Допомога психолога?...

Чи є такі психічні розлади, які б не впливали на соматику?

 

Якщо ви з певною часткою поваги ставитеся до їхньої потужної школи, то повинні знати хоча б деякі основні положення їхнього вчення та їхнє експериментальне, практичне підтвердження.

Писати величезні філософські праці на якісь абстрактні, метафізичні речі - це одна справа, а зовсім інша справа - розвинути теорію, яку можна використовувати на практиці для успішної терапії психічних розладів...

 

Загострення психозу:



View: https://www.youtube.com/watch?v=GLyOB5pAwzc

 

Грамотний психолог міг би навчити спілкуватися з людьми в різних ситуаціях та міг би допомогти знайти вихід з різних конфліктних ситуацій, як, наприклад, ця ситуація: [Архів] Стосунки
Я маю наувазі саме грамотного психолога, а не будь-якого психолога, який себе повсюди рекламує.

 

Як бачите, людина із ситуації, посилання на яке Ви дали, не шукала собі "грамотного психолога", який "міг би навчити спілкуватися з людьми в різних ситуаціях" і т.д. Отже таке для даної особи не є можливим. Крім того, щоб начитися подібних речей потрібні роки. Але не роки роботи з психологом, а роки роботи самої людини над собою. Без саморозвитку, самопізнання і самовдосконалення — в цьому житті нажаль ніяк!

 

Може людина не знала, що є такий варінат вирішення конфліктних ситуацій за допомогою грамотного психолога, який би навчив людину найоптимальніше для неї поводити себе в таких чи інших конфліктних ситуаціях.
Взагалі за часів совка та довгий період після совка в Україні не був розвинутий ринок психологічних послуг. І це при цьому, що в дуже багатьох людей виникали проблеми спілкування з іншими людьми та проблеми виховання власних дітей. Замість допомоги психолога люди застосовували моделі з досвіду попередніх поколінь та власного "здорового глузду", які дуже часто були неправильними з точки зору наукової психології.
І ще існує проблема в людей - це ставлення до самої роботи психолога та існує проблема зі самою психологією, так як психологія, на мою суб'єктивну думку, є дуже засміченою різним псевдонауковим мотлохом.

 

Я ще дописав і заново перезапостив свій попередній пост.

 

Ця проблема поступово вирішується. Особливо у великих містах і обласних центрах. Наприклад у Львові вже досить великий відсоток людей користується послугами психологів. Відповідно така практика для багатьох стає нормою)

Сучасна психологія сама перетворилася на псевдонауку, оскільки з самого початку – це була наука про душу. А зараз цієї душі в неї давно немає!

 

Але погодьтесь, в психології є справді наукові моделі та методи, які піддаються верифікації та фальсифікаціонізму по Поперу. Ці моделі та методи могли б скласти наукову психологію, якби самі психологи боролись за те, щоб існувала виключно та чисто наукова психологія, щоб психологію очистити від псевдонаукового шумовиння. А всі ненаукові та псевдонаукові методи та моделі треба виділити в окремий напрям ненаукової психології, який би відповідним чином називався і дуже важливо, щоб він не змішувався з науковою психологією. Отже психологію треба розділити та наукову психологію та ненаукову психологію. За це повинні психологи боротись, якщо вони думають про престижність власної професії та реально хочуть допомогти людям.

 

Мене особисто ця проблема не турбує. Хіба з протилежного боку – психологію потрібно частково очитити від наукового сміття, якого там більш ніж достатньо.

 

Ви в дописі, який видалили, написали:

Скоріше всього ви праві, виходячи з того що він написав, слід зробити висновок, що справді того "ровера" йому узагалі не потрібно. Але щоб дати більш детальну та конкретну пораду, треба знати всі деталі та нюанси їхніх відносин. Але не можна його випитувати такі приватні моменти та деталі, якщо він сам про них не хоче чи не дуже хоче розповідати.

 

В такому випадку треба перевизначити саме поняття "психології", тобто заявити, наприклад, що психологія не є наукою а є, наприклад, мистецтвом і т.д. тощо. А всі наукові методи та моделі які є в психології треба виділити та оформити в окремий науковий напрям і відповідно його назвати. Кожна річ повинна мати свою правильну назву та вивіску, які не будуть нікого вводити в оману.

На сьогоднішній день психологію вважають наукою. Щоб у цьому переконатись легко треба проглянути початок будь-якого підручника з психології. А таке представлення психології - це масове введення людей в оману, так як сучасна психологія містить деяку кількість ненаукових моделей та методів.

Я вважаю, людям якраз може реально допоногти саме наукова психологія. Одночасно, я дуже сумніваюсь, що люди можуть мати користь від ненаукових методів у психології. Хоча є деякі винятки.

Всім хто цікавиться проблемою науковості психології раджу прочитати статтю Проблема наукового статусу психоаналітичної парадигми відомого психоаналітика Олександр Фільца Мені дивно, що він таке таке міг написати.

 

Психология это наука слушать проблемы

 

так, слухати вислуховувати підводити до відповідей. Психологія це наука. Тут цікаво написано Кто такой психолог? Зачем он мне? А психотерапевт?....

 

Всім привіт, хочу написати відгук про Ларису Дідковську. Довго шукала психолога, знайшла її в інтернеті. В неї багато титулів накшталт: Президент Гештальт-терапії України, Доцент кафедри психології і т.д. Та все не так радісно, як очікувалось. Якщо захочете звернутись до неї - - подумайте 10 разів перед тим, чи варто. З першої розмови ж пані Лариса нахамила мені, підвищувала голос, грубила. На мій погляд, психотерпавет( від грецького слова psycho - душа), людина яка повинна "копатись" у твоїй душі, не може бути агресивно налаштованою, зверхньою і хамовитою. Швидше за все пані Лариса президент асоціації психологів і доцент, але ніяк не психотерапевт. Адже людина, якій потрібно відкритись, не може бути настільки грубою. Мене дуже розачарувала пані Лариса. Після розмови з нею я аж розплакалась, відчула себе роздавленою і нікчемною. Нікому не раджу звертатись до пані Лариси Дідковської.

 

Інна ,та ті психологи всі ,або притрушені ,або придурашені. Хоча попадаються і хороші.
Юзери хотів спитати ,а то правда ,що Яєчник В В помер. То було би дуже сумно (((

 

@Igor Fedoryshyn а де Ви поділися з форуму? Заблокували назавжди? Цікаво за що саме?

 

Ось дуже гарна стаття, яка пояснює, як вірно обрати собі психолога Как выбрать психолога? | Блог Психолога почитайте не полініться)

 

отримувати інформацію

 

Хочу висловити СВОЮ думку після "терапії/лікування" у Найди Зої Миколаївни, не знаю як вона як лектор, але як психіатра/психотерапевта не рекомендую. Мала власний досвід роботи з нею, він у мене був не успішний, навіть би сказала - травматичний. Прийшла з проблемою тривоги-депресії у загостреному стані, на запитання що зі мною - чіткої відповіді не було, призначила антидепресанти + терапія у неї. Критична і строга по відношенні...я відвідала терапію декілька разів (7-8) але завжди при думці зустрічі з нею був якийсь страх і недовіра, відчуття що тебе не хочуть ефективно лікувати і байдужість терапевта при розмові.
Але ці думки тоді я пов'язувала зі своїм станом і страхом змін. Про психологію тоді нічого не знала і не вірила що це на сьогодні є ефективним і дієвим способом лікування.
Проте стан у мене був жахливий, тому шукала і знайшла інформацію у ютубі, відео як знайти/підібрати психолога, де почула що у мене як у пацієнта є свої права, і я можу поставити терапевту певні питання, щоб зрозуміти, чи варто працювати з певний психологом, компетентний він чи ні, підходить тобі чи ні.

Це наступні питання:
1. Який мій діагноз (чітка назва)
2. У чому суть розладу, скільки часу він лікується (приблизно саме у мене)
3. У якому напрямку психології терапевт працює, та якими методами буде допомагати саме мені

Коли я поставила дані питання Зої Миколаївні, цей "професійний" терапевт просто розгубився на очах, і поспішним голосом сказала "Так, це не сьогодні, все у нас час закінчився, я не маю часу" і почала щось метушливо записувати у блокноті. Я ще раз уточнила це питання, - відповідь була аналогічна.
Після цього я зробила свої висновки, може це просто був не мій психолог, але склалось враження, що просто витягують гроші - не вникаючи у твої проблеми. А коли прийшла стосовно закінчення прийому антидепресантів ( за 2 місяці) почула емоційне "Де ви так надовго пропали, ви ж психічно хвора, я за вас відповідаю"...на щастя на той момент я вже знала все про свій розлад ( а не психічну хворобу) і як з ним справлятись, я просто спокійно все розказала і більше ми не бачились. (Урааааа)
Друзі, взагалі хочу сказати, що зараз ефективність психотерапії досить висока, і це нормально звертатись до психолога/психіатра, навіть коли ти не в критичному стані. У кінцевому випадку мій розлад був успішно пролікований просто з іншим психологом і власними зусиллями. Тому не втрачайте надії, просто варто знайти "свого" терапевта.
Знаю наскільки можна були розгубленим у даному питанні і відчувати себе у повному відчаї, тому всім кому потрібно скидаю ссилку на відео, яке мене зорієнтувало стосовно вибору терапевта
View: https://youtu.be/Jps_KcYl5Gg
(Євгения Стрелецкая)
Бережіть себе!)