Звички і "пунктики"

о ше згадала про пунктики))... журнали також читаються з кінця, зранку на автопілоті кава з молоком. В тортах ім тільки начинку а в цукерках з коробки все крім їхньої підошви, не знаю чому.

ну і найбільший пунктище який ні як не минає......це дорога...машина,дорога і доня .і тоді все більше нічого не треба.

 

Ото пригадала собі, що в тата мого колишнього також такий ніготь довгий був на мізинці. І для чого то !?

 

Звичка - з ранку газета прочитати перед роботою щоб відпочила голова. Кава виходить з звички, замінюю фрешами. Також э звичка ходити туди сюди коли думаю - сидячи гірше думається

 

Коли я 10 років тому працював у пункту обміну валюти то у нашого касиру Гуртового Олександара був довгий ніготь він їм перевіряв долари на справжність - проводив ногтем і слухав - був відповідний шурхіт паперу - інша інтонація - всезначить знову толкають фуфло

 

В мене знайомий є який ходить туди - сюди метра 3, курить і говорить сам з собою... Але він тойво... здоровий... напевно...

 

Не курю. І хожу 5 метрів туди - потім назад Кажуть що це "синдром беспокойных ног" по русски

 

Значить в того мого знайомого синдром "беспокойных ног", і синдром "беспокойного язика"!
О, ше й згадала, він в той момент, коли ходить і говорить ше й тою рукою, якою тримає сигарету жистикулює... Ше й синдром "бЄспокойной руки" додався...

 

супер що не курете але той ваш аватар ну просто жахливий ))

 

Мені подобається

 

я не думала, що в мене це "пунктик", вважаю нормальним явищем - але виглядає на то, що таки "пунктик".

P.S. як би ще чоловіка на того пунктика присадити - терпіти не можу зім"ятих купюр по кишенях!

 

По степені поваги О. Це дуже добрий пунктик. У грошах тоже є свій феншуй. Таке існує твердження, якщо гроші поважати (дбайливе складання входить туди), то вони примножуватимуться. У вас з тим як?

Газети і журнали теж читаю з кінця

QUOTE=НАТКА З РОГАТКИ;488383]Значить в того мого знайомого синдром "беспокойных ног", і синдром "беспокойного язика"!
О, ше й згадала, він в той момент, коли ходить і говорить ше й тою рукою, якою тримає сигарету жистикулює... Ше й синдром "бЄспокойной руки" додався...[/QUOTE]
Типовий кінестетик Добре, якщо іскрами з цигарки не сипе!
У мене був однокласник, який мав звичку ходити поміж партами, відповідаючи урок. Якщо його зупиняли - хлопця "клинило"
І викладач такий самий був в інституті - ганяв поміж столами цілісіньку пару)

Зеленим Як гарно!:girl_tender: Треба й собі спробувати. Категорично не можу шариком писати! У мене тоді думки щезають. І характер псується

 

Та як...!? Нормально, не бракує ніби...

 

о, згадала ще один пунктик свій, терпіти не можу коли я щось по хаті роблю, а за мною "по пятам" хтось ходить, або просто ходить по хаті без потреби

 

Так само люблю гроші складати. А ще книжки, тарелі...
Я коли бачу книжки чи тарелі поскладані абияк, мені аж недобре, дискомфортно.

 

І я все складаю. І нехай побачу хоч одну не ту тарілку серед однакових в стовпчику в другому ряду шафи, то все повитягую і поперескладаю, щоб було за методом "однакові" або "менша в більшу". І не люблю, коли скляні горнятка стоять між керамічними - розсуваю їх по різних кутках .
А ще мене дратує, коли попіл від сигарет падає не в попільничку і я це бачу. А якщо комусь на одяг, то мене аж трусить! Нехай навіть тому ж курящому, але все одно хочеться стряхнути з нього той попіл.

 

В нас в коридорі, включатель з лямпкою... так от... я її весь час намагаюсь виключи і ... включаю загальне світло... Щоразу сміюсь з того, але відучитись ніяк не можу...

 

Згадала свій пунктик: у крутому яйці спочатку їм білок, а жовток залишаю на потім, бо він смачніший.

 

в мене таке ж тільки із жареним яйцем.
о, ще замітила за собою, що мене сильно дратує щось комусь довго пояснювати. терпіння нема ніц

 

Хіба тільки у вас таке?

 

ненаю, ненаю але таке відчуття шо в мому словарному запасі таке слово як терпіння ВЗАГАЛІ відсутнє. чи то робота в мене така, чи...