Звичний день

Так я ж вас люблю, форумчан, а не роботу і тих комбінаторів
Форум дійсно як панацея. Злість на роботу як рукою зняло. А я ще тільки половину форуму прочитала

 

Нарешті "доповзла" до форуму і змогла все перечитати,а то якась клята вірусяка мене від суботи тримала в своїх лапищах так,що й "жити не хотілось",але вже ніби легше,дасть Бог-до свят зовсім відпустить...

 

веселенький день... тільки прийшов на роботу, нікого не чіпаю сиджу... дзвонить телефон-номер Марішкі... збираеться до лікаря-і давай мене агітувати теж в лікарню поїхати, профілактика, бо я 100 років не навідувався до лікарів... а в мене ж і те... і те... потім мама моя взяла трубку-знов... згодився... півтори години бродіння, черги... я навіть збирався втекти-але мене перейняв блокпост у вигляді мами... флюорогрАфія (як виявилось, я її робив востанне в 2007)...зрештою, оналізи показали, що я буду жити
і всі задоволені і я теж... щасливий, що таки втік звідти...
ненавиджу лікарні...

 

Гм... пішла нині на співбесіду... Тренінг-менеджер... ля-ля-ля... фа-фа... Приходжу... Тяньши... Дві співбесіди і анкета, а ще три-денний семінар, з рекомендованою літературою і мус мати при собі 10-20грн на тоті книжки... Ну його в баню... з тими китайцями... Біжу я на стадіон... може пару кг скину, і то корисніше...

 

Ви така не одна я попалась китайцям на гачок, правда тіко на місяць. Не моє то.....
Хоча кажуть вони швидко розвиваються, але вільний графік і швидкий кар'єрний ріст насторожує

 

Не попалась... я не пішла на той їх семінар... Вже була начута... так що згаяла тільки 45хв свого часу, але оскільки "офіс" біля школи малого, то з толком... одразу забрала його додому...

 

Звичний день...і отак звично проходить моє життя...а так хочеться чогось незвичного...сама незнаю чого...просто іншого ніж є зараз

 

прибирання. день третій (!!!!).

 

Кліпатура... день другий... Нині тільки побігаю... прес качати не буду і підтягуватись теж...

 

а скільки то ви часу бігаєте що кріпатура???
то по-трохи тра
правда в мене кріпатура перманентний стан хоч і намагаюсь не робити великих павз між заняттями-всеодно

воду вимкнули-доприбиралась

 

І в мене....спеціально приперлася з роботи додому щоб щось поприбирати...так на тобі...воду виключили

 

Біг то таке... Дорвалась до брусьїв і турніка... А ще през покачала з підкачкою спини... тобто на брусьях... Ноги ще пів біди, а от поясниця і прес... ги-ги... кайфують... Бігаю десь 5 кіл по стадіону, потім година підкачки...

 

Іриска. молодець!А я все ніяк не можу себе заставити хоч трохи зайнятися спортом.
А день теж звичайний....Трохи прибралися, в хаті холоднеча, на вулиці то дощ, то сонце, то вітрисько такий, що аж кватирку відкриває.

 

Пасибі... Одна порада... не заставляй, а візьми і зроби... Я теж довго йшла до того, поки в один день, просто одягнула стортивний костюм і пішла... Тепер, з нетерпінням чекаю 8-ї вечора, бо зранку не займаюсь... От... залишилось 3-ри години і я біжу... Звично вже...

 

У менi такiй спорт- дві важкі шаблі-палашкі з ними таньцую наразе соло. Бо якщо якийсь пес тихо підійде то з одного двох можна зробити і не помітити такі хулери гостренькi.

 

А я руки почала качати. Гирі вдома не знайшла, то качаю свічкою Ну і прес качаю, і ранкова розминка..

Мене сьогодні так втішити :radist:. Хотіла купити ровер, щоб їздити по місту. Але чоловік сказав, що тут не можна їздити по тротуарах, за це - штраф. Так як по дорозі їздити я категорично боюсь, то передумала з ровером.. А сьогодні знайомий мене потішив - сказав, що практично їждження по тротуарах не штрафують, хіба що попередження дають, а так як я виглядаю на дитину, то мене взагалі рухати не будуть . Ще й обіцяє допомогти з пошуком мого нового двоколісного друга

 

а в мене сьогодні якийсь стан незрозумілий... нічо робити не хочеться... взагалі нічого-ось вже годину тиняюсь квартирою, місця знайти не можу...дивина...

 

в мене вчора виключили на цілісінький день, певно в них така програма-завдання економії води до свят по районам.....

 

у мене дивні дні з вівторка почались
починаю з початку:
вівторок. сижу у клієнта, підходить до мене якийсь старший мужчина і заводить розмову. на перший погляд, звична розмова двох незнайомих людей, а потім видає коротку інфо про мене, мої болячки і особисте життя в мене очі на лоба полізли. виявляється він якийсь там цілитель, лікує енергеникою і хоче мені допомогти. (уявіть мій стан) щось на ді мною там шаманив, потім молився, сказав що до року часу заміж вийду, за людину яку я знаю (я туди НІКОЛИ не збиралась, навіть думати про це не хочу), дав якусь річ, сказав положити під подушку і так з нею спати. прихожу до іншого клієнта, розказую йому про це все, його реакція мене ше більше здивувала. каже встань, я встала і він почав на ді мною молитись. я в шоці. але як слухняна дівчинка положила "цю" річ під подушку і так сплю.
середа:
просипаюсь з хорошим настроєм. це вже добре, цілий день в мене чудовий настрій, це дивно, але добре. пробігала по роботі, змучилась капец як сильно. вечером заїхала до коліжанки, вона мене покрасила. відвозити її до дому, проїзжаю 300метрів і в мене ламається машина. злітає тормозна колотка заднього колеса до другої ночі мучаюсь з машиною, не могла необхідного ключа знайти. зранесенька на роботу требе вставати.
сьогодні:
як не дивно, але на роботу не просипаю, знову настрій хороший. сьогодні була перевірка, мене похвалили прийшла до дому і в мене купа енергії. Дивина та й годі, я не впізнаю себе

 

ось воно вирішення усього.... пошаматини, помолитися і всьо стає гуд....
і я хочу до такого дядька (знаю шо воно ніц не дає, але для приколу шоб налаштувати себе на позитив бо наді мною пошаманили хочу)...
робочий звичайний день.... малювала троха... гуляла з малою... знову малювала... намалювала афішу... з завтра домальовую футболки... і це так класно коли є шо і для чого малювати
воть собстно результат нинішньої роботи... покритикуйте хто знає і вміє... бо я тому нє спєц ( до речі форумляни запрошуються на концерт)