Звичний день

ви мені гарні спогади навіяли....
Колись давно, то мабудь був десь клас 8 (ну максимум 9) я, моя однокласниця, 2 моїх однокласники і на рік молодша сестра одного з тих однокласників = отака от компанія поїхали у Старе Село... Незвичне в тому виїзді було те, що це був наш перший самостійний виїзд без батьків щей так далеко! (як нам тоді здавалось...) Це справді запамяталось до сьогодні, масса емоцій, ми всі такі "дорослі" і "самостійні" сіли в елєктричку, взяли мапу і поїхали собі в суботу шукати вражень...Не буду розписуватись, але то був насправді один з тих днів, які пам'ятатимуться довго :girl_in_dreams:
А ми сьогодні від спеки рятувались на озері. Поставила я собі за ціль переплисти озеро і ціль свою досягнула, сидю і горжусь собою Озеро в ширину десь в половину ширше за Задорожнє, Павел про всяк випадок плив поруч лодкою. Змучилась сильно, посеред озера з'являлись думки про те, що відчувають люди посеред океану, коли довкола не видно ні крихти землі...Коли проплила більшу половину почала боліти шия і руки, адже ці мязи найбільше працювали, трохи відпочила пливучи на спині, але чим ближче був другий берег тим більше сили зявлялось, щоб до нього доплисти і відчути землю під ногами...Мій вичин зайняв більш менш 45-50 хвилин. Потім ще трохи позагаряли і вернулись до дому біля 18-ї. Поїли обідо-вечерю, сіли на ровери і поїхали з псом на річку (приблизно 2 км в одну сторону), пес скупнувся, охолов і ми відставили його додому, а самі поїхали ще покататись, зробили приблизно 10км на роверах і під вечір повернулись...Так що в мене сьогодні була максимальна фізична нагрузка, чую, що спати буду без задніх лап

 

Сидю я на лавочці. Хоч Зарваниця й в лісі, сьогоднішній світанок на диво теплий. Тут так гарно! А такий туман над лісами-горами я бачила мабуть уже років 2 тому...

 

А я,во,трохи порайзував з малою,а зара сиджу на лавочці,споживаю збалансований сніданок і пишу вотуво. Звичний день. А ввечері видів єдну картину і дуже шкодую,що не встиг сфоткати. Тут поруч православна,старообрядческа церква. Виходять дві кубіти,файно вбрані,в білих споденках,блюзочках і замотані в хустках. А,назустріч їм дві мусульманки,в білих споденках,блюзочках і замотані в хустки. Так шкодую,що не сфоткав. Фотка би ся називала :"Знайди 10 відмінностей".

 

а хіба назбирається аж 10? )

 

Нууу...може...я ж не видів...вони були в споднях і блузках...

 

А ми спостерігали сьогодні військово-історичне дійство «Бродівський котел».Під час дійства було відтворено так званий прорив Бродівського котла – коли вояки девізії «Галичина» та німецького «Вермахту», прорвали кільце та вирвалися з оточення Радянської армії. с.Червоне

 

Ну все! Чемойдани зібрані, завтра на відпочинок:dance2:

 

---------- Додано в 22:57 ---------- Попередній допис був написаний в 22:55 ----------



---------- Додано в 22:58 ---------- Попередній допис був написаний в 22:57 ----------



---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:58 ----------

Було цікаво,як насправді...

---------- Додано в 23:02 ---------- Попередній допис був написаний в 22:59 ----------



---------- Додано в 23:04 ---------- Попередній допис був написаний в 23:02 ----------



---------- Додано в 23:05 ---------- Попередній допис був написаний в 23:04 ----------

Накидала вам тут трохи фоток...дивіться

 

А я сьогодні повернулась з Києва, де мала честь споглядати весілля по-київське. Спека в тому Києві неймовірна:ні потанцювати, ні випити-закусити. Хоч бери і сиди в тому залі з кондиціонерами. Але в тому всьому найфайніший був момент, коли на під"їзді до Львівської області, дзвонить сестра і каже, що впав дощ.............. Ото в Олеську ми відчули, як подув вітерець і сховалось сонечко. І після цього я зробила висновок: "Що я таки справжня львів"янка", бо після тої страшної північної спеки, я втішилась львівському дощику.............

 

---------- Додано в 23:10 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ----------

 

А - я!Я казав,шо люди ще захочуть дощику,та не буде.

---------- Додано в 23:48 ---------- Попередній допис був написаний в 23:45 ----------

Но!Я собі уявляю,сам би тих москалів бив би макогоном по голові.

 

Вже кілька днів така спека стоїть! Ну просто "Армагєндєц" Зараз північ, а в кімнаті 31 градус. Тож вихідні переважно пройшли біля річки на пляжі, або в парку, потягуючи холодний квасок. А завтра по такій спеці на пари!

---------- Додано в 23:58 ---------- Попередній допис був написаний в 23:53 ----------

А мені все ж приємніша ця спека, ніж холодрига і моква та ще й влітку, як на Заході! Там взагалі якийсь Туманний Альбіон. Ну але то тільки моя думка. Я взагалі обожнюю літо. Мені треба було народитись десь на Півдні

 

Люди,парафіяни,я сьогодні вінчав свого доброго колєгу.Трошки перебрав,мені мабуть треба на гілку Vas MT,де говорять по п"яні,але мені вшистко єдно,дуже радий за свого колєгу!Ця історія йшла до свого логічного завершення!А-л-і-л-у-я!!!!

 

Вчора в нас була гарна погода і ми поїхали на природу.





Це територія кількох індіанських племен Накота , Кайнай (Кров) , Шіксіка (Чорноногих)



Ліс як ліс , тільки в ньому для гостей є дрова , також смітник і целофанові мішочки для собачого лайна(зелена коробка )...для людського є теж туалет з водою.



зблизька



по при от таку "стежку" з підстриженою травою ( де мала їздила на ровері , а жінка на роликах)



ми назбирали козарів ...от так запросто....кошика , або мішка з собою не мали , то використали жінчину косинку з шиї....



...ще по дорoзі додому на обочені виїзду мирно пасся бізон.

 

"Сізу, п’ю цай". . . І груші «околачиваю».
Задовбали тупі шменеджери із «загального відділу»!

Спокійно собі «жили» на 3-му поверсі – троє в першій кімнаті, у другій – ситуативно один хлопець, а в третій – ми з колегою. Простір, ніякої біганини, спокійне життя.
Раптом комусь стукнуло в голову, що на другому поверсі кухня небезпечно межує із серверною та щитовою. Дайош пєрєстройку! А куди ж кухню? А на третій поверх, у третю кімнату (ближче до сантехнічних комунікацій).
Нас із колегою – до другої кімнати (вона і просторіша, і хлопець в ній – «наш»).
Переїхали. Будівельники зробили й перенесли кухню.
Раптом – нова «ввідна»: ремонт у 2-й кімнаті. Нас, вже трьох – тимчасово на кухню, потім назад, потім ремонт у 1-й кімнаті (з виселенням їх на кухню і назад).

Упіймав я одного з «ініціаторів» і кажу, що розумні хлопчики, тим більш такі, які люблять бавитися в «Майкрософт Проджект», спочатку переселили би до нас хлопця з кімнати №2, а потім нас усіх – до його кімнати. У відповідь – «Муууу. . . Муууу. . .». Та я сам знаю, хто тут «му» - шукайте вантажників і двох прибиральниць, бо хлопець з кімнати №2 має проблеми – не переносить пилу і вонидла. А ще – телехвоністів і мережевиків подайте! Ні, ми самі не вміємо – сертифікатів не маємо!

Зарази, зірвали мені сідування 20 GB на одному з трекерів – я так розраховував на рейтинг і бонуси!
І дівчат з 2-го поверху переселили до іншої філії – а раніш було безперервне дефіле по килимовій доріжці (в туалет).

Телефонії нема, Інету нема, робочі папери х.з. де. Піду надвір – з місцевими котами поспілкуюся. Робота – не вовк!

 

така спека, ні вітерця і роботи море, ні океан, вже від вентилятора продуло - я як робот тепер головою повертаю....але ше трішки, фініш вже скоро, тому всім гарного дня...і прохолоди

 

ох..в мене вдома після обіду починається пекло...

 

Вообще это хорошо. Православие всегда уживалось с исламом. В этой мировой религии есть хорошие моменты. Если, конечно, исключить экстремизм. Но это от молодости. Да , общее в одежде воцерковлённых в этих религиях есть и мне это нравится. Не совсем нравится мне политизация данной гилки.

Давно нас с внуком Муза не посещала. Но вот пошли наши оренбургские арбузы сахарные ( точнее Соль-Илецкие ). И вот оно : " Если много ешь арбузов, может лопнуть твоё пузо". Внуку окончательнуй вариант дуже сподобался. Вот такая Муза "от пуза".

 

А что тут такого, вышли из окружения, т.с. "унесли ноги". Я больше тех, кто в крыiвках был уважаю.