Оце такий фільм, після якого я довго не могла прийти до тями. Реально змушує замислитися над багатьма речима, наприклад, як це - втратити усі відчуття... Круте кіно. Вражає гра Едріана Броуді.
ага, ще для мене був виносний "Місто янголів". Драма, яка запам"яталась на довго. Взагалі вважаю, що в кожного свій "поріг" виносу. Тому це дуже суб"єктивні оцінки.
Та звісно, що субєктивні. Я субєктивно відрізняю ще й ті, які виносять нагору купу емоцій (для мене такий "Місто янголів", думати потім не міг, голі відчуття), від тих, які виносять купу думок. Кожному своє
Фільм, який я так і не зміг додивитись - "Шина". Мозок виносить не хитрим сюжетом, а абсурдністю Це фільм жахів. Всю дорогу стара автомобільна шина кудись котиться і вбиває всіх, хто зустрічається на її шляху Любителям трешу обовязково подивитися
Сто процентів. Мене якісь сюрреалізм з фентезі взагалі не торкають. От життєві ситуації - так. Але тема помічна. Розказує не про фільми, а про глядачів. )
Влучно...Я от наприклад зрозумів що мене взагалі ніякі фільми не торкають....Може зі мною щось не так
Якщо з вами щось не так з суспільної точки зору - є добрі шанси, що з вами все гаразд Так в будь-якому фільмі найцікавіше - життєві ситуації. Сюрреалізм чи фентезі - то хіба форма, в яку їх вклали автори. Голий сюрреалізм, без змісту "між рядків" навряд чи кому цікавий... Подивіться Трасу 60, як на мене, там це все дуже гарно поєднано. А ідеальний, як на мене, фільм в контексті поєднання форми і змісту - "Форест Гамп". У ньому "винос мозку"настільки класно вкраплений в комічну форму, що не помічаєш, як зміст "зїдаєш з потрохами"...
Фільм класний. Але він мені здається прозорим, як скельце. Не з тих, які виносять мозок, а з тих, які струни відчуттів тонко-тонко смикають...
А я постійно Вічне сяйво чистого розуму з Сяйвом з Джеком Ніколсоном плутаю. То один з тих фільмів, які ніяк не наважусь переглянути (начиталася, що дуже страшне).
о, з Джимом Кері згадалося "23". Теж круте кіно ---------- Додано в 17:55 ---------- Попередній допис був написаний в 17:52 ---------- "Сяйво" - це по Стівену Кінгу. Майже жоден із фільмів по Стівену Кінгу мені не подобається. Ну хіба що "Втеча із Шоушенку". Взагалі, Стівен Кінг не страшний, він цікавий. Ось зараз "Темну вежу" збираються екранізовувати, там сюжет досить наворочений, але що вийде у кіношників, побачимо за пару років...
В мене до Кінга ніяк руці не дойдуть, дуже хочу Темну вежу прочитати. Мені здається, що всі фільми з Джимом Керрі круті
для мене справжінй "винос мозку" - це коли фільм закінчився, йдуть титри, а ти сидиш і думаєш "що це було??") в мене перший раз таке було з фільмом Ренати Літвінововї "Богиня:як я полюбила". Бо він дійсно такий...дивний. Хоч і класний. А ще я дуже довго думала після "Антихриста" фон Трієра. Боя й досі не можу з певністю сказати, "що це було"