Коти чи собаки?

Нє-а... Тре під фіст лізти...

 

Якщо Ви не розпізнаєте сарказм, то я хоч три смайли поставлю, ефекту не буде.
Це або дано, або не дано.

Такі справи.

---------- Додано в 23:51 ---------- Попередній допис був написаний в 23:49 ----------

 

Коты.

 

Коти..однозначно.
Коти незалежні, мають гідність, до туалету привчаються мало не з самого народження, у котів не тхне з писка і шерсть не воняє, котів не треба вигулювати , а потім мити їм лапи після прогулянки Коти не гавкають і не виють, коти не лякають людей.
Займають мало місця і мало їдять, вміють заспокійливо мурчати, від них затишніше к квартирі.
Собак не люблю, але поважаю. тільки виключно "справжніх" великих, а не тих дзявкотливих . істеричних пародійних створінь. А ще як з бантиками або в платтячках...

 

Коти для інтравертів, собаки для екстравертів. Ще коти не жеруть лайно.

 

О, точно! Аж соромно за чоловіків які вигулюють оте мале на тоненьких ніжках

 

Кажуть,якщо файно поперчити,то нічого...ліпше,як пси,нє?

 

маєте на увазі щось таке:

 

Саме то....
Правда,найліпше,то вотово...

 

Згадав анєгдот, "....та ви їх просто готувати не вмієте."

 

Хм.....................

 

Ну так звичайно, чим більше пізнаю людей, тим більше люблю собак.

 

А ще коти не хроплять....

 

Буває, що підхропують, але дуже рідко і тихенько.
Не знаю, до кого там більше прив"язується середньостатичтичний кіт - до хати чи не до хати, але у мого депресняк без мене. Годують і носяться з ним всі однаково, але сам йде на руки і летить на перше ж "Бакся-бакся-бакся" тільки до мене, і з роботи чекає тільки мене, і лазить хвостиком, коли я купаюся, сидить поруч на краю ванни (раз навіть мало не звалився у воду), інших просто терпить. Зате дуже вихований, чистенький, від нього в хаті шкоди взагалі нема.
Декілька років тому ми поїхали на день до родичів на село, вдома залишився попередній кіт, він тоді доживав останні дні, вже й практично не міг ходити, але коли ми повернулися, то побачили, що він з останніх сил доповз до дверей і мовчки плаче, як людина.
Взагалі, душевний був звір, тільки балакучий дуже. З часом зрозумів, що розмовляти з господарями, особливо раненько або пізно ввечері, треба на такій відстані, щоб тапок не долетів.
Коли у нас був ремонт, ми з чоловіком ввечері, всі в пилюці, посунули виносити сміття, ключів не брали, бо в хаті був тато, а той собі спокійненько пішов купатися, навіть нашого дзвінка не чув. Так би і стояли невідомо скільки як два бомжі під дверима, якби не кіт: він з криком носився від вхідних дверей до ванни, поки тато нарешті не здогадався нас впустити до хати.
Так що не треба розказувати, що коти чимось гірші від собак (звичайно, бувають винятки, але хіба мало є дурних псів?).

 

Мой попередний кот, старенький уже, несколько дней не ел и не пил, все понимали, что собрался умирать. Был рабочий день, все разошлись. У меня сердце беду чуяло, отпросился пораньше с работы. Прилетаю домой и к Сильверу. Он приоткрыл глаза, из последних сил протянул мне лапу и умер. Дождался, чтобы попрощаться.
Гениальный кот был. Других таких не видел.

 

як, власне, в Вашому випадку, не дано...

 

мій так тирить в малих дрібні м'які іграшки, а в мене - клубки ниток.