Звичний день

Субота - Заледве прокинулась......Готую своїм хлопцям сніданок.....
Поїду на Краківський .....може шось куплю (планую), а там буде видно.

 

Я сьогодні в село їздила!
Бульбу садили
Рівень сили на нулю

 

дякую за підтримку, вже легше, а так планую завтра по обіді легенько сходити в Сільпо, бо 2 дня дома, а їсти треба )))

 

Але тільки легенько.....

---------- Додано в 23:56 ---------- Попередній допис був написаний в 23:52 ----------

Була на Краківському нічого не купила....
А пригледіла симпатичного малесенького кролика,взяла на руки...а він на мене так дивився(прямісінько в очі)а сердечко стукотіло так швидко-швидко,а потім він заспокоївська.....Я й кажу до свого:давай купими кролика.....не треба плаття,краще кролика,то мій каже ,шо подумає...
І як результат,ні плаття,ні кролика...

 

А я слухаю запис промови Ліни Костенко на ювілейному вечері...
страшно глибока жінка....
А попереду ніч....

Починають зорі пригасати…
В памяті сутуляться хрести…
Альбіної, велетні, сарасвати,
поможіть цей сум перебрести.

Надходить ніч, думки у неї хмарні…
Бринить дорога на одній струні…
Нічного міста вафельки янтарні
тихенько тануть десь у далині…

 

Хіба час здолає сум...Отакої!!!
А мені тре ліки в Києві купити, і ніхто не признається...точніше не відповідає..Отакої.

 

А ви не знали?Це чоловіча логіка.Жінка про забаганку забула,а про нову треба подумати і ... забути.

 

Доня була ще маленька. Рокiв дванадцать. Кто то из однокалсников подарил ей маленького крольчонка. Делать нечего - поселил его на балконе, три месяца носил ему траву, убирал за ним. Он вырос. Куда его. Резать, жалко, ведь не на мясо же растили, да и дочка не пережила бы. Пошел я отдавать его тем, кто подарил. А они сами привезли из деревни пару, а сейчас у них полный двор, а люди такие, что резать не хотят и девать не знают куда. Но я их как то убедил взять его. Посоветовал куда-то в деревню всех отвезти одним больше, одним меньше. А ещё был случай. В середине девяностых был у меня дом в деревне. Поселил я туда брата жены. Завёл несколько кроликов. Брат жены запил, стал всё пропивать я его к тёще в деревню отвёз, а кроликов погрузил в багажник "Нивы" и повёз к маме в деревню километров за семь. Привёз, посадил в клетки для кролей, которые у неё были, попросил посмотреть и сказал, что приеду в воскресенье зарежу. В воскресеье приехал, а мама говорит, что крольчихи беременные все ( я же когда их вёз не оглядывался) и я сейчас не дам тебе их резать. Пусть рожают, буду растить. Где то крольчат двадцать пять родилось. Выросли, но я маму очень просил смотреть, чтобы больше не наплодили. Кролики они такие. В конце восьмидесятых мама с братом с пятистами штук "в зиму " уходили. Так что подумайте прежде чем кролика заводить, разве что декоративного.

Сегодня заходил в костёл ( священники и сёстры все поляки, только одна беларусска) выразил искреннее соболезнование по поводу трагедии.

 

Привіт мої рідні,я до вас на годинку...малий трошки прихворів,то їздили в лікарню і заїхали до батьків,то я синочка приспала і трошки сюди хоч перечитати...скучаю за ЛФ...дуже-дуже....

 

Вчера и позавчера внук ( 3г.8м.) сопливил и кашлял, а теперь и внучка (9м.) начала. Хорошо хоть температуры нет и в общем-то весёлые. Сегодня двенадцать градусов тепла, даже на улице немного погуляли. Уже нашли тысяченожку, паучка, червячка ( правда не дождевого) и клопа-пожарника, которого внук приташил домой посадил в банку и дал семячек, обещая потом отпустить.

 

Здоров"я Вам і внукам

 

Дякую. Бардзо дженькуе.

 

У дони тоже неполадки с интернетом. Фирма обанротилась, а на новую антенну денег не хватает, поэтому выходит в интернет, только когда приходит к батькам, то есть к нам. По всем "сетям", где спiлкуется разослала : " Интернета пока нет, буду редко".

 

А я провайдера змінила.....Вчора підключали пів дня Київстар.
Контора скажу вам недопорівняння,все чітко з резетками,сумлінно ну і швидкість саме головне (ЛІТАЄ).Клас!!!!

 

Близько до найзвичайнішого: дощ.

 

В мене не лiтае, але как человек консервативный, всё никак не соберусь сменить провайдера. Вот и сейчас, пока печатал, один раз отключался интернет. Приятно вспоминать, но начале и середине девяностых работал с двумя банками до их полного банкротства. Денег правда там не держал, но когда вносил, верил на слово, что перечислят и люди не разу не обманули. Местные банки. Хотя я человек звичний.

 

Задовбало! Сьогодні їхав у маршрутці. Сидячи, шляк би його трафив, бо до 12 дня вже находився, що ледве ноги волочив. Через задні двері зайшов дід років під 80, - ні одна срака ся не підняла! Хоча їхали студенти років по 18-20. Але якась правильна пані вчепилася: "Як вам не соромно, старша людина стоїть, а ви сидите!" Самій років 25-28. Напроти неї дівчина "упакована" років 20-22. Я їй, правда, слово сказав. Заглохла.
Місце вступився, хоча спиною бачити не вмію...
Задрав мене той Львів і ті фарисеї. За чужий рахунок на людях такі праведні...
Свої рагульські заготовки хоч би навчили місце старшим вступатися.
Як моя дружина вагітна їздила транспортом, як я возив малого ще у віці 1 - 1,5 роки - ні одна праведна курва не підносилася. А я маю вступатися місцем сцикунам не служившим в армії і намальованим сцикухам. ( Бо на 12,00 на роботу нормальні люди не їдуть) Отака мораль.
А тій пані я побажав, щоб в моєму віці вона могла їздити лише сидячи або лажачи.

 

Але якась правильна пані вчепилася: "Як вам не соромно, старша людина стоїть, а ви сидите!" Самій років 25-28.

така от активна громадська позиція :/ )

 

Нині дружина везла малу в Брюховичі.
В школу.
44-та маршрутка зазвичай ходить раз в годину і запакована(в прямому сенсі) торбами і людьми.
Малу стиснули...вона почала кричати...баби на неї....
Нервів купа.
Я в такому випадку голосно кажу( ніби Зоряні на вухо):
- Тихенько...не кричи,доню,вони інваліди,нехай посидять....
Буду сам возити...