Звичний день

Вчера ходили с женою в Оренбургский областной драматический театр на музыкальную драму И.К. Капрпенко-Карого "Бесталанная" . Спектакль был переполнен украинскими песнями и танцами исполнеными на отличном, берущим за душу уровне. Декорации, национальные украинские костюмы. Пьеса написана в 1886г. Спектакль идёт уже несколько месяцев, а зал практически полон и партер и бельэтаж и амфитеат, ложи. Только галёрка была полупустой. Хорошая драматургия и постановка. В конце спектакля овации стоя. Отдохнул душой.
А сегодня, как всегда в пятницу, при костёле был на занятиях по польскому языку, а вечером ходил на тренеровку по русскому стилю рукопашного боя система " Воин".

 

Серія №3. Початок див.

1. http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=551421&postcount=8948
2. http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=552340&postcount=8962

У п"ятницю на першому поверсі знов працювали з лаками-фарбами.
Вгору (до нас) летить усе вонидло.
Дружина підставила бляшанку під вікно на сходах, через півгодини "врєдная бабка" бляшанку вкрала.
Потім сусідка Ірина підставила щось під ругу по висоті фрамугу - бабка вкрала.
Ввечері Ірина попросила мене вийти на вулицю, показує на цементну брилу, кілограмів під 12, і попросила підняти вгору.
Доніс. Потім, звичайно, допоміг спортивній леді підставити ту брилу під вікно.

Вранці чую легкий землетрус і з вулиці - мат в тональності Ідішу.
В момент, коли голова ОСББ заходив до нашого під"їзду, "врєдная бабка" виштовхнула брилу назовні і вона гупнулася на бетонний "козирок" над головою голови.

 

В Оренбурге часто в течении дня приходится по нескольку раз бывать то в Европе, то ( переехав р. Урал и заехав в районы города такие как Южный, Карачи, Пугачи ) в Азии, затем снова в Европе, потом опять в Азии, а если едешь из Центра в Северный район города по кольцевой, то , сначала, пересекая Урал, оказываешься в Азии, а затем снова, Урал пересекая, возвращаешься в Европу.
Если пересечь Урал и удалиться в сторону Восточного Оренбуржья (г. Орск,г. Гай ) или в сторону Казахстана ( г. Соль Илецк, г. Акбулак), то чувствуешь разницу в растительности, почве и т.д. сразу. Всё другое Азия есть Азия. Как то при мне католическая сестра-монахиня, съездив за Урал в Соль-Илецк на солёное озеро, где невозможно утонуть, с восторгом говорила, что эти степи в азиатской стороне похожи на Палестину, где она бывала.
Я сегодня утром побывал в Азии - заправил машину на любимой заправке, т. о. проехал мимо обелиска ( Европа -Азия), стоящего на азиатской стороне Урала. На мосту была серьёзная авария две " шестёрки" сильно ударились ( хорошо, что люди не пострадали), мост ( широкий и добротный ) тоже не пострадал.

 

До Харкова завітав Львівський обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича Дивились "Тіні забутих предків", яка краса... трупа неперевершена... Самі співають, самі грають... Костюми яскраві. Я досі приголомшена виставою! Вразило ще те, що багато молоді у трупі, талановитої молоді

 

А в Оренбурге, в магазине " Мир книги" ( самый уважаемый мной книжный магазин) видел книгу "Тени забытых предков" М. Коцюбинского на украинском языке, написанную для изучения украинского языка по методу Ильи Франка ( сам я сейчас читаю " Пана Володыёвского" Г. Сенкевича написанную по данному методу, но на польском ). Кстати много книг по данному методу написанному на других, неславянских языках. Чтение, при знании транскирипции осваивается довольно быстро. Завтра пойду и , наверно, Коцюбинского возьму, если не взяли. Хотелось бы конечно просто на украинском.

 

Не получилось сегодня в книжный. На целый день приехала дочка с внуками. Зять как всегда что дома переделывает. У него девиз - работать, работать и работать. Для отдыха, как и положено - воскресенье. Поскольку ремонт с долблением стен, пылью и т.п. Дочка к нам, что мы приветствуем. Сейчас вот пишу, а внучка ( 5 месяцев) спит на диване. Проснётся, повезу их домой. Ходил с внуком ( 3 г. 4 мес.) гулять и в большом магазине игрушек выдержал все атаки, ничего не купил, но пообещал, что в следующий раз, когда он приедет к бабушке ( один раз в неделю это обовьязково ) то пойдём в магазин и купим УАЗик. Игрушечный, конечно. Поскольку прошлуй раз был куплен КАМАЗ. Ну всё внучка проснулась... Пока.

 

Нє,ну направду-життя ,як зебра (біла смужка-чорна смужка-ітд....)....
....прийшла вранці кума,принесла подаруночки,які я замовляла для мамуськи і чоловіка на Миколая+принесла файнючий тортик та італійське мартіні.Я вже розмріялась,що тиждень класно починається....аж нє-в ту хвилину дзвонить лікар і каже,що завтра на 10 маю бути в медунівері(а там мене ніц доброгго не чекеє)....

..... життя-з-е-б-р-а,нє?...
__________________

 

зебра, зебра...
але я тут вже колись в іншій гілочці писала http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=521847&postcount=2798

 

Придумало керівництво екзамени з електробезпеки - УСІМ!

Ну я, маючи протерміновані 3 технологічну і 4 адміністративну групи з електробезпеки (остання з понтом продовжена з печаткою неіснуючої нині фірми) - сидю, розписую кожній категорії відповіді на білети.

Наша росіяночка благає: "Ну я з чоловіком вивчила основи побутової української, з вами - основи ділової.
Ну заради блондинки, напишіть для моєї категорії російською!
Як виняток - бо не втну і когось через це вб"є! Тим більш у вас книжка ПБЕЕС - двомовна!

... Пішов назустріч. В неї двоє дітей. Громадян України.

 

кажуть...Не трать времени на человека, который не желает проводить его с тобой- напевно це і є відповідь мені... сумно

 

Мудро..., хоть и сумно.

 

Прибирання, прибирання, робота, прибирання, прибирання, робота, прибирання.. Цього тижня спала в середньому по 5 годин на добу. Головне правило - не прилягати! Один раз спробувала, відмазалась перед своєю совістю словами "треба випростувати м'язи". Ага . Кілька годин простувались під ковдрою . Потім довелось нічкою наздоганяти графік.. І от вже понеділок. Майже 6-та ранку. Лягати вже не буду, нема коли. Завтра (тобто у вівторок зранку) прилітає свекруха. З двостороннього списку речей, які треба було зробити, залишилось не викресленими четвертина. На щастя, дрібниці. На десерт залишила приємні заняття - приготувати смачненькі страви, прикрасити ялинку і піти за подарунками .
П.С. Виявилось, що правила пропорції не діють на солодке. Коробка печенька чи вафельок споживається мною за один день. Купила 3 коробки солодощів, щоб було на приїзд свекрухи. Спожилось теж за один день .

 

Ходили вчора вітати хресника з днем Святого Миколая (вчора ходили бо 19 вони були на дні народження) Яке ж воно чудо ))) Віршика розповів, пісеньку мені на вушко заспівав. Три рочки то такий файний вік Як же я хочу таку ж манюньку )))

 

йой, я так не змогла б.... заставляю себе вставати в 7.00 кожен день, але як то мені тяжко то...
не можу ніяк на гол пошту вийти - відправити новорічні листівки, все робота...

 

Я б не встала так рано . Зазвичай лягаємо по 2й, 3й ночі.. :shy:. Завтра напевно треба буде зранку вставати.. їхати до Варшави.. зустрічати.. Тому сьогодні не спала взагалі - ввечері простіше буде заснути швидше..
Так вже нічого не хочеться робити.. Але тримаюсь, ще трішки

 

Ір, я не можу дочекатися твого звіту про приїзд свекрухи Як воно, що? Чи не даремно ти так хвилювалася?

 

І я вже не можу дочекатись . То буде завтра .
Виявилось, що точно ще невідомо де приземлиться літак! Має приземлитись в Варшаві, але через несерйозні погодні умови може приземлитись і в Кракові.. Від Лодзі до Варшави - 3-4 год машиною, до Кракова 4-5 год в іншу сторону.. А літак знатиме де приземлиться за годину до посадки.. Щось мені то все не подобається..
Зато нарешті падає полюдський сніг!!!!!! :radist: :dance: :radist:

 

Ой, за таких умов краще не летіти...

Якось, наприкінці 1990 року ми (ТВ-бригада) застрягли чи то в Хмельницькому, чи то в Луцьку. Не впоралися вчасно із записом програми і продали квитки на потяг.
На ранок (суботній) пішли до "Аерофлота". Усі рейси на Київ скасовано. Пішли до начальства, взяли на понт - "ось бачите, акредитація до Верховної Ради. Якщо ми в понеділок о 9:00 не будемо там стояти з камерами, буде дуже велика розбірка!"

Реальна ситуація: стоїть заправлений ЯК-40 (чи то Донецький. чи то Дніпропетровський, рейс через Київ), екіпаж сам мріє злиняти додому.
Ще - у Києві приземлився тутешній транзитний ТУ-154, що везе нафтовиків з Росії. Але Київ не дає пального.

Тут пані-начальниця пасажирської служби тисне (іменем В.Ради) на Бориспіль, щоби той ТУ заправили, відправили і прийняли назад.

Таки ТУ полетів і в екіпажа ЯК з"явилася надія вилетіти.
Але у Борисполі можно сісти тільки за умови, що резервний аеродром - Жуляни - теж приймає (і навпаки), а погода змінювалася кожні 15 хвилин.
Нарешті - вилітає ЯК (було 2 місця, сіли я і ще наш хлопець), інші - чекають на виліт ТУ.

Вже вечір. Кружляє наш ЯК над Києвом (вогні телевежі видно), не дають посадки в Жулянах. Розвідав, що на крайняк полетять до Черкас.
І тут - виходить на глісаду. Внизу - темрява. Раптом - форсаж і набір висоти. А знизу загорілися вогні - літак ішов впоперек смуги!
Нарешті сіли. Екіпаж блідий.

А хлопці на ТУ долетіли до Борисполя без пригод, тільки серед глибокої ночі.

 

Ага, точно...
Життя ,як зебра - біла смужка-чорна смужка, біла смужка-чорна смужка.... а потім хвіст і повна ж..а

 

іще одне "прощавай". прикро. боляче робити боляче. але спробувати було варто.

хоча б для того, щоб переконатись, що деяких людей неможливо викинути із серця. навіть якщо ви були знайомі зовсім мало...