Звичний день

Читаю :Людство сі розмножило...
Попоїли,попоспали,халявський сьогодні день,хоча зараз йду мити посуд і отак думаю,як я все встигала.коли працювала до 20.00,зараз вдома і нічого не встигаю..може занадто розслабилась?

 

І я так прочитала.Якби ти не звернула увагу ЯК правильно написано було,то так би і залишилась з цим
Щось у мене сьогодні ледачий день,нічого не хочу,навіть їсти)

 

а я спати сильно хочу

 

То певно так прочиталося неспроста. Мусить бути якась прихована причина, як сказав би Зігмунд Фрейд.

 

Нє!!!!Знаючи Ромкову "пристрась" до хомо....можна було й не дочитатись правильної версії

 

І на шо це Ви натякаєте,шановний?)Але щось в цьому є....

 

Ще одне підтвердження того,що я лиш зовні,віддалено нагадую представників роду хомо. Бо Фрейд наголошував,що рушійною силою поступу цивілізації хомо і мотивацією будь-якого вчинку кожного представника цього виду є процеси,що відбуваються в головці тогово...е-е-е...фаллоса і його відповідника в жіночої частини представників цього виду. Бо шо я з температурою роблю в лісі.? Гонив б зара за кубітами,повінуясь тотим процесам і горя б не знав... Але я тут...звичний день...незвично лиш...температура... Шось моя нирка застрайкувала. Може проти ПК?

 

Ромко і ти -хомо,як всі ми,то швидше твоя ситуація виходить за рамки розуміння і сприйняття....а ти нормальний і все в тобі нормально і оте,шо ти там вище написав(шоя не можу відтворити,встидно,) впевнена теж "работаєт",такщо невідхрещуйся від людства,бо ти є його частинкою,нехай із своїм величезним болем.....

 

...а з ниркою не шуткуй,звернися до лікаря,бо хто тоді за лісом буде наглядати?

 

Зайшли по дорозі в магазин...забув сигарети. А там мамаша з малим карапузом...найбільша група ризику. І ні взад,ні вперед,бо зозаду ше одна мамаша з карапузом.Я притиснув малу в кут і тримав,поки ті не закупились і не повиводили чад. І шо їм скажеш? Вони на своїй території а ми на чужій... Перебіжками "зеленою дорогою" і ми тут. Вдома. А чуюсі.як дриглі. Іно розігріті.

---------- Додано в 13:46 ---------- Попередній допис був написаний в 12:04 ----------

Те,що я отут описую...це мої звичні дні. НапрАвду,звичні. І безперервні дикі крики за спиною,і напруга,і тепер вже й біль- це просто звичні мої дні. І ночі. В когось вони інші. В мене - отакі. І пишу я просто тому,що ще потребую бодай якогось спілкування,а не з метою розжалобити,чи вразити. Я звик. Просто втомився.

 

З'їла сала шматок. Я чула сьогодні по телевізору від одного лікаря, що українець повинен щодня з'їдати 50-60 г сала. Іде реклама: малим дітям на сніданок дають чи шоколадки, чи оці сухі сніданки. Невже українським дітям потрібно зранку оце істи? Ім м'яса треба шматок.

 

Для мене хомо - то всі ті,хто живе в тамтім світі.
Паралельнім до мого.
А вибір...
Спілкуюсь з Богом,вірніше намагаюсь до Нього докричатись...
Буває так...

 

Буває Ромко, ше не так буває....

 

Ліниві вихідні. Вчора приходили клієнти, хочуть фотографа на липень, підписали угоду, дали завдаток. Кльово Були на караоке, натанцювалась зі своїм знайомим, з яким якось легко зтанцювались і щоразу при нагоді кружляємо (хочу ходити на танці! :girl_cray: ) Ночували у знайомого, бо до нас нічого вночі не їздить. Зараз буду сідати працювати. Хоч і не хочеться вилазити з-під ковдри, бо холодно. Батареї завоздушені і вже третій тиждень чекаємо когось з ЖЕКу.. Та й так.

 

Аж на липень?

 

Ага Наречені ще в серпні почали шукати фотографа. Потім чекали, коли я покажу фотки з вересневого весілля, після чого вже визначились з вибором в мою користь :shy: Смішно було, коли в першому листі наречена написала "А у Вас буде вильний термін на 29 липня п'ятниця (!!!!!!)?" Напевно подумала, що я крутий фотограф, бо їм моя знайома мене порекомендувала і напевно розрекламувала, як завжди

 

Попрацювала я сьогодні....
Хто, ще не запалив свічечку -запаліть..........і не сваріться,хоч сьогодні...

 

Как всегда, день начался в 6:45 - встал и сразу поставил кофе и стал готовить бутерброды с сыром. Сегодня на кофе пришла и вторая соседка. Потом отвёз жену на работу, сам пробыл там некоторое время. Купил светильник для люминесцентной лампы на веранду взамен вышедшего из строя китайского светильника. Взял такую же китайскую дрянь, потому что наши больше по размерам, а там на веранде маловато места для двух светильников. Они зимой горят более 12 часов - освещают растущие на веранде цветы. День был хмурый и дождливый, работать не хотелось, и светильник не успел подключить. Вечером позвонил сын из Германии -- они получили нашу посылку с подарками его приёмной дочери. В этом году мы в Германию передаём уже третью посылку. Первую послали ко дню рождения младшей внучки, к средине мая. Хитромудрая младшая внучка заранее организовала себе подарок: в разговоре по телефону за месяц до своего дня рождения спросила у бабушки(моей жены), что бабушка думает ей подарить ко дню рождения. Жена спросила, а что она хочет в подарок. Хитрая внучка ответила, что она хочет большую куклу, которая умеет говорить и петь русские песни, а также русское платье. Что такое русское платье, мы хорошо поняли - это такое платье, в которое одевают наших девочек в старших группах детсадов и в начальных классах школы - красивое платье в стиле "a la Princesse". В Германии детей в такие платья не одевают - там девочки и мальчики ходят в практичных и удобных комбинезончиках. Мы купили большую куклу, которая могла говорить, петь песни и при разговоре "открывала рот", а также красивое "русское платье", запаковали в сумку и передали водителю рейсового автобуса в Германию - они берут такие посылки за вознаграждение. Внучка много раз интересовалась, купили ли мы ей подарки, спрашивала, какая кукла, какая на ней одежда, есть ли у неё шапочка и обувь. Когда мы отправили посылку, она опять позвонила - мы сказали - кукла едет в автобусе. Думаю, внучка представляла куклу, сидящую на сиденье и смотрящую в окно... На свой день рождения она получила подарок. Восторг её трудно описать. Сразу надела платье и взяла куклу на руки. Все дети дружно совали пальцы в рот кукле, когда она его открывала, а кукла их "кусала", к их полному восторгу. (У каждого из детей игрушек наберётся на добрый грузовик, если не на два). Старшая внучка тоже затребовала себе платье в подарок. Её день рождения был через месяц. Снова приготовили посылку, купив платья для всех трёх девочек. Получили, при делёжке платьев устроили небольшую баталию. В этих платьях, и в купленных уже в Германии, сын с семьёй ездили отдыхать летом в Италию на Адриатику, а также совершили путешествие по побережью Италии, с заездом в Монако, побывали в Сан-Ремо и приехали в Ниццу на Лазурный берег. Оттуда вернулись домой в Германию. А недавно мы отослали опять посылку, уже с платьями для приёмной дочери(у неё день рождения на Рождество), с платьями и для наших внучек и с подарками на Рождество - шапочками, шарфиками, рукавичками и носочками. Также положили каждой девочке по маленькой сумочке, украшенной бабочками, каждой - своего цвета. Посылку открывали сегодня. Дети были очень рады, каждая подходила к телефону и говорила спасибо.

 

готуюсь до понеділка...