[Архів] Стосунки

Ви тільки ще раз підтвердили мої спостереження.
Знаєте, коли пару вибирали собі по родині, за рівним статусом, то було не так вже і погано.
А оце пролетарське "із грязі в князі"...
Нічого Ви не виправите. Більш того Вам скажу, дуже небезпечно заводити дітей в таких парах. Я буквально вчора зустріла одного знайомого. Він розлучений з дружиною і в них залишилася спільна дитина. І коли дійшла мова до дітей, він із болем жалівся, що колишня дружина і сама нічого окрім пива із цигарками не хоче знати і дитину нічому не вчить. А дитина там і справді росте бур'яном. Нема ні виховання, ні розвитку. Окрім того, у 9-ти річної дитини таке порушення обміну речовин, що навіть те, що вона пару років ходила на танці не врятувало дитину від ожиріння. Прийшлося відмовитися від танців. А все через те, що з малку жере без обмежень чіпси, емендемси, газовані напії. Взагалі немає культури споживання.
Так що те, що Ви переживаєте у зв'язку із відсутністю взаємопорозуміння - то неприємно, але не більше того. Бо коли з'являються діти усе це перетворюється на нестерпно боляче і невиправно.

 

Погоджуюсь з Латаною.
По-перше, шукайте дівчину, яка буде розумніше.
По-друге, справжнє кохання ви ніколи не пропустите, і буде вам не до друзяк. Будете раді і щасливі кожній годині разом. Сам бажатимеш і весілля, і дітей. А поки...це таке. Випадкове.

Скажу річ, може, непопулярну: родина кріпка, коли чоловік кохає дружину більше, ніж вона його. Коли ж дружина за чоловіком бігає, ревнує, не пускає, а він від неї - діла не буде, нехай вона і золота хазяйка, і красуня, і добра матір.

 

В усьому повинна бути гармонія. Якщо з самого початку дівчина виносить мізки, то сподіватись на те,що вона зміниться, перебіситься і т.д не варто.

 

Якщо любите її, то привикайте до неї, її витiвок та ігноруйте її сварки. Тим більше, треба уступати, якщо сварки виникають через дрібниці. Де це розумно і можливо прислухайтесь до неї і виконуйте її побажання. Наприклад, зустрічайтесь з нею кожний день, щоб вона не могла сказати, що ваші друзі є для вас важливішими, чим вона.

Якщо вона вас любить, то вона також повинна вас терпіти і йти вам на поступки. Але якщо ви впевенені, що вона може вам зробити колись якусь велику підлість і від вас піти, то, я вважаю, варто вже розірвати з нею відносини.

Щоб вам дати конкретну пораду, треба знати наскільки вона "далеко зайшла" у своїй неправильній поведінці.

Успіх ваших відносин тільки залежатиме від того, наскільки ви готові один одному поступитись у своїх вимогах, які ви ставите один до одного та наскільки ви будете виконувати побажання один одного.

Виконувати такі поради не так то легко, але треба себе настроювати і самого себе вчити та тренувати, виробляти свою нову поведінку в нестандартних ситуаціях. Може в такій ситуації допоміг би психолог зі своїми психологічними тренінгами.

 

Коли дівчина виносить мізки - це ок, коли ще вік відповідний.
Я завжди старався усі про усі "витівки" спокійно і нормально поговорити та розібратись.
Щодо поступків - йти на зустріч. Я того і чекав. Дівчина не розуміє своїх вчинків і думає що я є її ображаю. Вияснення тільки далі заводять в зону Нерозуміння один одного.
Я теж далеко зайшов - я бачив занадто поводів для ревнощів - відповідно було багато сказано.
Вона ж - після розриву, через кілька тижднів поїхала на музичний фестиваль. Ні слуху - ні духу.

Я ж сам недавно зрозумів що немає змісту щось відновлювати з нею. І не чіпаю нічого зараз. Просто проходу санчас.
Якби людина щось відчувала - вона б боролась і пробувала. Якщо це були просто слова - швиденько забуде і знайде щось нове.

Один із своїх уроків - не кидайте слова на вітер. А якщо не розумієте що вони самі по собі означають - не кажіть.
А стосунки на відстані - це можливо велика помилка.

 

Я знаю одну пару, в якій подруги один одного не хотіли слухати, йти на поступки, виконувати побажання один одного. Це закінчилось тим, що жінка поїхала жити на іншу квартиру, хоча формально вони не розвелися та навіть ще деколи зустрічаються і навіть щось один одному допомагають. Але це буде тривати до моменту часу, поки хтось з них ще раз не одружиться.

 

Якщо ви кажете, що вона вам закидує, що ви з нею мало зустрічаєтесь, то це справді можна полагодити тим, що ви будете частіше з нею зустрічатись.
Якщо вона хоче тільки з дітьми в майбутньому сидіти вдома, а не працювати, то ви можете на це погодитись, якщо ви її дуже любите, бо справді існує така історична модель розподілу обов'язків у сім'ях, коли чоловік працює, а жінка тільки дбає про сім'ю, дітей і домашнє господарство. А якщо вас такі відносини у сім'ї не влаштовують, то ви скажіть їй відверто про це і розстаньтесь.

Я не знаю, які там були між вами інші випадки, щоб я міг дати вам якісь інші поради щодо них...

Коли хтось, на мою думку, в родині неправильно себе поводить, я стараюсь цій людині поставити в приклад поведінку інших нормальних людей, які себе поводять адекватно в таких або дуже подібних ситуаціях. Таким чином я можу трохи когось переконати у своїй правоті. Це при умові, якщо людина більш-менш адекватна і піддається переконанням.

Але правда, такі неадекватні люди дуже часто бувають дуже впертими і не піддаються жодними переконаннями. З іншої сторони, така патологічна впертість - це ознака вже якогось психічного розладу. Тоді треба задуматись чи ви таке хочете мати в сім'ї і чи ви хочете, щоб подібно себе поводили ваші діти. Якщо вона часто дуже нервується, скандалить, фиркає від різних дрібниць, тобто її сильно подразнюють та нервують різні дрібниці, то можливо в неї вже є
якась ( нехай навіть легка ) форма неврозу.

В мого доброго знайомого вдома жінка часто впадала в істерику і скандалила від різних дрібниць та втікала з хати до родичів на декілька тижнів... Але з часом з роками, коли вона стала старшою під 40 років, в неї майже все це пройшло. В неї був дуже терплячий чоловік-філософ, який вирішив терпіти її та не звертати уваги на її витівки.

Я не думаю, що, наприклад, можливо легко переконати кинути пити алкоголіка ( алкоголічку ). Але якщо він ( вона ) не хоче лікуватись від алкоголізму, то тоді треба вибирати: або терпіти його ( її ) алкогольні витівки, або розстатись. На прикладі випадку алкоголізму чоловіка чи жінки в сім'ї я показав, як треба вирішувати такі чи подібні проблеми з патологічно некоректною, неадекватною поведінкою подруга ( подруги ).

 

Я ще забув додати, що з попередньою жінкою йому прийшлось розстатись, бо він не хотів виконувати її побажання щодо "красивого життя".
Вона сама заявила, що їй з ним треба розійтись. Наскільки я пам'ятаю, він не став її просити пробачення та обіцяти виконувати її вимоги. А нова жінка, як я вже писав, часто влаштовувала скандали-істерики та втікала на декілька тижнів з хати. Проте, як казала його мама, вона народила йому чотирьох гарних дітей.

 

Цікаві поради.

Не знаю. Я дурак, бо любив і закривав очі на різне. Спочатку все було круто. Зустрічі, очікування, проведений час, близкість. А потім почались образи на певні мої дії, і навпаки. Десь я був неправий, десь вона перегинала палку.
Часто говорив щоб не псіхувала, деколи вона сама визнавала що з нею важко. Але чим раз тим більше ми харились через не порозуміння. Пробачали бо любили, забували. Далі знову повторялось.
Я багато чого в житті бачив і для мене такі "образи" - це марнування нервів. Треба цінувати час, цінувати близкість. Тішитись тим що один в одного є а не тим хто в чому поганий і тіпа "може я попробую це виправити".
Щодо пприкладу з інших людей - пробував. Не спрацювало. Відповідь - "Вони не ми".
А матір"ю вона була б хорошою. Любить дітей.

Єдине що я не дізнаюсь, так це - або вона любила але просто парила мозок бо в неї такий характер.
Або - вона дійсно в якомусь плані хотіла сісти в якості баласта, прикриваючись любовю.

То є життє....

Кілька днів не зв"язувались взагалі, вирішив поцікавитись як у неї справи. Відповідь - короткі і строгі слова типу "в мене все прекрасно".
Конєц

 

Оці вже ігри в "хто перший не витримає"

 

Я знаю багато інших таких чи подібних сімейних ситуацій, в яких виникали конфлікти і в цих конфліктах часто так траплялося, що обидві сторони в тій чи меншій мірі були не правими, допускали неправильну та неадекватну поведінку. Але якщо вони були здатні один одного терпіти, то їх відносини, сім'ї не розпадалися. А вже коли якомусь супругу це надоїло, то відносини, сім'ї розпадались. І рідко були такі ситуації, щоб хтось один з них був святим, а другий був у всьому винуватий.

Я можу продовжувати приводити приклади таких ситуацій, але не бачу необхідності. Думаю, кожен може сам в своїх родичів, знайомих та друзів взнати про безліч таких чи подібних ситуацій у відносинах між чоловіком та жінкою.

Може ще варто у таких ситуаціях консультуватися у грамотного психолога. Це справді ситуації, у яких би міг допомогти грамотний психолог.

--------

Але все-таки дещо розкажу. Сусід по поверху мого будинку безбожно бухав, приходив до дому страшно п'яним, що його жінка такими словами та матюками його обзивала , що навіть в останнього хама, якби він це почув, з'ївяли би та відпали вуха. Вона на нього так кричала, що чули всі сусіди по поверху. Дві симпатичні доні ходили на панель заробляти собі на життя. Але з часом якось все "втряслося". Чоловік став менше пити, одна з донь вийшла заміж і народила дитину. Ніхто не думав та не думає розводитись.

Також інший сусід в будинку забухав і забомжував. Якщо з ним поговорити, то наче про нього з його суджень можна зробити висновок, що маєш справу з нормальною, адекватною людиною. Сам щиро визнавав, що він опустився, тому йому пофіг, що він ходить в страшно брудному та смердючому одязі, який елементарно можна випрати та привести до порядку. Його знайомий пропонував йому роботу сторожем, але він навіть не хотів пробувати працювати. Йому подобалось шукати та здавати за гроші макулатуру, пляшки, та різний непотріб. Ходили слухи, що він полюбляв щось десь дрібне з підвалів вкрасти. Він мав дуже гарну жінку та дочку. Мені дивно, як вони його там терпіли в квартирі. Але ніхто не думав розводитися і втікати з хати. Може змушені були його терпіти, бо привикли до нього та не мали куда йти від нього. Тепер мені сказали, що він помер від свого алкоголізму та такого дурного бомжацького життя. Наче мав 50 з чимось років.

 

"Бо привикли до нього..."
Хай Бог милує привикати до цього. Це, мабуть, писати легко. А жити...Життя - воно одне. І проходить швидко. А з таким чоловіком це пекло, а не життя. Розводитись, мабуть, не розводилась жінка, бо знала (і чекала), що скоро він прибереться з лиця землі. А коли розведешся, то ще приведе таку ж чумну бабу до хати, а може й розпишеться з нею.
Не треба приводити такі приклади жіночою терплячості, я вважаю.

Взагалі "терпіння" з алкоголіком, чи наркоманом, чи гравцем - ні до чого.
Діти ростуть ні в радості, а в суцільній біді, з дня на день. З заздрістю бачать інші щасливі родини, де батько все робить для гарного життя своєї родини.
Дитя росте закомплексованим, смурним, чекає на неприємності - сварки, бійки. Грошей на це дитя нема. Хай краще ніякого батька - неприємності зникнуть, та і грошей в родині більше залишатиметься.
Одначе буває рідкі випадки, коли чоловік збире волю в кулак і може позбутися залежності. Тоді можна повертатися в родину, якщо жінка все ще його кохає.
А терпіти чи "боротися" за такого - це можна недовго.

 

Уже про бесіду вище двох сказаних коментарів нічог не скажу)

Після слів колишньої "у мене все прекрасно і мені фіолетово що ти дзвониш" я зрозумів, що вона не париться і її недавне "я тебе люблю" уже пройшло. Можливо у неї вже новий хлопець чи вона просто ненавидить мене. У мене принцип - якщо людині на мене пофіг у відкритій формі, то мені автоматично стає теж.

Вирішив перечитати стару нашу переписку і зрозумів ще таку річ, що хоч всі її образи були через те що я їх нерозумів, але основне те - що я тягнув ці стосунки. Заспокоював завжди, говорив що люблю, підтримував, йшов на контакт. Тут моя вина - я був сліпий закоханістю і не бачив що вона сама хоч і відповідала взаємністю АЛЕ часто писала що вона так не може продовжуватись і треба розстатись.
Моя вина в тому, що я не розумів що ми не можемо порозумітись, я годував себе що все буде добре.
Я пробачив їй, і пробачив собі. Не моє воно, якщо вона не могла хоч трохи змінитись і ставитись з розумінням. Діло не у віці чи інтересах чи не розумінні. Діло в тому, коли ти любиш, наскільки ти готовий змінитись щоб піти назустріч у незгодах. Я йшов, може часто показував своє незадоволення і писав їй те що сам хотів чути але ЙШОВ назустріч.
Це характер, це те що в нас закладено. Звичайно, вона зміниться. Не зразу, потім, з часом, з досвідом, з помилками. Жаль тільки те, що я в певній мірі їй багато давав, і до наступного її залицяльника будуть завищені вимоги.
Чи жаль? Дуже жаль. Чи була це любов? Була. Чи були ми щасливі? Були більше ніж сварились.

Видаливши все що нагадувало її, я готовий рухатись вперед. Стати кращим, врахувати свої помилки і йти вперед.
Правда це, коли кажуть що все найкраще в житті триває недовго. Я запам"ятаю всі наші найкращі моменти і буду згадувати з усмішкою.

Я розумію що всі мої слова то є соплячі серенади. Але кожен з нас в тому житті закохується і відчуває якусь частинку великої любові. І тоді ти стаєш вже не таким черствим, не таким серйозним, не таким цілеспрямованим.
Своє ще найдеться в житті, головне не опускати голову в туман і роздуми та не шукати навмисно своє.

«Любовь бежит от тех, кто гонится за нею, а тем, кто прочь бежит - бросается на шею»

Усім успіхів!

 

Я думаю, що вона з ним тільки через те не розводилась, бо їй не було куди піти від нього геть. А їй, напевно, не хотілося шукати нового чоловіка, щоб ще раз вийти заміж.

В вони хоч страшно бухали, але не буянили, нікого не чіпали пальцем, якщо їх ніхто не зачепив першим. В цьому першому випадку жінка деколи збивала чоловіка-п'яницю на квасне яблуко, коли він був геть п'яний. Але під бухом він нічого не чув... Тільки тоді трохи відплачував жінці кулаками, коли починав тверезіти та відчувати біль від побоїв, які йому завдала жінка, коли він був під бухом.

В другому випадку чоловік конкретно забухав та забомжував вже тоді, коли його дочка виросла та закінчила школу. Раніше він пив тільки час від часу.

Я думаю, що багато людей могли б відносно легко позбутися алкоголізму, якби вони самі виявили бажання лікуватися та знайшли нормальних, грамотних лікарів -- наркологів або психіатрів. Таке суб'єктивне враження, що багато алкоголіків та їх родичів, які б могли спонукати їх до лікування, не знають, що вже давно існують ефективні методи лікування від алкоголізму та не знають, де знайти грамотних спеціалістів, які би їх могли вилікувати. Про так зване "кодування" чули всі, а про інші методи лікування - мало хто знає. А у всьому винувате "бабло" та масова непорядність серед людей.

 

В мене колись була дуже гарна дівчина, але з якоюсь незрозумілою для мене та неадекватною поведінкою. Я неодноразово їй заявляв, що нам прийдеться розстатись, якщо бона далі буде себе поводити подібним чином. Ми розстались. Дивлячись на наші відносини з сьогоднішнього дня, я думаю, була ще якась можливість, що можна на неї було позитивно вплинути та змінити її поведінку. Але тоді, коли ми розстались, в мене не було настрою з нею продовжувати відносини. Вона мені надоїла своїми "захцянками".

Якщо ви відчуваєте, що знайдете собі кращу дівчину з нормальною поведінкою, то справді треба розстатись. Закохатись завжди можна і в якусь іншу дівчину, навіть ще більше та краще закохатись, ніж у цю дівчину, яка себе неадекватно поводить.

Там в розділі "Здоров'я" є тема "Допомога психолога". Допомога психолога?...
Мені здаєтся, що в таких конфліктних ситуаціях справді міг би допомогти грамотний психолог.

Взагалі, в мене є правило уникати неадекватних, ненормальних людей, щоб самому собі не псувати психічне та фізичне здоров'я.

 

Я думаю Ви все правильно зробили, що розстались. Я постійно пробував щось логічно пояснити. Вона типу розуміла але в більшості знову робила по-своєму. Деколи дійсно розуміла і навіть відповідала відвертістю. Але потім, коли я хотів її підштовхнути, наприклад "почати щось читати щоб потім знайти краще роботу" я чув "я поняла що ти хотів мені сказати що я тупа" і так далі ...
У мене є знайомі дівчата такого-ж віку але вони розумні, все обдумують, стараються, соромляться.
Це характер і те гівно яке творилося з людиною в юності. Вони в тому не винні бо того не розуміють. Моя думка - винні батьки. Не змогли виховати правильно.
Я наприклад не був готовий бути батьком і зараз теж. Я сповна розумію що це за відповідальність і я недоріс до неї ні морально ні матеріально. Це величезна відповідальність, яка потребує капітального досвіду і розуміння всього. Щоб ти НАВЧИВ дитину правильного і робив це правильно. Бо якщо наклепати дітей а потім їм включати мультфільми лиш би самому спокій був і виховувати коли ти ще сам не знаєш як це робити .... Нащо?

Я не впевнений що ще таке відчую в майбутньому. Звучить як басня сопливого 9-ти класника, але я знаю себе. Я не вибираю собі кого попало, я завжди перебірливий в пасії, завжди хочу перше зрозуміти чи людина мені дійсно цікава і приємна, а уже потім зав"язую стосунки. Колишня моя, грубо кажучи "провела" зі мною 3 роки переписок і 7 місяців активних стосунків.

А наостанок, скажу що воно так і є. В більшості, молоді дівчата тільки й хочуть що знайти красивого, милого, сильного, самодостатнього, самостійного хлопця, переконатись що підходить їй, і тягнути стосунки в сторону весілля. Вони не хочуть думати що можна розвиватись та вчитись насамперед, а уже потім створювати сім"ю. Все це можна робити в стосунках. До дівчат потім доходить який "колишній" є гавнюк, але життя на ньому не закінчилось і йдуть вперед по нову пасію.

 

1. А звідки Ви знаєте, що вона хоче повернутися саме через те, що любить Вас? А якщо нею всього лише керують страх самотності, страх майбутнього тощо? І ці страхи вона загортає в красиву обгортку під назвою "любов"?

2. Не зовсім впевнений, що Вашого боку теж коли-небудь була любов до цієї людини (якщо робити висновки чисто з Вашої розповіді).

3. Пошук вирішення даної ситуації на цьому форумі — це спроба перекласти відповідальність за прийняття життєвоважливого рішення на плечі інших людей. Такий підхід Вам нічого особливого не дасть, адже всі поради тут, як правило, містять оціночні судження і озучуються з позиції власного життєвого досвіду. Кожна людина і кожнє життя унікальне. Повторень немає! Ніхто крім Вас самого не може знати, що буде для Вас найкраще!

4. Знайдіть собі хорошого спеціаліста і спробуйте розкласти все це по поличках з його допомогою, якщо звісно власними силами не виходить.

5. Не шукайте причини невдач у відносинах в дівчині. Причина всього, що відбувається в нашому житті — це завжди лише ми самі. Всі важливі відповіді варто шукати також тільки в собі і в своєму серці!

 

Я трохи шкодую, що я не використав деякі можливості вплинути на її неправильну поведінку. Мені суб'єктивно задається, що ще були якісь можливості, які я не використав. В цей час, коли я розірвав з нею відносини, в мене не було бажання продовжувати на неї впливати, щоб змінити її поведінку. А пізніше не було можливості, бо вона навіть не дала мені своїх координат... Думаю, інший хлопець, враховуючи її непорядну поведінку, копнув би її раніше.

 

І це каже чоловік, який створює на форумі теми про "чпокання" та "євлівушку"
А може то не дівчина неадекватна?
Може то ви просто не підходите один одному?

Та шо Ви кажете?! За планом, чи на замовлення?

 

то навряд чи вона їх занесе на місце де взяла - перевірено.