Звичний день

Ох ця самотність,я не розумію, може це відчуття посилюється з роками.Часом хочеться поїхати в ліс і завити,або покричати,кажуть допомагає.Холєра би її забрала!

 

Холєра не забере,це точно,а шось робити тре,тільки шо? і в який спосіб?

 

Може й не треба нічого робити,тре просто жити,може це почуття нам дається щоб ми більше цінили почуття радості,потрібності комусь в кінці кінців саме життя.Для того аби ми залишаючись на одинці самі з собою,робили правильні висновки аналізуючи пройдений етап свого життя.

 

Часом хочецця сииильно дати в писок. Але чи то шо змінит?

 

Можна і в писок,добра бійка добре знімає стрес тай нагадати є шо.

 

Я во штири роки в лісі...і шо?

 

Кричати пробували,але так шоб аж звірі позбігалиси подивитси,шо то за "вар"ят"?

 

В мене без мене є кому кричати...Так,що люди з патиками збігаються. "Ми думали,що тут когось вбивають..."

 

В писок не треба,а от післати мона...(так.шоб від душі відлягло).
День як день.Скоро вихідні(багато вихідних), і буде все як завжди...А хочеться кудись,бодай кудись поїхати,дальше за Скнилів.

 

Вам зі Львова. а мені у Львів.Такий настрій препаскудний, хоч плач.Хочу у Львів. а не можу, якийсь неспокій на душі....Ну все...зараз буду ревти як корова.Але після плачу стає легше..Сльози змивають накипіле..

 

Переждіть ...і до завтра все перейде....І плачте на здоров"я,якщо від того є тільки користь.
Я завжди кажу собі в таких випадках,до банальности просу фразу:Життя ЧОРНОБІЛЕ.

 

Хм... А моє життя,то квадрат Малєвіча. Правда,з єдною білою цяткою. О... Во,прийшли'м з Зоряною з моціону. Того разу Андріївським узвозом піднялись до Софії,зійшли на Хрещатик,глянули на Майдан...і назад... Завжди одні...уникаєм хомо. Мала не дуже доганяє,де вона..."йдем до хати...йдем до хати..." або кричить... Звично вже... Та й вотакво... О,привів...здав на півгодини зміну,п'ю каву і куру. Може тої ночі буде спати...дощ,не вийдем ніде...

 

Або мені не щастить, або жіночої дружби справді не існує...

А сьогодні звична передвеликодня п'ятниця. Пальці на руках - як кольори веселки. Йти завтра в чорних рукавицях "на люди" чи як?...

 

А то Вим так крашанки робили? І як вийшло?

 

Яйка пофарбовані, паски спкчені, фаршируємо щуку.....

 

А ми сьогодні приїхали до батьків святити пасочку,то я вже на ЛФ на 5 хв......скучаю за Вами-не передати словами як....завтра може приїдемо з ночівлею,то я вже собі тут трошки "відірвуся".....загалом,в мене все ОК,вже зовсім привикли на новому місці,але,нажаль,і-нету ще немаю...та то діло наживне))))))))

 

кошик прикрасили лентами та квітами, яйця в нас цього року золоті пасочка спечена, складаємо кошик.

 

поснідав, помив меблі. відполірував, зварив яйця для кошика, попилососив, поміняв постіль, зїв яйця, ліг спати.. проснувся, заліз у скайп.. згадав що треба святити яйця, пішов варити нові..

 

Навіть не знаю чи писати що зроблено?... Завтра у мами ювілей - 70-ть років... Рідня з Херсону, Києва, Запоріжжя, Коростеня, і ті що поруч... Багато ще треба зробити...

 

ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!Вітаю всіх зі святом Воскресіння Христового.