Наші менші друзі

...помоєму зараз в вас полетять тапки
(в деяких форумлян коти на аватарах)

 

Та його вже прибили тапком. І дихлофосу не знадобилося.

 

у мене моя золота собака здуріла. після стерилізації вийшла з-під контролю. гарчить і скалиться на мене, маму, бабусю. вихованню піддається з величезними потугами. іноді навіть страшно з нею поруч бути. треба ж таке... а була ж справді золотою...

 

Маюнко,а яка у Вас собака?
може її ще болить от вона так і реагує.
думаю все владнається і вона знову стане золотою собакою

 

собакау мене величезна, без породи. метис. на попередніх сторінках є її фото. операцію зробили вже місцяь тому. скакати і гаркати ан нас її не болить...

 

пригадала,це здається Ви хотіли ірландського вовкодава?
Златка Ваша - набагато краща!!!

 

І правильно робить. Собака - не кімнатна іграшка!

 

це само собою. але вона собака. і господар в домі не вона,а я. тому скалитись на мене і ставати в стойки нападу не варто. "чрєвато послєдствіямі"

 

Собака ніколи не забуде завданого їй насильства, приниження і тортурів - не через її хворобу, а задля власної примхи господарів.

 

Цікава стаття на цю тему.

 

Як нещодавно написала одна немолода росіянка:

Собака думает: "Хозяин меня кормит, значит он Бог".
Кот думает: "Хозяин меня кормит, значит Бог - я".

 

а наш старший пес вже здається зовсім оглух від старості Сьогодні лежав на подвір'ї під машиною і навіть не почув як мотор завівся, добре, що хоч вискочив якось збоку коли машина почала помаленьку рушати...А ще краше, що я того не бачила на власні очі...
Сумно усвідомлювати, що собацюрі вже не довго лишилось водночас розуміючи, шо ніхто того факту не змінить..таке життя.

 

У дворі, куди переїхав наш офіс, спостерігається двоє котячих.
Одна - чорна, блискуча, здається, кішечка. Граціозна, в тонусі, комунікабельна.

Другий - сіро-смугастий, запилений, типово дворовий але у фірмовому ошийнику!

 

так у неї кіста була величзна - вибору не було...

 

А це мої лапки та хвостики :girl_in_love:

Пес думає: він опікується мною - дає мені їсти, прибирає за мною, бавиться зі мною, коли мені нудно. Я знаю, він - мій бог!
Кіт думає: він опікується мною - дає мені їсти, прибирає за мною, бавиться зі мною, коли мені нудно. Я знаю, я - його бог!

 

Як би мій кіт був людиною, то він напевне був би воротарем


А як би мій пес був людиною, то певне був би митником

 

Оце чудо нам на посиденках подарували

 

в мене в коханої є кіт-сибіряк, Сібка розкішкішний кіт! що саме цікаве... ми його до себе забирали... і він в нас жив місяць-півтора... а потім втік і повернувся додому, до батьків Маринкиних. це притому, що Маринку любить-коли вона вдома, то з рук не злазить, коли немає-сумує... але не захотів жити в нас на квартирі... ми потім ще раз забрали-такий самий результат. і я його не ображаю-навпаки, теж до котів гарно ставлюся...
ще цікаво-часто зникає, і по тижню буває немає... але він стерілізований-чого хоч тікає-то? консультує, чи що?

PS а ще він любить вночі залазити в ліжко, влаштовуватись в мене на ногах... і спати там клубочком... і боїться фену та пилососа

PPS а в мене був пес, доберман... Штосс... найкращий в світі пес... і ДРУГ... 3 роки я вже без нього...

 

Ну відно інколи так в котів є.
Як ми нашого стерилізовали, теж якось не помитив деякого ... ну... дефіциту

 

ну, так "стерилізація" і "кастрація" - дві різні речі. Хіба ні?