Звичний день

спочатку має бути сім*я, а вже потім родина і все буде гуд

 

Звичний день..
Ми з Зорянкою..пішли до бабусі..на цвинтар...
Привітати...



Я завжди відчуваю її підтримку..вона мене виховала..і була найближчою в світі людиною..завжди..і тепер..особливо...
І в пам’яті..сяйво..тепло...доброта..
навіяло...

Старесенька, іде по тій дорозі
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров’я – де тепер воно?
І знов іде. Зникає за деревами.
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно…
Горить ліхтар – ніхто не погасив…

Моя бабуся! Старша моя мамо!
Хоч тінь, хоч слід, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
Що ти в мені повік не одболиш!!!
Земля без тебе ні стебла не вродить –
І молоді ума не добіжать!
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
І насіння у вузликах лежать!

Ну – космос, ну – комп’ютер, нуклеїни –
А ті казки? Те слово? Ті сади?
І так по крихті, крихті Україна
Іде з тобою. Боже ж мій! Куди?

Ну озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе! Пізно, але є ж!
Зверни до мене з білої доріжки.
Ось наш поріг – хіба не впізнаєш?

Ти не приходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень. А тепер зима.
Зайшла б – чи що… Хоч сльози мені втерла.
А то пішла й нема тебе, й нема…

Старесенька, іде чиясь бабуся.
І навіть хтозна, як її ім’я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
Щоб думати, що, може – то моя…

Офтоп,соррі...
Але...звичний день...

 

Приехали ко мне дедушка и две бабушки. Посидели немного, отпраздновали...

 

До обіду спала, потім за фотік і на ташлик.там така краса!нафоткалась, замерзла
До Ірки не можемо дозвонитись...чогось

 

Зовсім розклеїлася, ледь доїхала додому з гостей. Горло болить, ніс хлюпає, повилазила алергія на обличчі на апельсинку (але салат був такий смачний... ням...) Радію, що різдвяні канікули на роботі аж до 8 січня, до цього часу вичухаюся. Зле, не можу сказати як, але... життя прекрасне

 

Я їх розумію..
а нєфік...

 

Щиро вітаю!! Вже не раз казала, що наше життя - це цикл, який повторюється, і терези, які зрівноважуються. Ти так активно допомагаєш мені виграти ноутбук, ось і віддячилось Все не просто так

(зараз всі активно побіжать клікати за білочку жартую :shy: )

П.С. Мені нема що про новий рік сказати.. Ну їли, ну пили, ну кіно подивились, в гру побавились.. Вийши на вулицю, випили шампанського, подивились на салюти - НОВИЙ РІК!.. Бажання я забула загадати, і новий рік зустріла з фотоапаратом в руках, правда не зі своїм.. Якщо так і рік пройде, то буде кепсько..

 

Другу добу тачка стоїть на подвір"ї друзів, де ми зустрічали Новий рік.
Першого числа вдень так хотілося випити, а дружина весь день ганяла - поїдь за тачкою, поїдь за тачкою.
А друзі - "приїдьде разом, знову накотимо!"
Сьогодні - друга серія. Мабуть поїду. Може пригнати, та знову поїхати туди з дружиною, накотити, тачку залишити... і все знову ?
Треба їхати. Друзі веселі: дочка - тренер з латинських танців, 9 котів (а може й більше - перерахувати важко). Де б то по дорозі Віскас купити ?

 

те, що коти приймають участь в пиятиці - це зрозуміло. Те, що після "накату" вони не в стані піймати живу закусь і змушені закусувати консервами - теж.
Але - 1) закуска градус краде 2) не перетворюйте пиятику в обжиралівку і 3) хто біду знає - той ковбасу і без віскас з’їсть

 

Яка радість!
Відремонтував безнадійно розбитий пульт від ТВ!
Бо на "запасному" не працює моя улюблена кнопка - "Тихше".

 

такий сонячний зимовий день.Гарно...Зараз зайде за мною подружеа і підемо знову десь фотографувати.шкода, о у нас мало гарних місць..
Нарешті сестричка відповіла на дзвінокта й то через те, що макс на роботі, оо у неї трохи є вільного часу.
Така щаслива...аж завидно..
передавала всім величезний привіт

 

сходила в Сільпо, ну так прогулятись , купила пампушків з вишневим джемом, буду пити чай з пампушком і читати ЛФ

 

У нас нарешті відкрили кавальчик каналу, то ми вчора вже нарешті трошки поковзалися. Дарко теж почав учитися, але дуже нервувався, що на ногах не може встояти. Треба буде йому купити спеціяльну підставку.



Сподіваюся, це допоможе, бо йому то ковзани погані, то сніг неправильний. Стояти навчився, йти - ніяк, а про ковзання взагалі ще рано говорити.
А я вчора перемерзла...

 

Звичний день... робота, знову святкування Нового року. Начальник дав нам на завтра відгул, але "роботу" прийшлося взяти додому. Тому безсонні ночі мені гарантуються...

 

Там господар - художник, має майстерню неподалік від домівки.
Звичайно, у майстерні час від часу заводяться щурі.
І бере він по черзі кішок туди на кілька діб - для підтримання спортивного тонусу.
Це ж для кішок - екологічно чистий корм.

 

ІМХО : варто взяти на одне-два заняття інструктора,а далі все піде,як по маслу. Ми малу так - за що не трималась нічгого не виходило,а інструктор просто поставив правильно ноги і показав що і до чого...

 

Ще би знати, де його знайти.

 

Ааа... ну ми на криту ковзанку ходили...

 

На платну тобто?
Бо канал задурно.
Почитала інформацію на сайті. Інструкторів там немає, лише медичні патрулі.