Наші менші друзі

Аліасочко,ми з вами раптом не родичі???Подивіться яка схожість(Її звуть Вікуся).

 

Наш Бімчик:

(фоткав брат)

 

XrustunkA, а характер який у Вашої киці?

 

Її мати була сіамкою!!!Вона-вся в свою маму.Самовпевнена і вреднюща

 

Кажуть, що черепахові всі такі

 

Моя дівчинка Франческа

 

Та ні. У бабусі була черепахова - дуже спокійна, ще й телевізор так смішно дивилася.

 

Отакого дрУзя нам діти 4 роки тому притягнули фактично з вулиці. Але був він маленьким цуценям - десь біля 2 тижнів від роду. Навіть кіт наш його гоняв. Баба з дідом, що живут на поверх нижче - викинули бідолагу на вулицю, бо мабуть набридло підтирати калюжки. А було це взимку 2006 року. Раптом морози вдарили десь -30, прийшлось брати додому. Як зараз пам'ятаю, це був рік собаки.

---------- Додано в 20:29 ---------- Попередній допис був написаний в 20:21 ----------

 

Навпроти будівлі, де наш офіс - науковий інститут. Там живе абсолютно чорний кіт Кузя. Спортивний, з почуттям власної гідності. Жіночки з інституту його годують, розчісують, до інших він не підходить.
31.12 я затримався на роботі - бачу - Кузя сидить надворі, а будинок замкнений. Хотів на канікулах його провідати, пригостити - так сам сидів вдома через нелітну погоду.
Вчора бачу - Кузя цілком задоволений життям. Запитав одну "інститутку" - чому вони не залишили Кузі якусь лазівку ?
- Та ви шо? У нас же віварій!

 

Не знаю чи дуже до теми, проте мені схожість сподобалася

 

to Geograf
КО(А)ТИ НЕВИННІ !?

 

Два роки тому брат приніс додому малюсінького білого бультер'єра. Назвав її Альбіна. Гризла все, що бачила! Такі зуби гострі! Зовсім не хотіла нікого слухатися. Кінолог з нею займався, тільки його вона і слухалась. Потім якось брату порадили кинути її об підлогу...Кинув...Потім в неї боліла лапка, ми всі плакали над нею...І десь у 8-9 місяців вона стала мирною і спокійною. Тепер вона моя подружка! Я розповідаю їй на вухо свої секрети, а вона облизує мене своїм шорхуватим язиком! Вона дуже любить мильні бульбашки і носити на шиї величезне колесо! Я її обожнюю!!!

 

Коли я почав це читати, я думав Ви знайшли дорослу собаку... Вже хотів мудрувати на рахунок собачого психозу і бувшого господаря... Але коли дійшов до того місця ,де бідну живорину гепнули об землю, а їй тоді було тільки 8-9 місяців, мало не гепнувся сам... Який "шаман" Вам нашаманив цю маячню? В іншій країні Вас би притягнули до суду... Але я радий, що Ви з песиком подружились...

 

Знайти буля на вулиці - думаю, що це неможливо...Дорого песик обійшовся...Але ні...Альбіна безцінна...

Не хвилюйтеся...Ми її обожнюємо...Брат цілує її лапки, пузік...Називає її "білим пелюстком ромашки"!!! Я влітку зробила вигляд, що тону в ріці, то Альбіна кинулась мене рятувати, тягнула на берег, вилизувала...
Брат нею захоплюється! Нічого не жаліє...В минулому році вона стала молодим чемпіоном України!

Порадила жінка, що продавала нам Альбінку. Чого одразу до суду? Не знаю, що це за метод такий, де вона його вичитала...Але повірте, з бультер'єрами непросто! Вони - особливі собаки, як оксюморон, поєднання непоєднаного! Сила+прагення турботи, несподіваний злий настрій+мега грайливість і вірність!

Не те слово! Пропоную Вашій увазі вірш про бультер'єра Лаккі, хазяїном якого був Олександр Розембаум.
Тёплый вечер входил в тишину Комарова,
И не ново нам было встречать его врозь.
Я тебе постелил мягкий лапник еловый
И земли бросил тёплую горсть.
Будут сосны шуметь, ветер дунет с залива,
Где ты белой стрелой белых чаек гонял.
И я помню твой смех - он всегда был счастливым,
Ведь ни в чём ты отказа не знал.
Беспокоен и тревожен сон,
Не всегда безмятежно жить.
Я проснусь - ты в моё лицо
Тёплым носом своим уткнись.
Как сбежать мне от дикой негаснущей боли
И куда, если в круге мирском пустота?
Боже, как я любил, возвращаясь с гастролей,
Встретить белый пропеллер хвоста.
А ты однажды мне рассказал,
Что наступит чудесный миг,
И разбудит мои глаза
Твой шершавый лизун-язык.
Знает Бог лишь один, как мы весело жили,
Целовались и дрались в высокой траве.
Я мечтал, чтоб ты спел у меня на могиле,
А так вышло, я взвыл на твоей.

 

Даруйте за негатив у позітивній гілці. Днями вночі десь у третій ранку почув страшенний котячий крик, аж муторошно стало. Встав, роздивився у вікно через бінокль. Зграя здичавілих собак розривала котика на всі боки. Але зуби собачі не вовчі, адже лише пошматовали насмерть, паскудні тварюки, та й побігли геть. Та й вони самі несчані, голодні, ось і нападають... Пішов намагатися заснути знов, обійняв свою кішечку, завдав шматочок риби, вона була вдячна...У котів, як і в людей різні долі...

 

Наш Ікар у зимовому маскуванні


Точніше дівчини зовуть його "Ікарус" - і так с ним і зараз є.
Стався узимку таким товстим (чи пухнастим - а бо я вьєм ? ), що повороти бере так широко і так ним кідає як старим "Ікарусом".

 

Ото в баби такі коти...

 

Собак не маю, знайомі мають. Годують і тим, і іншим. Собакам добре. Все-таки натуральне краще за сухе. Раніше сухого корму не було - якось собаки жили. Та що там собаки - навіть рибам рекомендують періодично давати черв'ячків.