Звичний день

А Ви котору вазу поставили псові? Не нічну, часом?

 

Дощить, холодно, похмуро, але це все не завадило цьому дню бути прекрасним! Їздила з Магдою до знайомого фотографа у студію. Дуже прикольно провели час у колі чудових людей! Ну і звісно повернулась не з пустими руками! :radist: Поробила трохи фоток, сподіваюсь, файних.. :shy: Досі збуджена від всього цього! Спішу обробити попередні фотографії, щоб потім на десерт залишити улюблену Мадзяленку :girl_tender: Я така щаслива, ну така щаслива!! :radist:

 

зовсім ні. ніколи
та і ні, нічого дивного. це нормально. я ж не можу лежати на дивані, чухати пузо та дути пиво, коли дорогій людині поряд погано

PS найгігрше пережити перший день. далі полегшає

треба було замінувати газон... десяток протипіхотних мін... і все було б чудово

 

як ви можете таке казати?
я ж вам якось писала "Здається ви мій ідеал"

 

... другу добу голова болить...

 

у мене... як болить голова, то це викликає магнітні бурі в атмосфері....

 

Сьогодні проснулася незвично рано...на 11 в Домініканський на Літургію...хоч би погода не зіпсулася і ми прогулялися з подругою центром...

 

Буду знати....
як магнітні бурі,то треба скоро лапати в руки лікарство




,брати таксівку і лЕтіти на Зелену...
Пропадає хлоп...

 

після церкви відпочиваю... щось розморило. ввечері іду на вручення дипломів до друзів у Могилянку. вчора був кльовий день - була на Країні мрій і на концерті Рутенії

 

Ви просто молодець! Пригадую, коли мене трясло в температурі 38,9 і чоловік не міг побути з півторарічною дитиною, бо мав нагальні справи - бавився в Цивілізацію. А нещодавно з такою ж температурою малу розбудити, зібрати в садок і щось зварганити поїсти мусила. Чоловік малу в садок відвести не міг - спав після цілої ночі гри в Травіан. Так що Вашій коханій з Вами дуже пощастило!

 

У нас майже дві доби не було води...ніякої! Після буревію сталася аварія на насосній.Блискавка влучила в трансформатор і ще обірвало більше 200 метрів якихось проводів.А так як проліт знаходився над яром, техніка не могла туди підійти...
Вчора ще якось так було, а сьогодні зранку почали воду шукати...Для міста обезводнення то просто жах!.

 

та то не тільки для міста, то я думаю для всіх жах
Я і дня без води прожити не можу, а що вже казати як на кілька днів відключать...а ще зважаючи на те, що на вулиці літо

 

Сиджу і читаю ЛФ, слухаю радіо "ЛХ", трохи "чую" як болить спина... Загалом, звичайний вийшов сьогодні день. Тішусь, що скоро піду на весілля...до своїх батьків Ото цікаво буде. На першому їхньому весіллі мене ще не було. :girl_haha:

 

"Наливался тучами закат,
Перестройку начали с рассветом..."

... Після двомісячної бійки нам таки доведеться покинути свій улюблений офіс, де провели 12 років...

"Жираф большой" після тасування усіх можливих карт таки нас переміщує, але не до "стайні" без перегородок і входу за магнітнми картками (тоді я відразу звільнився би).

Все ж таки нове місце непогане і поруч - нормальні люди (програмери, сисадміни, а не голимі шменеджери та різні там хіари та контролінги).

Ну ще тиждень посидимо, але більшість меблів вивезуть у вівторок.

Зранку в офісі був шеф (я пропінгував його комп), тільки-но він пішов - я приїхав (спакувати своє і дещо тіпа списане тіпа поцупити).
А тут і шеф повернувся - виявляється, він вийшов пообідати...
І тут почалися наїзди - що на столі, що пацталом, чому ноут у серверній шафі і лампочки миготять - кіно стягуєш ?
А чому твій самопальний сервак у другій кімнаті за шафою увімкнений...

Ну відбрехався, що беру приватно-дистанційно уроки мережевого адміністрування та мережевої безпеки - фірма ж не хоче проплачувати зайняття...

А з того сервака пообіцяв наступного тижня роздати людям дещо цікаве... Хіба що до кухні перенести ?

Обклали як вовка...

А ще треба розібратися з комірчиною у сусідньому будинку - умовити господаря половину йогонного мотлоху викинути і зробити нові полички під свй скарб. Ну він теж радіоінженер, зрозуміє, що мої прилади та запчастини - дорожчі за якісь його плінтуси та вішалки.

Ну коли ж шеф піде додому - я би ще пару DSL-модемів поцупив. Все одно пропадуть у великій коморі підприємства! І УПС, і запасні акумулятори (взимку тачку заводити).

Коли все було "наше" і працювало на наш прибуток - тягли з дому (і з телецентру), купували на радіоринку, щось самі збирали.
А тепер, у великому бюрократичному мурашнику, так і хочеться пригадати совкові "навички".

Ворогу залишимо руїну !

 

а до мене нині мали прийти дружки - просити на весілє, але не прийшли, а я вже приготувавсі до цілованя... прийшлося відложити ту справу...

поїхав на Камянку....

 

А де то є? Щось не пригадую...

 

перед самим Сколе є село Дубина, там є поворот наліво... 3 км і ви на водоспаді, у Камянці.

 

А ми з коханим приїхали до дому десь біля 15:00, відпочили троха, насмарувались кремами "від загару" і пішли на город трускавки збирати.
...22 кільо назбирали...

 

І,як пройшло цільваннє на Кам’янці?:cowboy: