Звичний день

погода...тяжка для мене, ...кава не допомагає...трохи працюю, у вівторок в бабусі операція була, так що я всі дні з нею була...сподіваюсь, завтра випишуть...
А так працюю ))

 

Сьогодні прохолодно, але гарно! Осінній день....
В Стрийському парку тихо....листочки падають...мами з візочками......закохані парочки на лавочках....літні подружжя гуляють, тримаючись за руки.....Осінь....
І якось так сумно стало...

 

День,як день...домашні справи,А вони коли небуть закінчаться?

---------- Додано в 15:42 ---------- Попередній допис був написаний в 15:40 ----------

Їсти,пити,пити їсти...прасувати,прати....мити,шкрабати,чистити,пилисосити....кошмар!!!!Як то все ми жінки робимо?І що саме головне кожний Божий день.Кошмар безкінечний.

 

Вони вічні і нескінчені, як Всесвіт. Ми закінчимося, а домашні справи триватимуть, їх підхоплять і продовжать наші нащадки.
Ой,... щось мене на філософію потягнуло......

---------- Додано в 16:23 ---------- Попередній допис був написаний в 16:04 ----------

Ви думаєте у чоловіків інакше? За всіх казати не буду, але в мене так само. Кожен день такий як попередній, і як тиждень назад, і як місяць назад...
Зранку став, зібрався на роботу, взяв штурмом "гумовий автобус", приїхав на роботу, а там щодня те ж саме: сотні тих самих людей, поспілкувався з 20-30 (а то і набагато більше) із них, комусь вирішив справу, когось посварив, комусь підписав документ, когось розрадив добрим словом... Настільки всі дні схожі, що деколи по 3 рази вдень в коридорі вітаюся з тою самою людиною, бо не пам'ятаю чи бачилися вчора, чи сьогодні, чи тиждень тому. Далі знову штурм "гумового автобуса", обід плавно переходячий в вечерю, прогулянка з малявкою, ввечірні відвідини Львівського форуму (ну як же без того, то вже як вода, як повітря, як манія...), новини по СТБ, сон..... Щоби зранку повторити усе в тій же послідовності....

P.S. Ой, чуть не забув... Ще практично щодня на килим до шефа, щоби отримати свіжу порцію, в тому числі і завдань.
Кожен проект має 5 основних етапів:
1. Шумиха.
2. Неразбериха.
3. Поиск виновных.
4. Наказание невиновных.
5. Награждение непричастных.

 

Ну ви й вмієте сказати(ваш стиль)
А що поробиш?
Ви хоч у вечері з малявкою гуляєте...а мій чоловік до ночі працє...зранку 6.30 підйом і вже всі гонимо по хаті....іноді виручає(як не банально) радіо...слухаємо Львівську хвилю...там деколи такі корки ведучі мочать....от власне сьогодні є у них там Доцик і Шльома...то сьогодні вони обидвоє "в ударі" отак я проводжу час (ну майже щодня в "їх компанії")а шо робити...здвинутись можна....

 

Не сперечаюся - можна, але нє нужна!

 

Прийшла додому, дуже змерзла. На дворі дуже похолодало та ще і вітер. А в хаті тепленько, затишно, ще й в духовочці печеться на вечерю картопелька. Маю багато справ сьогодні зробити за компютером, нічого ніч впереді.

 

Дуже мене "напрягають" люди, які здобули все за рахунок інших людей і самі абсолютно нічого не варті...(нуль без палички і навіть без дірочки) ...а потім в колі знайомих, близьких та друзів "ганяють дешеві понти", знову ж за рахунок інших - шляхом прниження, що от я маю все, а ти нічого...
я просто сьогодні стала очевидцем такої ситуації, коли один рагулисько (вибачте за слово, але по іншому Це не назвеш) за рахунок коштів своєї мами (яка більше 10 років важко працює за кордоном) виставляє себе "крутим дядьком"...

 

З тими ремонтами то можна повішатись
Літом Павла батьки робили добудову до кухні - всюди було брудно від цементу цегли і інших будматеріалів, пізніше відповідно мінявся і розширявся дах - вся халупа була в стружці, недавно отеплювали добудовану частину - всюди повно пінопласту, тепер рівняють підлогу у добудові, двері відкриті наостіж, дубак у домі. Добре, що хоч на ніч двері закриваються

 

У всьому треба шукати позитивчик,Ну наприклад,що зимно і майстри добре одіті,а не в комбінезоні на голе тілоХоча мені сьогодні не вартує жартувати,бо за не вдало підібране слово маю вже зауваження,не дарма левам на сьогодні було сказано більше слухати,менше говорити.

 

Перечитую робочі вакансії.. З цікавості перечитую оголошення про пошук бортового персоналу на якийсь там боїнг. Вимоги; паспорт, зріст, вік, відсутність покарань і т.д. - то всьо логічно. Але навіщо вміти пропливти 20 метрів без зупинки?! І чому тільки 20? Той літак вже знає де гепнеться? Ну так мене розсмішило, що аж заходжусь

 

Це напевне пов"язано із тиском води і його дією на людину,так само як і атосферний тиск,вода мабуть теж має "тиск" а людина створює йому протидію...ну я не фізик,але шось так слабесенько то уявляю.....може компетентні це прочитають і засміють.незнаю...Але зв"язок певне є...

 

Прийшла сьогодні з роботи трохи раніше.На вулиці сонечко, сухо, трохи вітер, то пішла на город, квітник щоб позрізати все сухе на городі та повиривати однорічні квітки засохші та навести порядок біля будинку. Боже такі купи понаривала, хай прийде чоловік і виносить все в компостну яму. Мурочка бігала по городі мені допомагала, трохи мішла під ногами тинялась чуть невпала через неї. Троянди ще деякі цвітуть думала накрити на зиму, але ще рано, тільки зібрала в мішки лисття, то потім ним накрию троянди, а зверху землею.Прийшла в хату треба готувати щось, бо завтра в дорогу..... щось запекти, спекти. Спина болить.....значить живу.

 

Робота-заміна-педрада-райвно-репетиторство-щоденні кочування з ночівлями бо живу тепер не там де працюю)-біль у нещодавнозломаній нозі-зірваний голос-купа емоцій та новин...ось такі тепер в мене звичні дні...

 

На жаль не майстри, все своїми руками робиться як то кажуть "дешево и сердито"

Зараз кладуть плитку на підлогу, тобто всі шафи и тумбочки які були в кухні повиносили куди тільки можна було. А тепер найцікавіше: ніхто не може згадати куди винесли вилки (невідомо як залишилось тільки кілька ложок). Сьогодні їли бульйон та бульбу з куркою і огірком ложками
Хоча я собі так зараз думаю, що добре всеж таки що пару ложок а не вилок залишилось, бо бульйон хлептати вилками певне було б ще веселіше
ось такі в нас зараз звичні дні

 

Все як завжди...Дійсно звичний день.Завтра хочу піти в центр,по книгарнях,зайти в кнайпу,ще в музей якийсь-давно не була...Вихідні!

 

і я хочу, теж давно не була.
А в нас ще сьогодні на роботі були гості (читай - зацікавленні покупці) з України, так що я мала змогу порозмовляти троши по "нашому"

 

Бронюй двомісну! Вийду з декрету, приїднаюся до тебе!

 

А я?Ви звичайно робите багато,але не треба таки всьо на свої груди брати... .