Наші менші друзі

Відповідь: Наші менші друзі.

ЛЮБИТИ - то само собою, без цього взагалі не можна тварин заводити, ала мова ж не про це. І не про те, що маленькій собаці потрібено мало простору, просто якщо для квартири вибір стоїть між середньою собакою і великою, то може, ліпше взяти середню? Бо любов любов"ю, а до того ж таки дідуся ветеринара приводили собак з квартири, яких любили, але проблеми із настроєм у собак, із самопочуттям виникали саме через потребу у більшому просторі. Хоча, звичайно, зараз часто беруть великих собак в квартири, але...не знаю, квартира до квартири квартирі теж не подібна (за габаритами).

 

Відповідь: Наші менші друзі.

Нет.
В России теперь станет модно держать кошек.

Дмитрий Медведев избран президентом. А почетное звание первого животного страны перейдет в лапы... кота!

Долгое восьмилетнее собачье правление харизматичной лабрадорши Кони подходит, увы и ах, к концу. Совсем скоро бразды правления перейдут в цепкие лапки пушистого котяры Дорофея – домашнего разбойника, кутилы и любимца нового президента страны...
Хотел собаку, а купил кота


О любимых животных Медведева давно ходят слухи. Но все в основном говорят о бо-ольшом аквариуме с рыбками, который стоит у него в рабочем кабинете. Однако нам стало известно, что у Дмитрия Анатольевича, на самом деле, есть другой любимец – котик Дорофей породы «невский маскарадный». Этого кота Медведев купил сам. Хотя он и любит больше собак. И даже собирался завести какого-нибудь симпатичного щеночка, но вот незадача: с породой его семья никак не могла определиться. Говорят, Медведев настаивал: «Хочу такую, как Кони! Лабрадоршу!» (Видимо, уже тогда строил планы на будущее!) А его близкие просили о какой-то болонке... В итоге – домой принесли... кота!
– Он был такой добрый, веселый котенок, – вспоминают юного Дорофея. – А вырос настоящий котище! Пушистый – как перс, и вредный и наглый – как сиамский...
Дмитрий Анатольевич все позволял своему питомцу: и ночные прогулки под луной на целую неделю, и шмон по помойкам (хотя шкафы на кухне ломились от «вискаса»)... Пока однажды не раздался звонок от Михаила Горбачева...
Схватка


– Дима, давай к нам! На подмогу! – с тревогой в голосе сказал по телефону Медведеву Михаил Сергеевич. – Тут наши коты... подрались!
Причина проста – кошечку не поделили! Молодому и неопытному Дорофею нет бы уступить киску матерому коту Горбачева. Да хотя бы по статусу: как-никак, а кот единственного президента СССР! Но амбициозный, без страха и упрека, Дорофей ринулся в бой! Схватка была насмерть! И победили опыт и статус... А драный Дорофей, весь в крови, с облезлым хвостом и свалявшейся шерстью, лежал на земле практически без дыхания. И лишь побитым глазом видел, как хитрый кот Горбачева праздновал победу вместе с кошечкой...
Преступление и наказание


Дмитрий Медведев лично выхаживал горе-вояку. Лечил его, с ложечки кормил... Даже купил ему игрушку – маленькую собачку, мол, пусть котик злость вымещает на песике. Через пару недель Дорофей окреп и уже готов был к новым подвигам... Но Дмитрий Анатольевич быстренько его обломал, заявив, что с этого момента никаких больше гулянок! А чтобы гормоны не играли, взял да и... кастрировал котика!
Дорофей долго не мог простить ему этого! Стал вынашивать план, как отомстить хозяину... И однажды, когда Дмитрий Анатольевич решил его погладить, впился когтями в руку хозяина и так ее покусал, что мало не показалось. Говорят, руку Медведеву пришлось даже зашивать... А охрана Дмитрия Анатольевича от поступка кота впала в шок! Мол, как так - они проглядели нападение на Медведева! Пусть даже и собственного кота! И тут же взяла Дорофея... «на карандаш». Долгое время Медведев мог приголубить строптивого котика только под зорким оком своего телохранителя... Когда пострадавший Медведев пришел на работу, Владимир Путин его спросил: «Что с тобой? В каком сражении пострадал?» Дмитрий Анатольевич сознался: кот виноват! И Владимир Владимирович мудро добавил: «Я ж говорил, что собаку надо было заводить! И не выпендриваться!»

 

Відповідь: Наші менші друзі.

звісно, тоді середню. от Полковник радить класно - лабрадор. я пораджу спаніеля. ще чудовий пес - золотистй ретривер.

розумієте, квартира - то таке. простір в квартирі - не межа собачих мрій. я зі своїм спаніелем гуляла по три години, бігала, стрибала, вправи робила. ото для пса - рух. а в квартирі - то таке, існування...

 

Відповідь: Наші менші друзі.

Коли моїй дружині було 7 років, вона дуже просила песика. Обіцяла, що сама його буде вигулювати двічі на день.
Батько зробив мудро: купив їй плюшевого песика і сказав: "Якщо ти протягом місяця гулятимеш із ним двічі на день по 30 хвилин, тоді куплю тобі справжнього."
На тому й закінчилося.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

десь у кімнаті сміху читала таке: "чому коли ти говориш до Бога, то це називається молитвою, а коли Бог -до тебе, то шизофренією?" . навіяло чомусь...
собака - не іграшка. коли у мене перша з"явилась собацюня, то мені було 8 років. я гуляла з нею тричі на день, мила лапи після кожної прогулянки, вичесувала вуха і все хутро, дресирувала, годувала(не сухими кормами, а варила їжу). і мені це було в кайф. бо я знала, що ця собацюня більше за мене нікого в світі не любить. мені приємно було за нею доглядати і розуміти, що вона мене розуміє

 

Відповідь: Наші менші друзі.

дякую усім.
коти в мене теж були і коли йшли, то теж була втрата... але... про пса я мріяла ще як була така як мій Остап... мені не дохволили, а нереалізована любов до чотириногих лишилася. тому я теж хочу пса.
а ще сподіваюся, що це допоможе дитині набути деяких рис. наприклад, впевненості в собі, відчуття друга... і, можливо й несправедливо щодо тварини, щоб мав відповідальність...

а чому лабрадора? це собака-поводир?

 

Відповідь: Наші менші друзі.

Взагалі тема про.хто кращий собака чи кіт не нова.Як і те, що собака служить вам , а коту - ви.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

А я не уявляю, якби мій Тішка пропав!!! Хоча, згадую, як одного разу він вийшов до під'їзду (малий пішов до школи, а я теж мала іти, тому двері просто прикрили, не на замок), то я ввечорі (зранку поспішали всі, то не помітили) носилася як божевільна в сльозах та голосіннях: "Тіша, сонечко моє, все що завгодно, тільки знайдись" по всьому дому, не помічаючи поверхів з 1 до 9, з 9 до 1-го і так разів 6...
Знайшовся, і добре, що на 9-му поверсі за ґратами, які закривали вихід на горище (внизу його б собаки роздерти могли, він у нас до вулиці непризвичаєний).
Я взагалі не знаю, як би я змогла без свого чуда!


А взагалі він у мене дуже розумний та інтелігентний кіт, інші мої не такими були. Завжди попросить, щоб йому відчинили двері або помили туалет, якщо брудний, прийде до мене, як пізно над конспектом засиджуся і ляже саме на той, який я читаю, навіть коли поруяч ще 10 інших, мовляв, "пора тобі спати", люблю, що коли розмовляєш з ним, завжди в очі тобі дивиться, і стільки розуміння в тих очах... А ще він прізвіще своє татові каже, коли той до нього підходить, подивиться серйозно і запитає: "Фамилия!" (то таке особливе "мяу", яке він лише в цьому випадку каже), лапу дає і ще багато-багато чого!!!

Додано через 31 хвилину
А це так, для порівняння, "знайди 10 відмінностей" :D

 

Відповідь: Наші менші друзі.

А до нас щодня прилітають "чудікі" Якщо ми в кухні буде стукати в вікно, якщо в кімнаті- бігатиме туди-сюди, доти, доки не підем на кухню, щоб дати їсти

Коли я ще жила з батьками, ми виховали 5 поколінь голубів(поки кіт не зявився-зїв...жартую). Взимку прилітали хворенькі - ми забирали їх в квартиру...Якось пташеня впало з гнізда, то ми забрали до себе на балкон...і батьки-голубки прилітали і годували, а потім виросло і полетіло І тут я не без голубів Як нема тваринки вдома - є за вікном От...одна парочка прилетіла...

 

Відповідь: Наші менші друзі.

моя хрещена придбала собі чіхуахуа




Додано через 14 хвилин
для усвідомлення "масштабів" - на фото він сидить у косметичці))

 

Відповідь: Наші менші друзі.

Ще до одруження, коли жила в батьків мала багато різних звіряток:
були у нас рибки в невеликому акваріумі, мовчазні були рибки :shutup:
дві морські свиньки, вони завжди так дивно пищали, мій брат говорив що це вони завжди плачуть
був і їжак
була черепаха, але я її дуже рідко бачила, поїсть і залізе під диван, а коли впадала в спячку то ми її місяцями не бачили :ninja:
був хом"ячок, мій улюбленець, називався Хома
кіт Мурчик, нам родичі його віддали
кіцька Джина, назвали її в той час як акторку з серіалу "Санта- Барбара",
панська була кіцька
кіт Буржуй, терплячий був кіт, коли купали не кричав і не царапався, улюбленець дворових кішок, одна приходила під наші вікна і кликала його на вулицю на здибанку :cowboy:
Всіх своїх котів дуже любила, взагалі люблю котів за їх таку особливість як "кіт який гуляє сам по собі" за їхню незалежність. В котів інтуіція розвинена більше ніж у людей.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

мене бабуся називала «кошачою мамою» я тих котів просто обожнювала. але останній мій кіт був дуже злий, чим мені коти і спротивилися. він все на світі робив на зло. таке враження, що дивися на мене і думав, чим би ще досолити...
і то я не перебільшую.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

Моя сестра подарувала нам акваріум на ДН меншої донечки. Відразу повний набір - сам акваріум, компрессор і навіть рибок принесла - 5 чудесних золотих рибок. Ми так захопились процесом, що наступного ж дня докупили ще двох рибок, але через кілька днів вони ... видно їм тісно було 7ом у 5-літровому акваріумі.
Як я вже казала нас ця справа захопила, рибок наших ми сві полюбили, догоджали їм хто як міг - то водорості штучні купили, щоб їм було затишно, то корм якийсь особливий...От з кормом промашка і вийшла - нам продавець нарадив - ми і послухали, купили, нагодували і до півночі всі рибки перевернулись догори пузіками Оскільки вода в акваріумі сильно помутніла, ми сподівались, що дітки не помітять, що рибок немає, а зранку купимо нових і все буде ОК... Діти звичайно все просікли, але тато їх втішив, що купить інших рибок і вони заспокоїлись. Купив, але вирішив брати маленьких і багато
А я під впливом тих справ вирішила собі на роботі також акваріум поставити - купила собі дві рибки і тепер до мене всі на екскурсію ходять.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

а мене з самого малку називали "псячою мамою" - страшенно люблю собак і вони мене (часто гладжу псів, яких вперше побачила)
але в однокімнатну квартиру собаку не заведеш теж кажу, що як буду мати особняк, то обов'язково заведу собі великого гарного собака!
а чоловік хотів дуже кота, але з'ясувалось, що в нього алергія на котів (до нас приходив сусідський кіт) - то мені вже не довелось його переконувати в тому, що кіт нам не потрібен

а з тваринок в мене були хом'ячки - здається, 3 або 4 в різні часи (любила дуже, важко переживала їх смерть), був їжачок - його знайшов на сусідній вулиці десь в червні сусід, він був ще зовсім маленький, то ми його виходили-виростили і десь в кінці липня випустили в парк неподалік.
був песик, але тільки кілька днів, бо потім мама на село відвезла.
а зараз у мене чудові свинухи - тобто морські свинки. в травні буде рік, як вони у нас живуть - дуже прикольні, цікаві і смішні створіння, приносять багато позитивних емоцій і покращують настрій
ось вони (правда, ще маленькі, треба буде якось зараз їх сфоткати):

а ще прикол виявився в тому, що ми за ціною двох свинок, купили чотирьох:D тобто одна свинка була на перших днях вагітності, коли ми її купували – на цій фотці вона з синочками

 

Відповідь: Наші менші друзі.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

все, народ! якщо отримаю червоний диплом, у мене буде така собака!!!! вчора побачила і закохалась. ірландського вовкодава моя родина не переживе(під нього треба спочатку дім збудувати), а от такий пес у мене буде. я вирішила.
http://husky-chester.io.com.ua/album57919

 

Відповідь: Наші менші друзі.

А в мене кішка знову завагітняла, шльондра. Стерилізувати жалко, доводиться до кота носити. Знову проблеми, кому кошенят роздавати.

 

Відповідь: Наші менші друзі.

вам добре, для того щоб завести собаку у вас є диплом:D
а мені що робити?