Чи варто йти на програміста?

Не все так просто. Скажімо, є людина, однаково схильна писати програми (і робить це добре) і потенційно може добре вести бізнес. Якщо вона вже займається програмуванням, то вона вже має технічне для того забезпечення, тобто не потребує суттєвих інвестицій в цю справу. Така людина переважно заробляє вище середнього, а якщо ми говоримо про людину з хваткою і ретельним ставленням до фінансових питань (а тільки така може бути успішною в бізнесі), то суттєво вище середнього. Це означає, що вона забезпечує себе вповні, а може й понад свої потреби. Почавши бізнес, вона ризикує, бо мусить залучати додаткові кошти або вкладати заощаджене за тривалий період, і не факт що вони окупляться, бо не все, на жаль, залежить від підприємця. І зрештою ця людина плює на таку альтернативу, бо не хоче шукати від доброго ще кращого з ризиком потрапити у щось гірше.
Не так?

 

Звісно шо так, але є виключення.

В переважній більшості люди які вміють робити шось технічне не люблять займатися бізнесом бо вони себе своїм технічним талантом прокормлять та і взагалі то є не їхнє і не дуже їм цікаво.

Саме по собі написання програм як явище не існує. Будь яка програма використовується в тій чи іншій галузі чи предметній області. Тому любий програміст вище середнього рівня просто приречений окрім програмування розбиратися в тій області, софт для якої він пише, будь то торгівля, банківська справа, чи виробництво табуреток. Так, мало по-мало, з досвідом в програмуванні людина обростає знаннями з різних областей людської діяльності.

А далі, коли людина вже не є жадна нормальної їжі чи машини, і вже не сильно переймається тим шо завтра не буде мати де жити, то настає момент коли хочеться бути корисним і визнаним. Ну то банальна піраміда людських потреб.

І тут починається час для ризиків. Лиш технічна людина не дуже знає як то зробити. Тому то і потрібні люди, які готові ризикнути не лише нагрітим місцем на якійсь роботі, але і інвестиціями і своїм часом шоб почати якесь виробництво.
От я знаю фірму, котра шиє взуття. Я був там на співбесіді і бачив во власні очі шо і їм потрібен мінімальний софт для роботи. То саме на швейних фірмах. Я в Політеху в рамках диплому займався задачею розкрою матеріалів. З величезною радістю писав би відповідний софт для відчизняної компанії. Лиш наразі я не готовий ризикувати своїм поточним клієнтом шоб кинути все і почати новий проект. Але ж є люди незайняті на даний момент.
Своїми руками писав веб ресурс для наших продавців нерухомості. Бачив замовлення від нашого видавництва кросвордів. Знаю людей, які займаються ПЗ для отих апаратів шо рахунки поповнюють на мобілки і оплату комунпослуг проводять. Благо є потреби і на Українському ринку, але мало.

Так до чого ж то я. Якби в той час коли я писав свій диплом мене привели на швейну чи взуттєву фірму і сказали шо в ВУЗу є замовлення від тої фірми на розробку такогото-такогото то я б не шукав роботу на ІТ фірмі, а використав би свої знання які вже мав на той момент в софтописанні і пішов би радше в науку і займався би тою таки задачею розкрою. А займатися наукою заради наукового звання мені реально впадло. Я хочу бути корисним. Моя робота мені подобається тим шо я бачу як то шо я роблю впроваджуєтсья і використовується. Воно не йде на полку чи в архів.
Звісно шо тепер, я вже дуже задумаюся чи ризикувати, а тоді я б не задумався бо і ризикувати не було чим.

З розповідей викладачів знаю шо раніше на всяку діяльність на кафедрі вже були організації, які чекали на результати. Моя мама (хімік) працювала в СКБ і їхні наробки зразу йшли на ювелірку і не лише львівську. Тато паяв плати на Мікроприладі і там було чим займатися проектувальнику. Нема зараз того всього. Тобто є ше, але вже не в тих масштабах. Мама допрацьовувала до пенсії бухгалтером не по фаху, а тато сторожом. А ми, українці, хоть і не найкраща нація, але багато з нас не будуть сидіти і спиватися, а хочуть шось робити. От і робимо. В тому числі і в ІТ. І не треба нас за то пінати. Ми не пішли торгувати на базар бо хотіли більшого, не пішли підлітками гопстопити, а вчилися. І якшо ми в регіоні нехіло розвинулися то то тільки нам шана.

 

ЗІ. Колеги підказали ше один плюс нашому цеху. Ми працюєм практично без шкоди для екології

---------- Додано в 20:50 ---------- Попередній допис був написаний в 20:39 ----------

Даби не бути не так понятим і нікого не образити - низький поклін тим справжнім викладачам і науковим працівникам, які в наш час працюють в вузах і з року в рік передають свої знання студентам і намагаються їх зацікавити наукою. Їм то робити дуже нелегко. Якби виробництво працювало - було б набагато легше і веселіше.

 

Не забувайте що існує те тільки прикладне чи системне програмування, а й програмування виробничих ліній, електростанцій, навіть побутової техніки...

 

Як зрозуміти "робити щось технічне"?

Не всім дано. Але не переживайте, інженером бути не так вже й стидно.. Мамы всякие нужны...

Виняткові випадки

 

Не та зарплата. Якщо хороший програміст на фрілансі має $30 за годину (а це $4800 в місяць) то такий програміст тут буде скільки?

 

то мені здається ви перебільшуете

 

Думаєте?

 

Не перший рік існує все-таки фріланс. Ставиться на умовах договору програма на комп’ютер віддаленого працівника, і робить скріншоти/відео і автоматично відсилаються працедавцю.

 

Це точно зайвим не буде. Якщо сильно хоче то чому не піти, і прибуток це принесе теж не поганий.

 

Як на мене -то варто! Якщо цікаво, та якщо є хист до цього. А зарплати у програмістів найвищі!

 

Агась, шшас.

 

Так навіть про професіоналів сказати не можна. А початківець, зазвичай, і 3000 грн не має.

 

Мій товариш (з іншого міста) працює фрілансером на гамериканську компанію (через українську посередницьку фірму). Спеціальна прога "табелює" час, коли на компі відкриті певні програмні засоби, а також активність роботи програміста у цих програмних засобах.
Але... наївні гамериканці недооцінили вміння українських фахівців: "Солдат спить, служба йде".

 

Ще існує менш творча спеціальність - кодер. Престижу мало - копай від сніданку до паркана.

 

Кодер працює майже всліпу: отримав шматок завдання - роби і не цікався що воно і для чого. Я останнім часом координую роботу фрілансерів з різних міст. Працюють в режимі "on demand" - тобто коли їм свиснуть. Але наші завдання є приоритетними за термінами виконання.

 

Сейчас в нашей стране зарабатывают деньги только продажники и айтишники. Если у Вас есть тяга к компьютеру, у Вас математический склад ума обязательно идите на программиста, но знайте то что сейчас очень важны знания а не диплом. Мой Вам совет - пойдите в ШАГ, Вам там дадут очень хорошие знания.