Звичний день

"если гора не идет к Мухамеду, то Мухамед идет к горе..."

 

точнотак і є

 

питання в іншому: КОЛИ?

 

Їздили на дачу до знайомого :radist:
Пригоди почались через 3 хв після того, як вийшла з дому. Тобто виїхала. На новенькому ровері. Вперше. Через пару сотень метрів на ходу відлетіла педалька! Ото називається довіритись чоловікові.. Педалі - єдине, що чоловік підкручував, і то відлетіло Перехожий старший чоловік спробував допомогти назад прикрутити, але не вдалось (ключа я звісно з собою не мала). Так як в трамвай не можна з ровером, пішла до знайомого пішки. На щастя, не дуже далеко. Від нього вже поїхали машиною на дачу. Там він мені все подозакручував, і ми з Магдою (та, що моделька і коліжанка) багато багато катались по селі . Все було чудово, особливо сонячна погода.. Поки знайома, яка до нас їхала машиною, 1 км не доїхала до дачі. Аварія. На щастя, нічого страшного, всі живі здорові. Стукнув її чолов'яга, що спішив з Чехії до іншого міста в Польщі на пологи дружини. Їхав далеку дорогу з поспіхом і був неуважний. Не встиг. За кілька хвилин після аварії йому подзвонили з лікарні - якраз народилась донечка Розійшлись полюбовно. Його машині майже нічо, то поїхав далі. Знайомої машину забрали на ремонт. Вечір пройшов сумно. Ще й буря почалась. Знайомі за пивом, я за фотоапаратом. Намагалась впіймати блискавку. Та на жаль, тільки світло від неї нам було видно
Сьогодні цілий день ляло і все було якось ніяк. День врятувала прихована пачка шоколадних вафель

 

Ото "КОЛИ" вже давно пів форуму цікавить

До речі, а де Іспаночка пропала? Щось не бачу її дописів. Чи вона на ДП перебралася?
Ось сьогодні в мене за неї питав один спільний знайомий, а я навіть не знала що відповісти

 

Іспаночка на морях буде 2 тижні

 

Вчора приїхав з Косова. Їздив до майстрів домовлятися за співпрацю (в рамках мого підпису ). Е-е-ех, громадяни, яку там красу люди вміють творити і відчувати! Це просто такі яскраві і живі речі, що потім вони мені снилися цілу ніч!

 

збираюсь. знову йду на співбесіду, на 18-50. і завтра - на 10-00, і в четвер - на 12-30 скоро напишу бестселлер "маюнчині співбесіди"

хаотично-панічно читала весь день кодекси - навіщо - не знаю...

піду попрасую сорочку та брюки.

ееех, дощ пішов. клавіша "е" на клаві залипає.

ну, потримайте там за мене кулачки, кому не лінь. дякую.

 

з досвіду - краще спідниця. Причому бажано довше колін.
І - співбесіди швидше "клюють", якщо "не прогинаєшся" - тобто не стараєшся будь-якою ціною здобути роботу.
Кожна співбесіда містить як мінімум одне "провокативне запитання" - killer's question. Його не важко розпізнати - але... Власне питання побудоване не на бажанні отримати відповідь - а подивитися на реакцію співрозмовника.
Внутрішній спокій - в таких ситуаціях рятує.
Найлегший спосіб досягнути того спокою - "для себе" "відмовитися" від тої роботи - тобто не переживати за результат співбесіди. Хоча б протягом власне співбесіди.

 

Прочитав ще вчора,а сьогодні за другим разом до мене дійшло про яке Косово говорилось,вірніше про який Косів.Тепер згадав,що в нас Косів а там Косово-брррр.Я хто-зна що подумав.

 

Та ми вже звикли.
Звичайний день.

 

Ви кіби не вкололи, то не були бись те Левандівков.

 

коли начальник змушує чекати 30 хвилин, бо до нього забігла погомоніти якась тітка і вони там хіхікають, а потім він проводить співбсіду з 3 запитань за 1, 5 хв, не підіймаючи очей на тебе - то певно, йому не до спідниці. а за мною ще 10 чоловік були в черзі на співбесіду. і 0 19-30 всі сидять в офісі, і ніхто ще навіть не думає йти... думаю, вони мені не передзвонять. ну, нічого. завтра знову в бій! поки йшла ан співбесіду, мне ледве не збила на зебрі автівка, поверталась - і знову на збрі те саме. що ж за день такий? страшно якось... кажуть, сьогодні буде одне з найдовших сонячних затемнень. за нашим часом о 4 ранку - тобто, у нас видно не буде.

 

Маюнко перш ніж іти на співбесіду почитайте Карненгі.З майбутнім шефом,потрібно говорити так,щоб він вас не випустив з фірми поки Ви не підписали з ним контракт.
Ви не були в Айсеку,будучи студенткою?
Перш ніж іти на співбесіду,нарийте багато інфи про фірму куди йдете.Взнайте про сильні а особливо слабкі сторони цієї фірми і особисто начальника.Ідіть на співбесіду з планом виводу фірми з кризи,і дайте зрозуміти тому з ким Ви ведете співбесіду,що без Вас фірма пропаде,а з Вами досягне незнаних досі висот.Ніякому начальнику не інтересно,що Вам потрібно роботу, бо Вам нізащо жити.Йому інтересне власне благополуччя.
Починайте з того,що взявши мене до себе на роботу,Ви зможете мати більші прибутки,чи ще щось в такому репертуарі.Людині потрібно говорити те що вона хоче почути.Хай Вам щастить.

 

дякую, знаю я це все. і Карнгі читала. і про фірму все дізналась. і зазвичай це діє. просто тут шеф - жлоб. таке також буває.

 

Ну чому так? Чому закон подлості так часто присутній в нашому сьогоденні?
Маємо 29.08.09 бути старшими на весіллі, на яке і не зовсім то хочем їти.... в той самий час як могли б з привеликим задоволенням у ті сімі дні поїхати з хорошою компанією на море...А сьогодні я розмовляля з хорошою коліжанкою з якою вчилась 2 останні роки. Вона запросила нас на своє весілля на яке ми пішли б з радістю, якби воно не було 29.08.09...Ну чому так? Стільки файних запрошень на забаву і всьо в ОДИН ДЕНЬ! Хоч розривайся...

 

Якщо шеф жлоб,то є два варіанти -гірший(не йти у цю фірму зовсім)
-кращий(піти і невдовзі змінити шефа хоча б на себе,тобто стати ним)

 

....
М.. да-с.... вот уж действительно :"знал бы прикуп - жил бы в Сочи!!!!"

 

отже, як-то кажуть, продолженіє слєдуєт)

була на співбесіді зранку. сподобалось все: контора, начальник, коло обов"язків, розташування офісу (15 хв від дому), графік роботи, стартова зарплата, офіційне оформлення. буду чекати дзвоника. якщо візьмуть - піду туди працювати. тим часом завтра маю ще одну співбсіду - в компанії з 100% іноземними інвестиціями. побачимо, що там буде) ввійшла в азарт ходіння по співбесідах.

з мамою забігла на виставку-ярмарок, купили бабусі різних халатів-плать-піжам-сорочок, а я тим часом поміряла перуку (є фото з телефону - мабуть, по приколу виставлю в "личках")

п"ю каву, в обід їдемо з друзями реанімувати комп"ютер подруги, за що вона нам приготує смачну піццу ням-ням. життя прекрасне

 

Як завжди купа роботи! Як завжди відкладаю її на другу половину дня. Як завжди в кабінеті спека, що аж мізки плавляться. Як завжди працювати неможліво. Як завжди відкладаю роботу на завтра на першу половину дня. А в першій полови дня, як завжди, відкладу на другу...
Тішить тільки одне: у пятницю поїду на Батьківщину, у пятницю піду на рибалку, а у суботу буду на вогні її смажити...