Звичний день

Повірте, прийде час, що Вам ще такі квіти подарують, що всі перехожі будуть заздрити. Ті, що ходять тепер з квітами, - в них це все тоді вже буде позаду. На все свій час...

 

НЄ! Я квіти люблю. А "налічка" то для буднів.
Розкажу про свої звичайні дні, які в мене останнім часом. Щотижня возимось на обстеження після того, як відмінили операцію на аденоїди через соплі. Лікуємось і їздимо перевірятись. А в чт ще нам Аня захворіла - дістала такі соплі, що аж вухо заболіло. Заразила знову Терезу і знову операцію відмінили, далі лікуємось...
А ще, поміж тим всім, взялися за дитячі меблі. тато давно вже своїм донечкам обіцяв двухярусне ліжко, а почали малювати і розраховувати, то вирішили вже й шафу на одяг і книжкову шафу за компанію зробити. Тому вже кілька тижнів живемо, як на складі. Минулого тижня книжки переїхали до "нового помешкання", а вчора ввечері і діти отримали втілення своєї мрії. Наступний тиждень доведеться по можливості присвятити ще шафі і нарешті буде фініш

 

Поскольку отдельной темы "Поблагодарить" нет, отпишусь здесь.
Итак, сабж - искренне признателен Ромко и Испанке за помощь и содействие в одном хорошем, но очень деликатном мероприятии, которое сегодня примерно в 12.24 по киевскому времени успешно осуществилось
И special thanks уважаемому модератору Martini за ... Ну в общем он знает за что

 

Іспаночко, ану не смій поневірятись!! Завжди памятай про правило, чим довше чекаєш, тим більший скарб отримаєш То правдиво і перевірено на практиці...
в мене теж були тяжкі, сумні моменти... коли я вже й нічого не чекала... почувала себе самотньою.. ба, навіть було, що усі!!! мої подруги були в парі і мене не сприймали в компанії, бо я виходила 5, 7, 9 і тд...
навіть було, що назавжди посварилися...бо хлопець подруги до мене пяний залицявся... всю вину списали на мене, бо якщо я самотня, значить то я його спокусила, покликала і тп...хоч він мені як зайцю стоп-сигнал потрібен... а скільки хлопців хтіли скористатися моєю самотністю..
як згадаю, то думаю, чи то я пережила чи то мені хто розказував

тому не повіряйтеся, бо ви красунька і добра людина... а те, що перед тим як знайти своє кохання треба пройти певний шлях - то так має бути, такий задум

і я в дитинстві про таке страшно мріяла... а зараз би боялась на такому спати.. як і на другій полці в купе поїзда... може поставте перекладинку на другому поверсі, бо мені аж страшно

 

Вона там є не лякайтесь. крім того на "другий поверх" Вас би і так ніхто не пустив - там графік розписаний

 

Іспаночко, не сумуй...прийде час і твій лицар на білому коні подарує тобі багато квітів, а в додачу руку і серце....

 

Звичний...чорний..вихідний день...

жодного просвітку..жодної шпари...темно..хоч око виколи...

 

а у нас булодвохярусне, бо жили в однокімнатній квартирі і місця було зовсім мало.Потім його продали ...а там класно спати

 

вірю.. добре, що не бються і не сваряться, як ми колись з братом.. як були в гостях, то нас відправили спати на таке ліжко... що то було...

Ет, ніхто в то не вірить, поки не ввидить перед собов і всі ждут.. хтось більше, хтось менше...вже як кому написано.. всі через те проходим
треба просто щиро і наполегливо просити в Бога того дарунку і воздастся!

 

Я теж хочу подякувати Мавпусику за втілення мого бажання.Сюрприз вдався ...Макс в легкому шоці)

 

Та ну! Та де він чорний! А ну ближче до вікна - білесенько! Правда? Чого тоті вихідні так ганьчувати - ліпше найти собі якесь заняття до душі: напр. напастувати тещі чоботи до церкви ( ), направити дверцята в кухонних шафках...Як руки мають роботу, то голова відпочиває від чорних думок

 

язку з

Шафи в порядку,в хаті чисто,тьоща до церкви не ходить(вона вупше нігде не ходит,хіба в то місце,де цісар пішки ходив).
А я трохи шось оповім...
Дуже вдячний Янушу за ліки для Зоряни...
Автобус з Вроцлава мав прибути до Львова в 5-й ранку...
Спробував викликати таксі...
Але вони..гм... в наше село не хтіли їхати...
То я в 3-й ночі...почимчикував собі пішки(НАТКО,чуєш?)..с пєстнєй(в навушниках)...Краса...Сніжок мете...
За 2 години був на автовокзалі...
Дзвоню до водія а вони на митниці.Застрягли.
Виявляється,в зв’язку з сильним снігопадом на нашій митниці вимкнули світло(на польскій митниці сніг видко не падав:каприз погоди такий).
Приїхав аж по 9-й..
От так...

 

Прийшла додому з мокрими ногами, але зате з гарним настроєм...Так класно, коли можеш чимось допомогти друзям

 

Пропонуєте мені на Пасічну з Рогатки в 3 ночі виходити!? О, ні, я моньяків боюся!!!

 

Ой, мамачкі! Ви просто герой!

Вчора хотіла залишитись вдома, бо ходити в паб на караоке мені набридло. Але де там, наша банда завітала до нас додому, щоб залити пальне, та вже і витягли мене з собою. По дорозі ми обкидались сніжками, до пабу дійшли наскрізь мокрі і веселі. Атмосфера була валентинська - сердечка, кульки, всьо червоне.. Було купу конкурсів між співами, я в одному навіть виграла, бо мала найдовше прізвище . Але по жеребу витягла собі пиво, нецікавий приз. По дорозі додому мій чоловічок зняв кілька кульок для мене, з чого був дуже гордий, бо ж нечасто він догадується зробити щось несподівано-приємне . А сьогодні ми не святкуємо, бо в обох алергія на це свято.

 

Звичний день....чоловік черговий раз у відрядженні...приїжджала колишня одногрупниця,ми собі так файно "посплєтнічали" за келішком домашнього винця...шкода тільки,що мало радісних тем було-все більше про сумне

 

Я працюю...Чоловік нібито теж працює... Ніякого святкового настрою... Завтра вирішили приготувати святкову вечерю, сиджу вибираю страви ще треба не забути свічки, вони у мене десь лежать...