Звичний день

Урок рідної мови...
- Марія Іванівна! А як правильно писати: "Завагітнела" чи "Заберємінела"?
- Іванко! Пиши вже краще твір по Шевченку, а не "Як я провела літо"...

PS.
Всі співпадіння з реальними людьми і подіями ВИПАДКОВІ!

 

І як? Таки по Шевченку?
Бо вроді ж "ЗавагітнІла" чи "ЗаберємЄнела"

Ну рахуєм викрутились

 

сьогодні день в мене завертівсь як колесо, то може після п'ятниці 13 , 2 рази ходила на Південний, то на кабельне - написала відмову, то поки їсти, миття посуди , а потім глянули серіал і попили чайку з горіховим рулетом і так ото зара думаю який день короткий....

 

Як же ж я скучила за ЛФ!!!!!!!але,нажаль, ще й надалі не зможу тут частенько бувати (бо і-нет на компі "трафило").В мене все ніби Ок,усі здорові,жодних новин....ось сиджу зараз сумую,бо муж їде у дооооооооооовге відрядження (сумую і за мужом і за його ноутом.
п.с якщо мене ТУТ довго не буде,то,всеодно,не забувайте і I"ll be back(вернуся,тобто)(с) дядечка Арні)))))))))))))))

 

... я захворіла... лікарняний відкрили, але ж усе одно на роботу поповзу... гарячий час, гаряче чоло, і в серці гаряче - чи то весело чи сумно...не знаю навіть.

 

маюнка, виздоровлюй!

 

а нащо? невже невідкладні справи? краще вдома трошки полежати і полікуватись - швидше й болячка відчепиться.

 

я - єдиинй юрист. плюс у нас переїзд. так...невідкладні)

 

А попрацювати онлайн.. через інет??

 

сірі, ледачі дні...скоріше б карантин закінчився.Завтра до мене макс виїжджає...з шиншилкою Знову сюрпризи

 

ось намагаюсь з дому працювати. але це ну дууууууууууже ускладнено - бо через інет не попрацюєш у нас. у нас внутрішня сітка, інтранет всередині компанії,і вся моя кореспонденція іде на внутрішню скриньку - мою особисту скриньку в компанії. не кажучи вже про гігабайти документів і гори фізичних папок з друкованими документами...

все одно, відправили сьогодні додому. скинула на флешку можливий мінімум, буду щось намагатись зробити...

бо з температурою-горлом-нежитем - теж ен діло сидіти в офісі.

 

співчуваю, бо в такий період як зараз взагалі працювати не хочеться, а як хворий - тим більше...
і щодо незручних умов розумію - не на робочому звиклому місці працювати не можу, навіть якщо умови більш-менш

 

живе собі тихцем форум! класно, я радий))))
в мене... в мене за цей час багато чого змінилось. найперше мабуть, що я тепер сам. не питайте, чому... не хочеться згадувати. потім різні сімейні проблеми...
на роботі ось на тому тижні... приїхав кум... ми в машині до парі баночок "рево" просто так... тому що останнім часом з того що понаставалось трішки зпікірував... приперся назад, ясно що весь на енергії... метався офісом, не сиділось на місці через це-скандал... відправили ось у відпустку, за свій рахунок... доки все владнаеться... сиджу... шукаю роботу про всяк випадок... ось так все якось
зрештою, може треба було писати і в іншу тему... трішки зламався я мабуть

але ні) все буде добре

 

Сьогодні в мене була перша лекція польської мови Тепер це буде звичайним днем, бо ходитиму тричі на тиждень протягом 3 місяців на індивідуальні курси польської мови для іноземців, на які мене "відправила" біржа праці :radist: Викладачка в мене дуже класна, ми з нею класно пробалакали сьогодні 2 години, а так ніби цілих 5! Вона вже встигла стільки всього пояснити! Вже не думала, що буду отримувати таке задоволення від навчання!
От тільки горло щось паскудне і після теревенів взагалі тепер мовчу, п'ю яйця, полощу.. Тільки б не захворіти..

 

Тобто "1+1" ?
Тож не обов"язково сидіти в аудиторії, можна гуляти й білок фотографувати ?

А в мене теж - неординарний день.
Просять колеги під"їхати в апаратну, там хочуть з двох шаф з обладнанням (нашої та їхньої) зробити одну. Я кажу - "оце - не звалище, оце - до вас... там залишаться ваш свіч і ваш сервер".
А колеги: - Це на наш сервер, це ваш!
З"ясували в їхнього колишнього директора - каже, що не їхній, нехай Борис забере до своєї шафи з обладнанням.
Щоби Борис відмовився ?
Поки там хлопці курили, сервер "схуднув" на 2 винти WD 120 GB і гіг пам"яті.
Отакий подарунок до Дня зв"язку, котрий був учора.
А то вже музику нема куди розпихувати.

 

набридла монотонність...сумно спостерігати, як все яскраве і кольорове перетворюється на сіре та тьмяне...існують закономірності, які нажаль не можливо змінити...
-час ніколи не навчиться чекати...
-смерть ніколи не зможе дати ще один шанс...
-щастя ніколи не буває постійним...
-любов не може бути завжди взаємною...
-сльози не бувають солодкими...
-сонце завжди змінюватиме місяць...
-ЛЮДИ НІКОЛИ НЕ СТАНУТЬ ІНШИМИ....

 

люди не змінюються... вони можуть стати зрілішими... на них може вплинути якась подія... але вони такі які є...
останнім часом перестала надіятись, що люди можуть стати іншими... просто можуть не показувати себе повністю... і ще дуже визначальним є наше відношення... люди ті ж самі, а ми їх сприймаєм інакше залежно від настрою, обставин та інших чинників...

а щодо конкретних відносин з людьми.. все циклічно.. як та синусоїда - вверх-вниз-вверх-вниз... може в когось то неяскраво проявляється, але в мене дуже іскристо... стосунки хороші-сварка(чи непорозуміння)-хороші-сварка-хороші і тд... а решта все - рутина.. пряма лінія, яка нецікава...

 

Звичний день чекання.Жмеринку вже проїхав, вареники з картоплею поїв(то в Жмеринці святе)).Ще якихось сім годин та й буду зустрічати:girl_in_love:

 

сонячний і досить теплий день, як на 18 листопада і кава-кава-кава, не можу ніяк прокинутись, а вже 12 і скоро обід) на обід теж певно буде кава, ггг

 

день то теплий, але вітер сильний, особливо біля податкової... здала звітність, зустрілась з колєжанкою і все чи то погода чи шо голова ніц не хоче працювати... хоча після податкової в мене так завжди
а ще вчора на пошті багато пенсіонерів просто змели звичайне чорне пральне мило, кажуть ніде не має... ну думаю, знов паніка, зайду нині в Фуршет і шо звичайного прального мила за 1 ,70 не має.... пусті полки