Звичний день

Хоч у нас і дощ сьогодні, але настрій сонячний

 

З вчорашнього дня не знала як підняти свій настрій....і от сьогодні мені захотілося чогось яскравого....намалювала нігті червоним лаком...виявилося замало...прикрасила ще свій гардероб червоними колготками, які сьогодні стали у пригоді....настрій підняла і собі і оточуючим...
під руками не було фотоапарата...тому маєте на слово повірити, що була сьогодні яскравою..мені сподобалося...тепер частенько так ходитиму і обовязково вам покажусь...

 

Зателефонувала дружина, каже - неподалік від дому розвернувся міліцейський оркестр і грає українську маршову музику.
Глядачів поки що не видно.
Цікаво, з якої то нагоди ?

 

П"ятниця.
Може Ви обіцяли з роботи раніше повернутися?

 

Ліс...стежинки,які знаєм напам'ять... Тільки що з нами привітався...хм...сич? Дуже вже великий...майнув над головою,аж вітер...І небо...в зірках,ніби літо вернулось... Хм...

і нашо я то написав? Просто...звичний до оскоми день...звичний вечір....і звична пустка...

 

То зовсім не обов'язково, але мені потрібно, тому сама і пробила ті курси і з радістю на них ходитиму!
--
Я пролежала кілька днів. Було страшно, бо не було бажань.. Не хотілось ні за комп, ні на вулицю, ні говорити, ні спати, ні пити, ні їсти.. Навіть шоколаду не хотілось! Це було страшне відчуття. Відчувала себе картоплиною..
На щастя, прийшло виздоровлення і температури вже майже нема. Залишився кашель і нежить. Відновились бажання і ось я вже на ногах і згадую де заникала шоколадку :shy:

 

Ромко, що це у Вас "Квадрат Малєвіча" на автарці?

 

А то і є "Квадрат".

 

Усе з"ясувалося. Відкрили меморіальну дошку на будинку, де колись жив Ярослав Стельмах.
То для мене новина - я вважав, що той будинок на 100% заселений друзями-євреями.

 

А... не дошку...що тут живе Boris_Kiev?

 

А я далі без свого коханого чоловічка ,котрий у відрядженні ще буде мінімум до четверга :girl_cray:.Їздили сьогодні на годинку до його батька в село(там Храмовий празник),ще й до інших родичів заїхали,то хоч трішки розвіялась,та,всеодно,хочу,щоб мій коханий нарешті приїхав і ми "вийшли між люди",бо вже дійсно дурію в тій хаті:girl_mad::girl_mad:

 

Ні, це не універ - це цирк на дроті! Вчора всіх обдзвонювали, казали: "В понеділок на пари!" Сьогодні прийшли - нате вам с кисточкой - навчання з середи.

 

Так в інтернеті давно вже інфо є, що у Києві заняття з 25 листопада починаються.А у мене завтра екзамен, ще ж сесія не закінчилась.

 

Так в інших універах одразу так і сказали. Думаєш, ми новини не читаємо? Але ж сказали, що в нас по-іншому, ми й повірили.

 

В нас теж від сьогодні садочок мав бути відкритий, але вчора ввечері передзвонили і сказали, що від середи. А малий так налаштувався до садочку йти!

 

Сподіваюсь, цією дошкою не оте злощасне вікно забили? До речі, як там воно? Сусіди помирилися? )

 

Не турбуйтеся, дошка - на іншому будинку. Сусідка Ірина все думає, як то приладнати капкан на вікно. Або хоча би дзвоник, щоб упіймати "врєдну бабку" в момент диверсії.

 

Щойно помагала Павлу майстеркувати в ванні. Тримала пилосос під сверлом поки він дірки в стіні вертів (ну щоб всю ту пилюку зразу засосати і не прибирати потім). Пізніше тримала таку трубу на якій шторка в душ має висіти поки він щось там вимірював. А потім ми якось не договорились і він думав, що трубу дальше тримаю я, а я думала, що тримає він, ну а виявилось що ніхто не тримає і труба впала. Добре було б, якби впала на землю, а не мені на голову...
Тепер сижу з шишкою Але тішусь, що вже зробилисмо порядок в тій ванні, бо 2 тижні тому Павел сверлив дзюрки сам, і так насверлив, що попав під плиткою в трубу з водою, так що маленький потоп був ну а потім ще треба було чекати поки стіна висохне, поки плитку нову приклеїть...Ой добре, що вже всьо ОК

 

весело у вас а я прибираю в шафі перед тим, як піти у пошуках нового одягу, дала собі слово: навіть нового шалика не куплю, поки не позбавлюсь непотрібних речей. А прибирання гардеробу - справа самотня ... і дуже тривала (кубіти мене зрозуміють )

 

Розуміють, розуміють :empathy:
І в мене таке: відкриваю шафу і ніби повно речей, а нема що вдіти, нє?


Навіть анекдот є такий про чоловіка та жінку:
Ж:- мені немає чого вдягнути!
Ч: - твоє "немє чого вдягнути" вже немає куди складати...