Звичний день

На екскурсії мене завжди пускали, ніхто проти не був, а от саму..то треба було за це право поборотись.Інколи така опіка аж бісить.

 

Н-да, багацько у мене роботи, бо була (крім Київщини) тільки в Одесі і в Умані.

 

Рибко, чесно, дивуюсь вашим батькам. Ви справляєте враження дуже відповідальної людини і в цілій вашій особі немає навіть найменшого натяку на бажання шукати собі "пригоди" - не розумію, чому вони вас не пускають?
...Поки писала зрозуміла - Сама мама.

 

Коли в старі часи у батьків дітей було багато , одного залишали собі, іншого віддавали у службу може що й заслужи -( село з хлопами ) одного Пану Богу в монастир або на Ксенза.
Єдиного варто залишити собі.

 

"Хіба виховати так, аби захотіла з батьками залишитись."
За звичаiм на господарство найстаршего "наслідного принца" залишали.А й треба меть таке господарство що б йому захотілося.

 

Господарство це завжи було ойчизна і все те заради чого варто було брати і отдовать життя, кляти буружі сенс старих слів спотворили.
Пані для дитини сама родина не якась там Крим- Рим чи Косая Тузла.

 

Уже 7-й Ваш пост читаю и НИЧЕГО не могу понять.
Вы на каком наречии излагаетесь?

 

нині всі приготування закінчились: кошик прикрасила, крашанки пофарбовано пасочка підморгує мені Щось вітер сильний, надіюсь, що дощу не буде

 

Я теж закінчила усі прибирання...пасочку ще у четвер спекла....крашанки не робила...купила готові Сиджу і "балдію" в хаті, де все пахне чистотою і свіжим весняним повітрям...оце трішки перепочину і йдемо в Домініканський святити паску...Люблю той собор...тим паче буде зайва нагода пройтися весняним, цвітучим Львовом....

 

І ми,з Божою поміччю,під"їдем на півгодинки до церкви,і моя малеча таки посвятить першу пасочку в свому житті...

 

Я просто зрозуміла, що батьки не стільки бояться, що Рибка щось витворить, скільки, що з нею щось може трапитись.

А щодо вашого допису,Un.Known, то я з вами згідна. Батькам треба розуміти, звикати до думки, що діти не є їхньою власністю і рано чи пізно треба буде їх відпустити.

 

Звичний день святкових і передсвяткових днів... Мама з татом гризуться з самого ранку... на кухні між ними урізноманітнюється гра "Хто найрозумніший" і практикується "Хто в домі хазяїн"... М-дя... піду побігаю мабуть..., а то вуха в*януть і свят вже ніц не хочеться... Все як завше...

 

Ну а як же.

 

звичний день... передсвятковий... суета... повернулись додому, тепер тихо і спокійно проводим вечір
єдина новина-тесть сказав, що подарує мені авто... мотивував це тим, що я її почав вже трощити...тож мені її і добивати лише одна умова-це буде весільний подарунок. тож... ще не меньш року я буду піхотинцем
ще довго радились куди нам піти завтра. вирішили до моїх батьків

 

а я оце пів дня слухаю гру на гітарі, нашла хлопчика в якого дуже гарний голос і грає він супер. ото сижу і насолоджуюсь.
***********
він мене покорив (хоч сам того не знає), їду в Київ, він казав шо коли потепліє то в парку интернаціоналістів грає. в мене істерика, хочу його в живу послухати.

П.С. таке бажання в мене виникало, гм..., багато років тому назад, коли мій покійний друг на гітарі так грав

 

Звичний день...в лісі...звична самота...звична пустка в душі...звична біль в грудях... Звичний день...