Доброго дня. Пишу, адже, як то кажуть, накипіло! Навчалась в тій гімназії, перевелась в іншу школу, бо не витримувала. Якщо Вас, любі батьки, манить той факт, що Ваше дитя навчатиметься в пристижній гімназії, то вітаю! Ваше чадо а) стане жорстоким самовпевненим індивідом, що його ви підсуватимете в категорію ''важкого підлітка'' б) потерпатиме від усіх і всього, молитиметься за суботу та неділю. Я не кажу, що всі гімназії такі, адже навчалась лише в цій, але як сказала одна людина - краще звичайної школи немає нічого! І тут я повністю згідна. Мої найкращі роки пройшли там, де в класі справді панувала любов, а вчителі були нам ДРУЗЯМИ. Саме так, не тільки потеревенять про хімію, мову чи алгебру, а й дадуть корисну пораду, що пригодиться в житті. З викладачами весело було подорожувати та пити чай з печивом, яке приносили то самі викладачі, то учні. Повернуся до гімназії. Діти там ростуть жорстокими. Чому? Бо з початкової школи вчителі ставляться жорстоко. Цей постійний вереск, приниження, на лінійках співали особливий шкільний гімн, а потім на посміх виставляли ''нечемних діток''. Указка по пальцях, куток. Це нормально? А потім доводити батькам, що треба зайнятися дитиною і мило посміхатися, ніби ти найкраща та найдобріша людина? Оце така початкова школа! Коли дітки трохи підросли і поступають в середню школу, в голові в них вкладено ось такі речі : 1. Якщо я не лизатиму дупу викладачу, то буде погано. 2. Я мушу поводитися гордо і намагатися всіх принижувати, адже якщо ні, то потерпатиму я, мушу змусити слабших лизати дупу мені. 3. Я мало на що здатен, але інші - взагалі ні на що. Ненавиджу. У середній школі з'являються викладачі в більшій кількості. Так як школа з посиленим вивченням німецької, то цю мову вивчають з першого класу, а англійську з 5. Німецьку можна вивчати, якщо потрапиш до хорошого викладача. Таких там (саме з мови) 1-2. Є одна викладачка, що завжди кип'ятила біля мене чайник, бо клас був дуууже маленьким. Поливаючи свої джунглі в вазонах- проливала воду на зошити. Одного разу кричала так, що однокласник обмочився. Неймовірно було споглядати, як ця жінка міряє тиск, чи ходить в капцях по школі. Елітній гімназії. Ні, там є 1 хороша, інша пішла. О так, чи не забула я пригадати наших мажорських відмінників? ''Товаришувала'' з однією. Принеси то, стій біля мене на відстані, покажи свій щоденник негайно - мені набридло і я остаточно обірвала стосунки з однокласниками. Але за той час дізналася про її 7 репетиторів в класі так п'ятому-шостому. Не дивно, що німецькою ті штирі шпрехали на рівні 9 класу і їхніх батьків можна зрозуміти лише в одному - тут справді не настільки добре навчають. Знаєте, що справді добре викладають? Українську мову та літературу. Вчителі справді мають клепку в голові, і можна навчитись не звертати увагу на крики та покарання. Фізична культура - викладачі відносяться з розумінням, дають помірні навантаження. З цього предмету всі викладачі чудовезні, питань немає (при цьому, аби не подумали ''школоті відпочинок подавай, на фізрі мізків не треба'' я не люблю спорт через травму в дитинстві) Трудове теж чудове. Для когось не найважливіший предмет, але навчили шити, вишивати, прикрашати дім. А викладач дуже приязна людина. Хлопців навчили поратись з деревом, пам'ятаю, робили якісь головоломки, шпаківні здається. Ось на цьому список викладачів, що могли хоча б навчити чогось завершився. Решта предметів або сяк-так, або взагалі ніяк не викладвли. Англійська на ДУУУУУЖЕ низькому рівні. І хоч викладач як людина була доброю, знань не давала. Інша вчителька що по натурі огидна відьма, що й знань 0. Дітей, які мали здібності заставляли йти на конкурси. Мало хто знає, що багато дітей ідуть починаючи з 8 класу в фіз-мат, художки, спортивні ліцеї, інтернати. До речі, забула сказати, що поступити в перший клас вам обійдеться в деяку суму. Принаймні мої батьки таки дали на лапу, але слава Всевишньому, що дозволили покинути це нещастя, бо коли поступала, то хто ж знав про таке? Також знайома хотіла дочку віддавати, але 100 дол не хотіла знаходити. Якщо перечислювати предмети, то вийде справді довга стаття, тому перейду до ''десерту''. Чергові учні розміщувались біля входу, біля сходів (з вестибюлю ліворуч старша школа, а праворуч - молодша) це 3 пости на першому, на другом включаючи молодшу школу 4, на третьому теж 4, а на четвертому поверсі 2 пости чергових, оскільки так влаштована сама будівля. Якщо ти БОРОНЬ БОЖЕ без перезувного, без форми, в (не повірите) ДЖИНСАХ (хоча піджак є), з намальованими нігтями, легким макіяжем чи зміненим кольором волосся (навіть якщо з русявого в брюнет), ти отримуєш щоразу по жирному зауваженню, яке пишуть чергові діти (що психологічно наштовхує на систему гімназії: хтось обов'язково є вищим, а хтось нижчим навіть серед учнів! Згадаймо влучний вислів лизати дупу), твоє ім'я в колючці (совок з цієї гімназії ще не вийшов) біля учительської і довгий час тебе цькують. А інколи можуть виставити перед всією школою на так званий позор. А є й протилежна сторона медалі: в кінці року перед учнями показують тих відважних героїв, що ні дня не пропустили! А потім, в коридорі заступник гордо вичитує їх за двійки. Цікаво... Пам'ятаю ще шкільні конкурси. В суддях сидять діти, а точніше президент школи і парламент. Ніхто не дивується, що перемагають подруги чи сестри-брати, загалом пов'язані з президентом діти, а решта так, масовка. Спитаєте, чому в рейтингах гімназія на видних місцях? А я відповім. Надіюсь, ніхто не забув дітей з армією репетиторів? А на фоні слова директора: ''наша гімназія забезпечить дитині щасливе майбутнє і навчання в університетах" . Так, звичайно. Я звертаюся до батьків. Прошу вас, дослухайтеся до своїх дітей. Їм справді може бути погано в навчальних закладах, вчителі також люди, вони не завжли стримані ангели. Я знаю, що ваші чада можуть бути капризулями, чи тими, хто товаришує з лінню в навчанні. Але від жорстокості дітей чи невиправданих вчителів їм не стане легше. Вони лише можуть стати жорстокими, закритися від вас, навчитись ненавидіти, а найгірше, коли з шкільного віку вони намагаються накидатися на когось зі страхом, що хтось накинеться першим. Гарного всім дня і дякую, що прочитали.