Звичний день

Робота то таке... вчора теж сиділа ввечері працювала, вранці раніше встала... не встигаю номер зробити

 

то добре що робота є я от віднедавна її шукаю, от і сьогодні ще дві співбесіди. тре знов себе хвалити, показувати свої кращі якості, применшувати бажану зп. надіюсь, що хоч одна пройде вдало і я все таки знов буду суспільно корисною громадянкою

 

Стає вже звичним. Чоловік не говорить, з-ти не дають (і не пахне навіть),пропадає нюх (від промивання носа сіллю), а погодка - що хочеться під перину і гарячого терпкого чаю.

 

сьогодні взагалі спокійно... сиджу собі на компі граюсь та курити бігаю
зате вчора! моя половинка була ведучою святкового концерту до Дня Закоханих... перенервувала, забрав її всю бліду, ввечері гиркала на мене- виміщала накоплений негатив... я запасся терпінням та не зважав... а потім ще й півночі нянчився-до 3-ї ночі заснути не могла. от що нерви роблять! і чого так перейматись? ну що там страшного-сцена? вже давно пройдений етап, нічо там страшного немає, як на мене. але ж то лише для мене
от не пущу більше на сцену!

 

Не кажіть, шо правда, то правда!!!

 

Нині,зовсім несподівано,серед зими випав сніг...Корки страшні..
А ми вирішили повезти малу в психоневрологічеий диспансер...
Їхали з Рясного до 30-ки 3-ма маршрутками і 1-м таксі...
Потім Зоряна з мамою поїхали додому,а я пішов сам....гм..бадатисі...
Правда,по дорозі злив негатив на єдного представника гомо(в маршрутці) котрий штовхнув Зоряну,нецензурно виражавсі...і на додаток смердів,як цап...
Ото я сильно..гм...вилив негатив..і далі був спокійний...
А потім пообщавсі по телєфону...і зовсім заспокоївся...
Вотакво було...:cowboy:

 

заігла на форум несанкціоновано з бібліотечного компу. скучила за всіма. коли буду на форумі - не знаю, проблеми з компом маю серйозні. крім того, завантажена практикою і пошуком літератури для написання диплому (ну і звісно, ще час для любові ніхто не відміняв ).
за минулих півтижня була 2 рази в опері - на "Князі Ігорі" та на Віртуозах Москви зі Співаковим, а позавчора ходили з коханим в будинок камерної та органної музики.

люблю вас усіх, мої хороші. вдалої форумівки!

 

йшда з співбесіди через дамбу, там діти на санчатах... не втрималась...попросилась...
з"їхала кілька раз, один раз в кущ....мабуть буде синяк...
наче вдитинство попала, так добре і приємно було. і сніг такий падав. насміялась досхочу

 

От вам класно, а в нас тутечки в Берлiнi снiгу взагали нема... правда вже цiлий день сонце свiтить.

 

та ми самі як ті сонечка)) небо в хмарах, але ж на душі сонце))))

 

Дві доби лив дощ, і от нарешті виглянуло сонечко, аж на душі стало радісніше.
а сонечко зі Львова шле смс одну за одною..мабуть дуже скучив
Вчора ходила на виставу "Соло для двох", грало 4 актора...так собі...аби не студенти яким квитки майже насильно впихнули, то зал був би напівпорожній.Але це краще, ніж сидіти вдома в чотирьох стінах

 

а в мене щоразу: в кущ, в сугроб, в дерево, в когось...)

 

А мені добре: я малого на собі з гірки катаю й сама "кайфую". А сьогодні стали бабу з малим ліпити: сніг просто ідеальний, але я без рукавичок лиш дві кульки скатала, а далі вже рук не чула, та й додому побігли. Малий так нагулявся, що тепер спить, як богатир, а я на все "забила" та по ЛФ вирішила полазати, з вами поспілкуватись хоч віртуально.

 

А в нас вчора був страшенний вітер так що аж зірвало гойдалку... страшнючий вітер. Дуже журюсь своїм татом, бо мама його дзьобає а він так зле виглядає... серце крається. Кричав цілий день на мене муж, нізащо, із за того що він сховав мамину любиму вилку а як я запиталась де він її поклав, при чому спокійно запиталась без крику ані обвинувачень... на мене полилась така купа бруду що я аж була хвора. В грудях і надалі болить від тих нервів. День поганий. Дитина то все слухала. Жалію про багато.

 

день як день...на вулицю через вікно гарно дивитися....зима...дерева такі гарнющі....по вулиці люди з квітами ходять...свято ж велике...св.Валентина...
в сусідки сьогодні весілля...але я вирішила не йти...останніх пів року мене такі міроприємства почали дратувати...я собі одягнулася потепліше(бо в хаті щось прохолодно), під боком велике горня чорної кави...улюблена іграшка-великий мягкий ведмідь....і ноут.....

 

Натусік, я тобі бажаю наступний день Валентина зустріти в обіймах СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ.
А я посварилася......та помирилася вже, не можу довго "дутися".Ні, ну а чого він? Не виходило у нього щось з прогою по розбивці відео, так він на мені свій настрій вирішив вилити.Коли у мене поганий настрій чи ще щось там, то я ніколи не роблю так, щоб того відчували рідні мені люди.

 

Звичний день... Думала не прийдеться святкувати сьогоднішній день. Та не вийшло. Для когось я вже стала навіть коханою. Аж дивно, я стільки часу про таке мріяла, та чомусь зовсім не радісно мені.

 

Ой, проблєму маєте, ше свого знайдете, і ше вам стільки надарують, ух! Доречі, знаючи, скільки квіти коштують, ліпше б налічкою дарували, нЄ!?