Звичний день

Є такі зебри-альбіноси. Білосніжні, без жодної смужечки Замовте таку під ялинку

 

Нині було два спостереження за гаїшниками.

Поствив якийсь муж машину під знак "зупинка заборонена", а їхали "дайці". Зупинились, примахались до хлопа. Потім той хлоп сів до них у машину. Потім вийшов, ховаючи полярис і документи на машину. І що цікаво......
Даїшники поїхали, а муж і далі залишився під знаком "зупинка заборонена". Стояв ше хвилин 20-30, а потім поїхав. Склалося враження, що даїшникам по барабану порушення правил дорожнього руху. Головне - здерли бабло/склали пртокол, а далі - трава не рости.

Друга ситуація була у самому центрі. Повалив я одкровєнно під знак "цегла". Дивлюсь стоїть.... з палкою, все як положено... спинив. Але в той момент хтось йому по мобілці зателефонував. Я відкрив шкло, він представився і попросив почекати, мовляв, телефон. Чекав я, чекав... показую на годинник, мов часу немаю, а він каже: почекай, я зара... чекаю, пройшло ше хвилин 5..7... показую на годинник, мов закінчуй... він знову показує на міґах - "почекай". Пройшло ше пару хвилин... Я знову показую на годинник, тоді він каже: Та йдь вже, бачиш, я розмовляю!. Та я на акселератор і вйо....

склалося враження, що його жінка пиляла.... або кобіта файна потурбувала....

 

Ну так от. Приїхала . Слів так багато, що не знаю що сказати. Помаленько відходимо від стресу. Поки що все добре, контакт нав'язали. Не сподобалось, що зробила свої порядки на свята, але то лише на деякий час - після НР перебираємось до іншої кімнати і там вже розкладемось як захочемо. Їй дуже подобається як я готую. Тішиться, що їй не доведеться часто готувати .

 

Ір, я так чекала твого звіту, а ти коротенько..Дивись не дай їй сісти тобі на голову з тим готуванням,

 

Звичний день.Мав по обіді одну справу. По дорозі заїхав в аптеку,взяв три пачки Депакіну.Ніс в аптечному кульочку. Поки зустріч....поки розмова...поки доїхав до хати...депакінів стало два. Як? А фік його знає. Ніц особливого,то лиш 250 гривень...але такі речі насторожують... Як? Де?...мдя... Все ж межи живих хомосапієнсів мені перебувати не рекомендовано. Йдем з Зоряною на цвинтар... Звичний день...

 

Читав якось статтю юриста "для чайників", тож він фокусував увагу на пунктах договорів.
"Якщо прописано, що приїзд тещі - форс-мажор, значить це має законну силу для тих, хто підписав договір".

 

я тихенько повертаюсь в звичні свої дні...
до таких самих неприготованих сніданків... до боротьби за комп... за...


а ще в нас в кабінеті в конторі прорвало трубу тож кімнатою ніакше, як байдаркою було годі пересуватись...
тільки оргтехніку жаль... а втім... вона ж конторська! що її жаліти?

 

Сьогодні купив ялинку (смереку)
Пан Миколай з Ворохти, вже 7-й рік привозе до нас ялинки.
Зустрічаємось як друзі кожен рік, бо такі наші роки, та життя, а зустріч стала приємною прикметою.
Про всяк випадок, привіз минулого року Миколай мені живу ялинку, маленьку.
Прийнялась, живе коло будинку.

 

Та ти що, я навіть рада! Я люблю готувати . Хоча поки що вона всім займається і прибирає те, що було раніше мною прибрано, але все по своєму. Ну нехай собі прибирає, якщо не має що робити .

Я мала до середи по роботі послати звіт про роботу. У вівторок ми цілий день провели у Варшаві зустрічаючи свекруху, повернулись нічкою, тому не встигла. В середу вона затіяла розбирання речей і я так і відпросилась в шефа, написавши "звіт відішлю ввечері, в нас вдома ЧП"

Думала, що мені буде важко, бо все таки тепер з нами живе чужа для мене людина і треба звикати до її звичок і пристосовуватись.. Але свекруха сама ніяк не може до того звикнути, постійно губить речі по хаті, дивується від польського житті і людей, тому доводиться її заспокоювати і пристосовувати. Вчора були на ринку, то вона прозріла від людей, бо "не такі всі милі, як в Америці". Бабка на яйцях коли спитала скільки нам треба яйок, то я сказала - 10, а свекруха - 15. То та бабка каже - То ви визначіться швиденько, бо черга за вами. Свекруха від того прозріла! Каже, що то було дуже по хамськи. Хоча для мене то навіть було дуже мило і з гумором.. Розповідала, що в Америці навіть якщо в супермаркеті черга на касі і хтось порпається і затримує чергу, то ніхто навіть не посміє підганяти. Каже, що там життя проходить якось спокійніше і помаліше.
Так що я навіть не маю часу на свої переживання - доводиться її адаптовувати до польських реалій .

 

вчора був корпоратив. прихала на таксі додому на початку першої. сьогодні проспала. з носа тече як в середу текло по дорогах Києва. припхалась на роботу, начальник відсипав мені половину своїх таблеток і сказав іти лікуватись. приповзла додому. чекаю в гості подругу і слухаю музику.

треба температуру ще поміряти.

хочу швидше свят...


п.с. 7-го, скоріш за все їду до Львова) буду рада побачитись - хто схоче і зможе

 

То якась напасть з тими корпоративами. Також вчора був. І от вже котру пачку носових хусточок відкриваю (останню ще й до того). І температура є, а стільки ще роботи перед НР

 

корпоративи - то шось повязано з насмарком?

 

І в мене вчора був корпоратив, ніби всі здорові. Гарно погуляли.
Тільки, коли в 2 ночі йшли до дому, одного забули в офісі, закрили. Так в офісі і ночував.

 

У мого завтра теж корпоратив.Відпочинковий комплекс Узлісся в Бібірці.Навть номери для них забронювали.Нехай тільки залишиться-приб"ю)!
Ось побачу чи буде насморк

 

Не хвилюйтеся, я прослідкую.

 

М...м, да а в кінці хвіст і повна жо..а.

 

Важкий день...психологічно та фізично....на роботі такий завал що хвилинки вільної нема....річні звіти...
а ще...сьогодні день народження в особливої людини....виправивши ситуацію минулого року, сьогодні гарно і головне щиро цю людину привітала...
і зрозуміла одну важливу річ від якої я безмежно щаслива - я не вмію ненавидіти...

 

Та то дійсно так є. Але, мабуть, для нас то дико. Спочатку це подобається... та проходить місяць-другий і це починає бісити... в супермаркеті легесенько черкаєшся візочками і вже перед тобою вибачаються. Та це ще нічого. От була в мене ситуація така... Був у Вашингтоні біля Білого Дому. Ну, звичайно ж, сфотографуватися захотів. Бачу стоїть чоловік якийсь з професійним фотоапаратом. Попрохав я його, щоб він мене сфотографував моїм, ну а він потім попросив, щоб і я його "кляцнув". Відходжу я назад дивлячись в фотоапарат - намагаючись захопити його і будівлю, а по тротуару рух... і так сталось, що мимо проходив чоловік якийсь і я, задкуючи, наступив йому спочатку на одну ногу, а потім на другу. І добре так наступив!!! Ледь на коліна не виліз. І от повертаюсь я до нього, щоб вибачитись, а він мені: "Вибачте, я не хотів... вибачте, будь-ласка".:eek::eek:
В мене відпала щелепа і я навіть вимовити не зміг нічого. Чоловік пісов собі далі, а я ще довго намагався поставити щелепу на місце. В нас би за таке ще й по писку отримав би, а там протоптався по ногах, як по бульвару і перед тобою ще й вибачаються!!!!!!!!

 

Ви там теж будете?:eek:
А я тільки що закінчила ялинку вбирати.Ну..у нас не ялинка, а сосна.Така височенна. аж 2.70, трішечки підпиляли.Заплатили 120 гр з доставкою додому.В квартирі так приємно пахне хвоєю.

 

То ше гірше...слів нема таких...щоб описати...
На деяких навіть...тоті їдєт...:shutup: