Знаю одного чувка який програв 21 000 000 купонів . Не знаю скільки то було в дОларах, але пару мамотатових зарплат то точно, та ще і в той час коли готівки ніхто і в очі не бачив, "рекітЬОри" до школи приходили, чуть не пів району в тому задіяно було, але вирішилось все десь двома трьома бутлями самогону
ми грали в кінга та канасту/канастру - як хто називає. Але мабуть ще не виробсли, бо далі граємо, тільки в покер
грали дурня на перервах, за що нам вчителі порвали певно колод з 100 карт, коли ловили за цим заняттям)
Я вже в школі почав грати в азартні ігри на гроші. В ігрові автомати. Досить цікавий досвід в моєму житті. Дуже добре, що спочатку почав грати в безкоштовні ігрові автомати , а тільки потім на гроші. Ще пригадую, як з хлопцями-сусідами по парті в покер на сірники грали. Зазвичай я додому приносив 3 коробки сірників
Ну скажем так, не дурно. Мені вистачило цих грошей для відкриття рахунку в банку. Зараз на відсотки отримую середню зарплату по місту. Виходить менш ніж у программістів, але на хліб хватає . Але це добре що я схаменувся і перейшов на безкоштовні ігрові автомати бо здається мені, що програв усе б. І всім зараз раджу нізащо не починати гру на гроші.
Переглянув усі сторінки- невже гра в "зоську" був ексклюзив 49 СШ? "Зоська" - клаптик хутра з прикріпленим шматком свинцю. Її підбивали ногою - хто більше.
Ой крутезна тема! Я грав спочатку в наклейки - перебивали їх,а потім у фішки де покемони були намальовані.І ніяких телефонів чи планшетів!
А мені подобалося у "Чижа" та "Пекаря". З азарних як всі грали, але найкраще в битку на гудзики. Гудзики оцінювалися як гроші. А коли це всім набридло - почали їх розбивати камінням... Мільони гудзиків загубили свої дірки на бордюрах.