Відповідь: зустрічають по одежі? багато що залежить від самої роботи але для чого тоді існують різні стилі одягу? одяг про щось та свідчить є діловий, спортивний, вечірній одяг і т.д. тут і зручніть і доречність, як правило присутні п.с. а, ще на похорон в нас прийнято приходити в чорному
Відповідь: зустрічають по одежі? нічо..... мені в спортивному одязі всюди зручно, і ложкою я можу вправно з’їсти будь-яку страву....
Відповідь: зустрічають по одежі? Як то файно, що в нас на фірмі дрес-код не зобов"язує. Почитала дописи і ще раз оцінила той плюс. Я працювала якось у фірмі, де був дрес-код. Диро скажу, що це втомлює, хоча не згідна з пупером, що впливає на креативність та нестандартні думки. Якщо малося на увазі негативний вплив, звичайно. Додано через 53 хвилини Пригадалося, що ті компанії, які мають дрес-код, завжди мають дні (в одній компанії, де я працювала, це була кожна друга п"ятниця, буває, що й кожна п"ятниця), коли дозволено приходити в джинсах чи іншому повсякденному одязі.
Відповідь: зустрічають по одежі? У нас щоп"ятниці - "джинсовий день". Установа солідна, клієнти приходять поважні, тому відповідно і працівники повинні мати солідний вигляд. Є департаменти, які непрацюють безпосередньо з клієнтами, тому відповідно і з одягом в них ліберальніше - кожен день за бажанням "джинсовий". Пи. Си. Суворого регламенту щодо стилю нема, але цінується акуратність, стриманість щодо аксесуарів і макіяжу.
Відповідь: зустрічають по одежі? працюю у сфері журналістики. нас зовсім не зобов"язують до дрес-коду і тим паче ріже око, коли бачиш на поважній "пес-конференції" журналіста у замизганих джинсах, сандалях на босу ногу чи ще щось таке. відповідне ставлення до всіх хто сидить поруч - забезпечене.
Відповідь: зустрічають по одежі? Якось вичитала, що за кордоном журналісти, для того щоб попасти на вручення престижних нагород, або на якісь елітарні заходи, повинні взяти на прокат смокінги, інакше їх не пустять, навіть, якщо є в наявності акредитація і запрошення.
Відповідь: зустрічають по одежі? А я от подумую про роботу то хочу таку на якій треба одягатися відповідно до дрескоду. До декрету працювала то в нас теж був один день, пятниця, в який одягалися трохи розкутіше, а так костюми ділові, шпильки.... і так мені було добре, і зараз так хочу. Просто так є стимул завжди виглядати на всі 100%(тим більше я тоді я ше шукала супутника життя). А кросівки для прогулянок з дитиною(хоча і тут деколи грішу), для виїзду на природу.
Відповідь: зустрічають по одежі? Гелена, згідна з Вами. Я теж зовсім не в захваті від дрес-коду на роботі (в нас нема "вільних" днів, але разом з тим дрес-код не є дуже строгим, тобто не вимагається дотримання , наприклад, певної довжини спідниці чи конкретної кольорової гами, але в джинсах не можна, звичайно). Разом з тим розумію, якщо б не було вимог до одягу, то хтось би прийшов в класичних джинсах, а хтось в потріпаних низьких "бедрувках" і кольоровому коротенькому топі.
Відповідь: зустрічають по одежі? І така тенденція спостерігається не тільки у корпораціях, але навіть у маленьких задрипаних фірмах. ...хоча на моїй попередній роботі я директора в костюмі і не бачила ніколи:ninja: до нього американізація видать не дойшла :D
Відповідь: зустрічають по одежі? Ну, місцевий дрес-код зазвичай досить вільний. Чоловіки не носять краваток. Вистачить сорочка чи навіть футболка із комірцем під светер чи безрукавку. Жінкам вистачить мати сорочку, а спідниця може бути будь-якого фасону. Очевидно, що не надто короткою. І з голими ногами тут гуляють по офісах як має бути.