, сарай, скважина, душова, вбиральня, пісочниця з іграшками для малих, поряд клумби, альпійська гірка, ще декоративний прудик з білою лілією, туї, декоративні кущі, далі сад, малина, парічка, ожина, чорна смородина, полуниця, винограда ряд, 16 кущів роз, гортензія та бузок.. А для капусти треба якась ділянка, чи одну штуку посадити біля дерева?)... дійсно, куди її встромити? Ви б бачили, що всюди, де є тінь, чи заложене плиткою, чи притоптано, чи конче зайнято. Мені план біля будинку ландшафтники робили, і як вони капусту не зпроектували в плані - так її і не втулиш До того ж температура та сухість воздуха - вона хоч під деревом, хоч де.
Це було давно, як ми брали дачу та був живий мій свекор - спочатку агроном, а потім і голова колгоспу, він мені показував таку книжку як альбом: що де краще росте в Харківській області, по районах. Там різні дані та діаграми - для спеціалістів. Так от Чугуєвський район, по клімату та составу почви найбільш підходить для томатів і бахчових. В інеті, мабуть, знайдете і для інших областей..
як я думав на цю тему 1) коли людина вже прив'язана до конкретної ділянки... і йдеться про забезпечення їжею себе та сім'ї - це одна справа... у відносно малих масштабах (на кількох сотках) грунт можна зробити який завгодно - завозити органіку, вирощувати сидерати... і т.д. ну і вирощувати біля хати можна що завгодно (враховуючи, звісно, інші фактори - температури, кількість сонця, опадів...) теплиця, повністю штучні умови - і хоч банани вирощуй... ............................. 2) інша справа, коли йдеться про більші масштаби, про бізнес... тут вже треба ретельніше враховувати, так би мовити, природний фон... які у цій місцевості грунти... та інші умови... або зробити аналіз, або покопатися у довідниках усяких...
У моїх батьків була дача на піску, прямо біля соснового бору, і на подвір'ї було три мальовничі сосни. Дача була мила: в лісу гриби, а на іншій стороні вулиці, напроти дому у их був город, який спускався до річки Мжі, яка бува розливалась. Так от. Там де були ті розливи - ріс перець, огірки, капуста, вище - кукуруза , далі більше піску - полуниця, рядок смородини, потім картоха вже на самому піску...З дерев одна чи дві сливи, прямо на городі. Через дорогу, на подвір'ї, з фруктів тільки облєпіха витримувала) Такий пісок, що навіть іріси не цвіли у мами. Так от про те, що можна землю "зробити". Я пробувала експериментувати: привозили мішки с почвосумішю, торфом, садила садженці дерев та рози, чи ще якісь квіти, регулярно поливали, чи бабуся сусідка поливала без нас. І шо? Пісок все втягував, квіти були кволі, цвіли погано, дерева все одно засихали, а коли їх витягували з ями - землі там не було, сам пісок! Отака неприємність. У мене не вийшло зробити окремий рай серед піску. Треба мабуть цілі Камази почви на двір чи шо. Не дурно ж гітлеровці вивозили вагонами український чернозем.
зробити грунт - не значить завезти ) треба багато органіки... підібрати суміш насіння... засіяти зернобобовими та іншими сидератами на зиму... скосити, там і залишити... і так кілька разів... заведуться дощові хробаки... вони роблять біогумус... грунт стане краще утримувати вологу... ну а якщо завозити... то солому, гній.. знову ж така усяка живність там буде жити, робити грунт...
ще ідеї.. 1) якщо річка поруч - вода дешева... тієї органіки на поливі можна виростити вагон... або просто комиш накосити... нашо купляти солому 2) проблемою освоєння пісків (наприклад, пустель) займається багато хто у світі... мабуть є багато напрацювань... вже є багато чудових відео... треба тільки уважно дивитись, що вони роблять... https://m.youtube.com/playlist?list=PLttbrQPkvpL3_mDbEqlzoqBXBVFhq9YTM
там - суцільний пісок... ми ще добре живемо... View: https://m.youtube.com/watch?v=mLE8bJ-XrDY&list=PLttbrQPkvpL3_mDbEqlzoqBXBVFhq9YTM&index=37&pp=iAQB
Я хіба що стикався, у таких місцях унікальні з унікальним запахом яблуні, при інших умовах такі не виростуть. Між соснами гриби - переважно маслюки, я знав місця між зарослями із дуба попадались лисички. Окрім лікарського звіробою і ожини на узліссі, сосновий ліс на рослини досить бідний.
На матусиній дачі мабуть ще ж і низько було як для великих фруктових дерев - поряд річка. Я ж кажу - садок на дві сливки). Тому ми з чоловіком взяли собі ділянку на горі, ще й чистий чернозем, щоб точно ріс сад, і горіхи. До ставка хвилин 10, він набагато нижче. Скважину били на 32 метри, знизу великі фільтри з нержавійки, кільця мабуть метри на 3. Воду сусіди перевіряли в лабораторії - їм сказали, що годиться для пиття. Але я ще через Аквафор переганяю як пити сирою.
мене оця... дрібна моторика... посів, пікіровка бісить... можна було б заробляти, але не можу себе примусити більше так вирощувати... руки не пристосовані до такої тонкої роботи )
В 22-му, в ході підготовки до Харківської операції ми з Донбасу приїхали під Зміїв. Дачне поселення з гучною назвою Дачне. Ну і за звичкою зайняли недобудову. Генератор, Старлінк, всі діла... Допоки не прийшли перші місцеві. І Ви правду кажете, які вони приносили нам помідори! Багато можу розповідати про харківську операцію... Дотепер не можу віддати перевагу комусь одному - Запоріжжю чи Харкову...
В Запоріжжі повітря погане..І Харків інтелигентніший, в ньому більше вишів, більше вчених. А до Змійова від нашої дачі далеко. Правда, з сусіднього села, яке було перерите окопами, і була справжня лінія фронту, селяни виїжджали у Змійов, там було безпечніше. А помідори у нас бувають по 700гр, рожеві гиганти. Та і кавуни по 10-11 кг раз були. Але саджали їх розсадою, під навоз, і на рослині міг бути один такой кавун, а міг бути і другий - менший. І все. А взагалі в кавунах та динях у нас ніколи нема дефіціту. Ми їх рвемо та складаємо під вишнями в холодочку, ділимося з сусідами)
нє, мені війна вже у печінках сидить... послухати про війну "просто так" (без прив'язки до якихось поточних потреб) - вам шо, скучно живеться ?