Звичний день

Може Iriska, вона почала про хула хуп говорити і про форми.

 

Як звично в лісі... Тиша...самотність... І фільософствую собі... Колись,в лікарні я попросив,щоб моє ліжко поставили до вікна...там,вдалині було видно краєчок лісу... Як я тоді мріяв,ще хоч разок туди потрапити... Щоб трохи дихнути...щоб щез біль... Мрії збуваються...от таким дивним чином... Тільки біль нікуди не дівся...просто трансформувався...

 

Ну так... вчасно кинута мисля в простір, таки знаходить однодумців... Ги-ги... зате скільки людей задумалось над спортом, формами і оздоровленням?! То ж не спирт з мигдалем на сніданок пропагувати...
І не змій... а зміючка :girl_curtsey: Шкода смайла з ХХ нема...

 

Так головне що ця мрія збулася...А за нею ще одна і ще....все одразу не буває...
Головне вір - і все буде добре....

 

так не хочеться скиглити... таке гарне сонечко...
а у мене в кишені зохавана вона - звичність, а у мене в чах вони - сльози... а так хочеться бодай крихти простого щастя і спокою...
сьогодні зранку була переконана що більше зможу... не витримаю.. зірвуся і зникну. Чому воно так у мене в житті? Хто мене теснує на якусь там пригодність? Кому потрібно знущатися? Для чого?

мама зранку видала геніальну фразу "Без тебе, Адріана, цей світ буде кращим"... захотілося покращити світ і просто зникнути. Для чого було мене народжвати питається??? для чого? бо всі народжують...
я так звикла до тогошо мені роблять боляче що сприймаю це за звичність....
а жити тепер мушу... Яся є... вот і волочитиму своє дурнувате нікому не потрібне життя.... як чемойданчик шо без ручки...

я думаючи прийшла до висновку, шо перед тим як народжувати дітей слід рік-два побавити собачку і коли та виживе народити дитину... в моїх батьків і таргани би повмирали певно не те що собачка... А я не живу... це так дурнувата гра на виживання....

 

Ромко, желаю тебе выздороветь.

 

Адріано....ти чого...який то ше такий чемойданчик без ручки....ти повинна бути сильною....навіть тоді коли дуже погано...навіть тоді коли здається що цілий світ проти тебе....в Тебе є мета жити і радіти життю і ти прекрасно знаєш що це Яся....думаєш їй хочеться бачити мамині сльози? думаю що ні....Все буде добре, посміхнися життю і воно посміхнеться тобі....

 

Катастрофічно не вистачає часу нінащо,а особливо на улюблений ЛФ:весняно-польові роботи+підрісший синочок(котрий поміняв день на ніч і тепер бавимось вночі,а він відсипається вдень)+гарнюща погода,котра зовсім не сприяє проведенню часу біля комп"ютера....скучаю за вами усіма

 

Сьогодні з Наталкою ходили світанок зустрічати, якби не її посиденьки в інтернеті а я не рано пішла спати, бо милий поїхав до кума на ДН в Милятин, то навряд чи я так рано прокинулась би.Але воно того варте.Ніколи не набридає дивитись на небо і на сонечко, що піднімається.Побігали, пофоткали і задоволені пішли додому...

 

... апатія ... навіть кави не хочеться ...:girl_in_dreams:

 

До завтра все пройде, Сань...

 

А куди воно дінеться... зараз зроблю отак " и снова в бой, покой нам только снится..." (с)
П.С. Йду малій заповню щоденник до школи...

 

Впервые за всю весну правильная погода - тепло и солнечно. А во Львове так было уже 2 недели назад, опять все лучшее львовянам досталось ))

 

Да бывает, тоже иногда накрывает.
Говорят, агрофитнес (с)* помогает, но не люблю я это дело, хоть при необходимости и могу впахать мотоблоком сколько нибудь соток (желательно не очень много )
----
*(с) - башорг.ру

 

Агрофітнес то вєщь...але якось в неділю ...
Я вчора красоту під вікном навела - як порозцвітає - похвалюсь

 

Ага...скоро тоті...майскіє празнікі... Нарід буде на городі стояти в позі зю...е-е-е....займатися агрофітнесом...і буде радість,і буде сміх... Гм...а я буду в лісі,як все...

 

Щойно повернулася з трьохгодинного агрофітнесу,кайфу-море,від садження картопельки само-собою,і ще від всяких жучків-черв"ячків-хробачків-мурашок,які все норовили потрапити в ротик моїй малечі.......ану всі-геть від комп"ютера на двір-ТАМ ТАКА КРАСА-не важливо де,чи в парку,чи в лісі,чи й у полі-КРАСА.О

 

У вас ще тільки саджають? А у нас вже см 20 , тільки заморозки їй не на користь пішли
мій Макс після повернення з Милятина сказав, що непогано б було мати "Домик в деревне".Зараз в селі так гарно, жива природа, свіже повітря, не зрівняти з містом.

 

В мене село-дійсно супер,наче й містечко,і до Львова "рукою подати"(7км),а природа-відпад:є сад з алеєю,парк з старовинним панським маєтком,і зоопарк з оленями,павичами та ін.....ось трошки похвалюсь,кому цікаво http://www.photoshare.ru/album136322.html.......хоча шкода,що все вже напівзруйноване....

 

Ага і я дивлюсь в вікно, а там тюльпанчики розцвітають один за одним...червоні, жовті, рожеві, великі та маленькі...Краса:girl_in_dreams: (особливо ті маленькі такі файнюні, але не знаю що то за сорт такий) Іду пофоткаю трохи