Наші менші друзі

Відповідь: Наші меньші друзі.

У мене колись був хом'ячок, файний такий, сіренький. А мама його так любила, як дитину (ми з естрою деколи аж заздрили - якийсь хом'як, а уваги отримує ще більше, ніж ми:D ). Правда, ми теж його дуже любили, поки не почав кусатися А це сталося після того, як йому привели дівчинку... Не знаю, що вона з ним зробила, але він після того нас знелюбив Ну і відвезли ми хом'ячка до вуйка на село. З вуйком вони якось полюбились. Це було зрозуміло по тому, що Пуня (так його з невідомих причин назвав вуйко) всіх кусала, крім нього... Може це тому, що він випускав Пуню кожного вечора бігати по цілій кімнаті:eek: Ну тоді вже хом'як відчував себе господарем!!! Міг залізти в шафу погризти одяг, прогриз діру в стіні та багато іншого... І одного разу під час таких прогулянок кімнатою вуйко випадково став йому на лапку. Пуня довго куняв і зрештою здох Шкода було тваринки, ми її поховали, а вуйко довго оплакував

Додано через 11 хвилин
А ще одного разу ми стали щасливими власниками папугайчика. Він залетів до нас на балкон, ледве заманили до хати (на то пішло пів-дня). Годували його спочатку крупами, які мали в хаті. Потім дойшло до того, що давали йому розварений макарон. Мже, це було трохи жорстоко з нашого боку, але він і так не їв. То так вийшло просто, що ми з сестрою були самі (мама десь поїхала на кілька днів) і варили їсти теж самі. І коли зварили, а точніше розварили, той макарон, ніхто його не хотів їсти. Ну, ми і подумали, може хоч папугайчик буде їсти?:D А потім відвезли його (чи її?!) до двоїрідної сестри, бо мама як приїхала, як подивилась на обкакані фіранки...:eek: . Сестра йому і клітку звідкись взяла (велику таку), і корми всілякі купувала, і на балкон виносила на день, а він взяв, невдячний, та й втік... Одним словом, як прийшов до нас, так і пішов
А взагалі я дуже люблю собак, все дитинство мріяла про песика, а батьки не дозволяли

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Я все дитинство мріяла хоч про що небуть... Просила песика,котика,а вийшло допроситись лише хом'яка...:8: А от кицюню свою я сама нагло принесла додому,а маленький білий комочок вже ніхто вигнати не зміг...Вона тоді така файна була...На долонці поміщалася...:radist: А зараз така вредна,що якби хтось знав,що з неї виросте,наврядче дозволили б мені її залишити:D .Але вже нічого не поробиш,всі її так люблять,що прощають і наглість,і егоїзм,і превелику лінь:D :D :D ...А от собаку приносити категорично заборонили... Сказали-будемо жити в особняку - заводи хоч псярню,а в квартирі собака жити не буде...(Я їх впринципі розумію,бо хочу лабрадора і німецьку вівчарку...):shutup: :rolleyes:

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

О, як я вас розумію. В нас така сама ситуація: буде особняк - будь ласка, а в квартирі - ні в якому разі. А я також дуже хочу німецьку вівчарку

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

У мене маленька чарівна піранья , по кличці Барселона!!!!!!!!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Чем кормите?

Мышей ест?

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Нє , їсть сушену печінку з зоомагазину і все!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Да....В мене теж така проблема існує маю тіки хом'яка ,а як тіки переселюсь в особняк то мона буде завести кого вже я там собі захочу. Я так хочу мати золотистого лабрадора !!!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Думаю питается нерадивыми гостями

Мерелин , простите, а зачем куча восклицательных знаков после каждого поста?

На сколько литров аквариум?
Пиранька реальная или декоративная? Они вообще рыбки стайные, заведите ей компанию, а то загрустит
Вот Вам реальные пираньки: (снимал в Будапештском тропикариуме)

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Собака моєї бабці:


Додано через 5 хвилин
Це котик бабці:

А так закінчувалась його подорож парканом:

:D

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

І я такого хочу!!! До речі, для лабрадора, я вважаю, не обов"язково мати особняк. Лабрадори - домашні, сімейні собаки, чудово приживуться й у квартирі.

Милі цуценята, правда?

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Випробував на собі (в буквальному сенсі цього слова) такий сервіс, як "приватний готель" для тварин.

Нагадаю, минулого року мій кіт втік з хати приятеля, якому я довірив його на 2 тижні. Потім я 2 доби його шукав і 2 тижні приводив до нормальної ваги.

А тут зателефонував пані В., готель якої чи не найкращий в Києві. За тиждень поїхали знайомитися.

Приватний будинок в Києві. Кам"яний мур, домофон. Елегантна, спортивна пані В., тонкий знавець психології тварин.

Злющі вартові пси. Безліч гостьових собак різних порід - і в загончиках на подвір"ї, і в огороджених приміщеннях (в залежності від характеру пса).
Для кастрованих котів та кішок - барак (із ламінатною підлогою та деякими драними меблями), але там амбре !...
Нашого- активного - пообіцяла розмістити в кімнаті будинку, без права прогулянок. Незалежно від того - наші чи її харчі - вартість фіксована. Як пояснила, в ціну входить відсоток на ремонт меблів та хімчистку примущення.

Нажаль, В. була за межами Києва в день здачі кота. А її маман чимось нагадала мені виховательку дитячої виправної колонії ("у мене коти миттєво перевиховуються!").
Під"їхали. Гавкіт страшенний. Виходить робітник, просить зачекати 5 хвилин - він годує вартових псів.
Через 3 хвилини каже - "заходьте". А псів не замкнув (відМОРОЗок п"яний!). На мене кидається середньоазійська вівчарка (а кіт на руках!). Тільки встиг повернутися задом - отримав 2 покуси в ср* і стегно.

Маман запустила кота у вікно і довго відмовлялася пустити нас до хати, подивитися конкретну кімнату, де він житиме. Ще намагалася звинуватити мене в тому, що я не дочекався, поки робітник замкне псів..
Все ж таки, я домовлявся не з маман, а з приємною господинею, тому натякнув, щоби маман закрила пельку й виконувала мої вимоги. Кімната виявилася маленьким кабінетом з кріслом, яке дозволяється драти.
Через 2 дні зателефонувала сама В., довго вибачалася, доповідала, як кіт почувається, який стіл, який стул та інше. Кожні 2 дні доповідала.

В день мого приїзду маман телефонує (коли я ще їхав потягом) і вимагає терміново забрати кота, бо, мовляв, у ту кімнату має заселити 2-х кішок (а В. знову на собачій виставці).
Я їй доступно пояснив, що по-перше, здав кота о 20-й годині й о 20-й заберу. А кішок нехай тр*хає, я ще й доплачу.
В маман виявилися проблеми з арифметикою (щодо загальної суми) та якісь натяки на розбитий котом посуд.
Я сказав, що посуд - це їхня специфіка роботи і нехай подякує, що на травмпункті я не назвав їхньої адреси. Бо мав повне право вимагати арешту їхнього пса з метою карантину. Подіяло.

Вдома кіт протягом години жадібно з"їв добову норму і наполегливо попросився на вулицю (треба ж кішкам розповісти про свої пригоди!).
Виглядає здоровим.
Як би там не було, але з тією фірмою треба товаришувати. Бо всі інші тримають тварин у клітках чи вольєрах.

"Здоровый кот - никаких хлопот" (С).

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

ПОхвально!)) Товаришувати незважаючи на покусані ноги!
Оце я розумію любити свого котика понад усе!)

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Bora,
недарма нашу колишню країну (ссср) називали "Швейцарією". Бо швейцар (вахтер і т.п.) були чи не найголовнішими особами. Буквально позавчора прочитав лекцію на цю тему літній покоївці пансіонату в Криму, яка спробувала взяти на себе повноваження заступника директора. Сєвастопольская, блін!
Але не хочу тут офтопити.
Щодо готелю для тварин - сподіваюся, цей сервіс буде розвиватися.

Додано через 58 хвилин

Мабуть смачний...

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

І я такі аргументи висувала,і доказувала,що лабрадори дуже люблять дітей, і що грайливі,люблячі,добрі (одним словом ну просто "лапочки"),а тато вперся на тому,що "Це мисливська собака,збудуємо особняк,переїдемо,купите собі лабрадора,і я з зятем буду брати його на полювання,бо то для собаки щастя..."От я і мовчу тепер,бо хоч у перспективі надіюсь на таке щастя:

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Лабрадор - мисливська собака??? Вперше чую Коли переїдете в особняк, купіть татові для полювання мисливського собаку, а собі - лабрадорчика.

З інтерв"ю одного кінолога:

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

У мене крім Коллі (4місяці) є ще піврічна суміш російського терєра та пікінеса - такий собі дзвіночок на подвірЇ.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Как кличка, не Москаль часом? :ninja:

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Совершенно верно!

Додано через 2 хвилини

Лабрадор - охотничья собака - Это ОДНОЗНАЧНО!
Ведь само название говорит об этом - "Лабрадор-ретривер", т.е. "возвращающий", приносящий дичь!
И это тоже совершенно верно!

Щоправда, він є абсолютно ніяким охоронцем.

Совершенно неверное утверждение. Скажу более - совершенно дилетанское.
Да чё уж там - ГЛУПОЕ утверждение!!!!!

Додано через 8 хвилин

Очень спорное утверждение. Раз на раз не приходится. Есть и отъявленые трусы.
А вот про агрессию знаю по личному опыту - 3 привода в милицию от возмущенных граждан.

НО!!!!
И 3 привода в милицию нами с Дюком одного воришки, одного насильника и одного хулигана!!! (это, кстати об охранных и служебных навыках!)

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Полковнику, дякую за інформацію! Тепер ще більше переконуюся, що лабрадори - це найкращий вибір.
Тільки свого лабрадора таки не візьму на полювання, хіба що на "тихе": гриби, ягоди в лісі позбирати