Котики-муркотики

А я дуже рада, що підібрала друге кошенятко. Хоч і живу в однокімнатній квартирі. Раніше, коли моя старшенька була ще саменька, то їй було дуже-дуже сумно одній сидіти цілими днями. Я живу сама. Зранку на роботу. Повернутись можу деколи і після 12 ночі.. Киця, коли ще чула мої кроки за 2 поверхи, бігом бігла до дверей і жалібно нявчала. Тепер, коли у нас з'явилося молодше чудо, їм явно веселіше разом. Маленький котик навіть смокче у великої киці цицю (ну тільки молочка-то там немає), а в той час вона його миє. Сплять разом, переживають одне за одного (Коли малий десь нявчить, старша стурбовано біжить дивитись, що ж там таке сталось). Коротше, в нас повна ідилія.

Іспанко, беріть двох

 

Рада за Вас

 

А я сегодня высплюсь... Чудовище на даче...

 

У мене тільки коти жили (на кицьку бабця би не погодилася через кошенят, а у мене ще пунктик - кіт має бути великим, щоб було що у руки взяти ), тільки один був не те щоб придуркуватим, але специфічним: і агресивний, і мітив, і дер все, що бачив. Інші чотири - адекватні, теперішній - взагалі інтелектуал.
Кицька була в одногрупниці - всі вазонки і килимки загадила, а ще як у неї романтика в одному місці грала - взагалі жах з тими муриканнями і тертям, і мітила вона тоді також. Але це не значить, що всі кицьки такі самі.
Єдине, що я би порадила, якщо буде можливість, брати кошеня від вихованої домашньої мами, ну і щоб перестрахуватися - хоча би тримісячне, щоб було видно характер і щоб було менше клопоту з вихованням.
І двох кошенят відразу я би не брала - не тому, що клопоту багато, а тому, що сумно потім, коли потім одного за одним не стане, а вони під старість дуже такими людяними, чи що, стають...

 

Згадалось...
Гордый профиль, твёрдый шаг
Чем тебе не Падишах?

Сонячні ванни

Мій чемнючий красуньчикі здається мені, що він про то знає

 

А я сплююююююю...

 

Ого, як виросла!

 

котиків я дуже полюбляю, це напевно моя слабкість, я люблю їх усіх, абсолютно усіх))) на вулиці побачу, підгодую, та так важко їх залишати, але нажаль не маю змогу приносити їх усіх додому, але якщо б була така можливість, усіх би забрала)))
в мене дома одни киця, а в моїх друзів, аж 2, вони такі лагідні, чому це помітила, бо моя норовлива, не любить коли її чіпають, без її дозволу))))

 

І знову наша Брітусятина, тобто Брітані

 

наш файнюній

 

А ку-ку!

 

Ну хто б міг подумати, що моя Марфа-злючка стане такою турбтливою , ніжною прийомною мамою для Аліски?
В свій час. коли вона з"явилася у нас малим миршавим кошеням їй вдалося вижити нашу лагідну Сіму. Бідна сіма передвигалась виключно по шафам і короткими перебіжками.
А це мале так ціленаправленно, крок за кроком завоювало холодне сеце нашої грізної киці. Вона навіть кусатись перестала ! Смачні шматочки віддає малій, сама не з"їсть поки та не наїсться. А вчора так взагалі прикол був. ..наша Марфа не їсть вареного м"яса, а тут як здуріла, почала просити їсти. Я дістала з плову шматочок і дала їй, вона схопила і побігла...повертається і знову просить. Дала знову, марфа з ним знову побігла. Я за нею. А вона малій носить! Прийшла і знову просить!..)

 

я теж маю трохи котів ))



https://picasaweb.google.com/andriyzwirko/Kittens

може раптом комусь треба ще 1 котика чи кішку до хати? =)

діти вдалися в маму – http://vimeo.com/3840985

 

Сусідка підібрала на вулиці хворе кошенятко. Поїхала до ветклініки, там кошеняті повиганяли деяких паразитів і виписали купу ліків.
Сьогодні сусідка попросила мене зайти і спитала, чи можу я зробити кішці ін"єкцію?
- Чого саме і куди?
- Ось тут записано - назва препарату і щось незрозуміло - "в/мыш."
Приколююся, кажу - треба зловити або купити мишу, ширнути ліками ту мишу і дати коту з"їсти.
Сусідка не врубається - Здається, лікарка казала - "Внутримышечно"?
- А я про що? Якби вона сказала "Внутрикошечно", я би вколов кицьку, а тут написано - мишу.
Потім зізнався, що наврядчи зможу вколоти олійний розчин так, щоби було не боляче, тож хай кличе собачницю Іру, вона зможе.

 

В нас живе киця, якій вже 11 років. На жаль, зараз вона хвора - утворилася пухлина. Зараз вибираємо ветеринарну клініку. Може хтось щось порадить, куди краще звернутись?

 

мені так шкода цих бездомних тварин, я дуже полюбляю друзів наших менших, але усіх не прокормити, я б забрав усіх...ала це буде важкоsorry:

 

Обожнюю котів, скільки себе памятаю - завжди з ними.
На жаль майже усі були вільними, гуляли, де хотіли і з ними раплялись нещасні випадки - одна кішка не вижила після бійки з ротвеллером, іншу переїхала машина, два коти не повернулись з прогулянки.
Одну породисту кицю взагалі вкрали, коли вона відпочивала на вікні...

Тому теперішня кішка не гуляє, за навколишнім світом спостерігає з балкону.
А манюньою вона була ось така гарненька