В саду та на городі

Як я радію весні. Мені здається, що буде все зовсім по-іншому...і на фронті теж.

 

але жовті більш дієтичні - і для печінки, і в кого подагра і не можна червоних томатів - то їдять жовті.
Мені подабається густо-жовтий сорт Хурма. Він великий і солодкий, мясистий. Одне задоволення.

 

Добре, в кого є земля.. Бо інакше можна двинутись від цієї невизначеності. Коли вже орда побіжить?

 

Унікальний такий сорт є в Одеській області, не факт, що в усіх областях він одинаково виросте.
Навіть страшно багато насаджувати помідорів, якщо будуть дощові періоди і холодні ночі, це все почорніє.

 

не знаю
і шо тепер, не садити город?

 

Навпаки...я ж і кажу, що добре.

 

У нас на дачі дощів влітку зазвичай мало. Сухо та спекотно. Але все одно раз на тиждень чоловік прискає протигрибковими препаратами і огірки, і помідори, і виноград. Він в Органічному землеробстві бере біопрепарати.
І огірків, і помидорів завжди багато -нікуди дівати. З виноградом трохи інше - щоб він не хворів зовсім треба і хімія. Колоїдна сірка більш-менш не отруйна - на наступний день можна виноград їсти. Це від розтріскування ягід... як там: "оідіум" чи шо.
З початку липня потрібно починати бризкати.

 

Залежно яке літо, часто треба носити воду на полив, але часті дощі бувають на початку літа, або перед достиганням помідорів.

При починанні чорніння, знаю хороший рецепт закрутки зеленими.

 

викопав сьогодні маленькі деревця - 0,5-0,8 м.... штук 30... повиростали з кісточок аличі...
наробив буром ямок... посадив на дачі по периметру... якщо корови не з'їдять, буде вітрозахист...

 

прикол.... стою сьогодні, витріщився на кущ смородини... там вже маленькі листочки, 1-2 см... третє березня!
мабуть тому що з південної сторони, біля стіни...

 

Декому з кісточки виростала непогана абрикоса і навіть персик, але надійніше щіпа у садовому центрі, скільки чув від сусідів дуже недовговічні попадались яблуні, навіть посаджена груша, має плоди, але стовбур із гулями та з якимись вадами.

 

з кісточок дерева витриваліші...

начебто персик з кісточок такий сорт і виростає...

абрикоси дичка - бувають смачні, або не дуже... треба вибирати смачне дерево

 

Абрикоса з кісточки я знаю виростає з материнськими якостями менше, ніж у 50%.

 

Персик пробували виростити з кісточки - нічого не виходило. Добре, казав сусід, коли це районований сорт, свіжа кісточка та гарний догляд з самого малечку. Він їх саджає кожен рік, бо пропадають, а так є трошки.
Років через 7 може буде зав'яжуться три персика та через два роки деревце здохне...Погана зима, чи весна, чи ота курчавість - і на цьому все - потекла камедь, засохли декілька гілок, опадає зав'язь...
Краще купити персики на ринку та наїстися. Вже скільки у нас тих купованих саджанців персика пропало... Живе добре один - червонолистний, хоч його нам помилково прислали. Він не дуже хворіє, але плоди сухі, красненькі та маленькі. Не смачні. Декоративний, мабуть.

 

мав на увазі дичку,
щеплені звісно не вгадаєш

 

Куплений абрикос, у кого бачив, не дуже довговічний, кілька років гарні крупні плоди, потім засихав, єдине, добре підходить, пахуча деревина абрикоса, для шашлику і пасхальної шинки, але смішно для цього садити абрикос. Персик, ще інший варіант щепити, сажанці погано ростуть при холодній весні і потім жере тля. Проблеми і у сажанців яблуні та сливи, особливо, якщо із господарств з іншими грунтами та погодніми умовами ( Закарпаття ).

 

Та дичек я смачних не бачила, хоч у нас тут на дачах дерев абрикосу на кинутих ділянках наросло скільки хоч...Як бачу, що листочки невеликі, то воно буде ніяке - чи сухе, чи несолодке чи з прожилками... У тих, що родять смачні та крупні абрикоски, і листя велике. А може я помиляюсь..

 

Зараз в моді сорт сливи Шарафуга - це схрещений персик, слива та абрикос. Плод крупний, ароматний, має смак персіка. Не вимерзає, засухостійке. Росте добре, в нас не хворіла ще....А ось крупна слива пізня, дозріває 10-12 жовтня, синя, довга, крупніша за угорку - та чим тільки не хворила - чіпляє все. І моніліоз, і тля її добиває, і якісь жучки листя їдять, зав'язь падає...кошмар. І прискаємо, та все марно.
Я її люблю за те, що пізні плоди. Але врожаї з неї невеликі.

 

я раніше думав, що дички всі однакові...

очевидно, що вони більш стійкі і невибагливі...
коли немає крупних абрикосів, підуть які є...

буваючи у різних місцях, пробуючи дички, зрозумів, що вони різні бувають.....

є чисто жовті, є червонобокі... і форма відрізняється... і головне - смак!

ідея така:
садити кісточки з найсмачніших дичок... дешево і сердито...

у нас, до речі, цілі посадки бувають з абрикосів, і з шовковиці...... були ж колись розумні люди...

 

Працюють мічуринці. Вже і на Закарпатті саджають меншвибагливі дрібні гранати, на Львівщині під польським кордоном є сади із крупного персика, інжирного персика та нектарину. У цьому районі я збирав лісову ожину десь при +35, але, взагальному, регіон не настільки теплий для таких фруктів.