зустрічають по одежі?

Відповідь: зустрічають по одежі?

Щодо "танцівниць", "офіціанток", чи прямо кажучи повій- то це професія без національності. Наші їдуть у Європу працювати- бо там це дорого оплачується. Якщо б в Україні була потужна економіка (як наслідок вищі доходи)- повірте- в наших борделях було б надзвичайно багато німкень, шведок, росіянок..... То ви б говорили про жалюгідну репутацію до жінок з цих країн загалом ?! Мабуть, ні. То чому європейці повинні погано ставитись до українських жінок? Нонсенс.

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

а в мене все залежить від настрою...от просинаюсь зранку дивлюсь в дзеркало і думаю-я сьогодні буду ВАААУУУ.,щоб всі оглядались в слід...вигрібаю все з шафи і починаю приміряти,... макіяж..а з поганим настроєм відповідно все навпаки....проснулась і не хочеться нічого робити ..одягаєш старі джинси і мандруєш не поспішаючи...люди летять на роботу...нікому до тебе діла..і в тебе до них...ех..

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Така і в мене принцеса є в групі-косить під "золотую молодежь",все на ній з голки, зачіску їй робить майстер, до якого черга на місяць вперед,сестра не вилазить з Америки,вона постійно зависає в Лінолеумі (то на початку Чорновола-Паблик Хауз),та насправді...Ну має тато якийсь там бізнес... Але піарити себе вона вміє-шукає вільні вуха і тут починається: я там була,те купляла, на Новий рік їду в Прагу, здаю на водійські права,бо тато обіцяв машину на Миколая,але не купить, бо свою нову розбив об якийсь трактор...
Ну подивишся на неї так співчутливо-блискуча обгортка, а всередині-ніц.Окрім того, що їй дали батьки-нічого. Добре хоч вчиться добре. І тости навчилась готувати.
Ото комусь попадеться господиня. Нею хіба милуватися,ну і...:shy:

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Так де ж їй ще узяти своє? Вона вчится і добре за вашими словами- це для її віку вже не мало.

Чоловік навчить, або разом будуть старатися. Не все щастя у господарстві заключається. Але ви знаєте людину- може вам і видніше. :cowboy:

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

У решти моїх одногрупниць (а їх у мене - ого-го:D ) відсутні понти і високомірність.
А про навчання- то я так, у нас всі вчаться добре.

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

У вас всі або вчаться або не вчаться! Дуже правильний підхід. КОЛЛЄКТІВ!!!:y: :p :D

 

Відповідь: Весільні сукні

Цікаво ще би знати, в яких саме регіонах. Моя бабця виходила заміж у строї, сорочка була цілковито зашита чорним. Крім всього цікава була традиція, що першу дружку одягали так самісінько, як і молоду. Тобто і віночок барвінковий під коси, і кісок купа, і стрічки, і сорочка така сама, усе-усе. Чому так вже не пригадую. Але традиція цікава.

Та воно нормально. Така ментальність. Але українці не одні такі. Я от дивлюся на дівчинку-італійку, що в нас працює дизайнером, то враження, ніби я у Львові. Схожий стиль одягатися, малюватися, чесатися... Правда, є щось таке інше трохи, не гордість, але близько до того. Але я їй не дивуюся. Красуня має бути трошки гордою з того, що їй природа нічого не пошкодувала.
А в нас, думаю, то все ще залишки із союзу з його вічним дефіцитом, от і випендрюються деякі один наперед іншого, чи радше одна наперед іншої. Ну, та й най буде, як їм так добре. А іншим то байдуже й так. Що колись, що тепер.

Так, це вже треба в гілку про одяг зносити.
Українські дівчата є такі, що мають смак дуже хороший, а є ворони, що на себе чуже пір'я чіпають. І отаких дуже видно. Штучність так і пре...

 

Відповідь: Весільні сукні

Згідна, моя думка аналогічна. Правда, люди мають можливість бувати за кордоном, а це часто змінює погляди. Тішусь, як бачу коліжанок бабці, які приїхали чи то з Польщі, чи то з Італії (жаль, звичайно,що в основному це "заробітчани"), і вже тут зовсім по-іншому виглядають

 

Відповідь: Весільні сукні

Тільки чомусь їх тут зразу видно.

Що дуже позитивно. Хоча, змінюються все-таки не всі, у багатьох так і залишається бажання "випендрюватися" без кінця та краю.

 

Відповідь: Весільні сукні

Напевно так і є. Можливо, щось змінюється, але все-одно багато залежить від самої людини. Згадала собі історію знайомої. Її мама у віці 50+ мала нагоду поїхати в штати. Тут працювала викладачем. Стиль мала, як всі тоді (це вже було років 15-20 тому) -завжди "при параді", на шпильках, з "начосом" Знайома розповідала, що свою маму не впізнали в аеропотру, як та прилетіла - зовсім проста коростка стрижка і кросівки. Як на мене, зміни непогані. До речі, ця пані досих пір їздить за кордон, возить групи на екскурсії, веде активний спосіб життя, має авто. Але в темі про сукні це вже явний офф-топ

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

я помітила, що мої уподобання змінилися, в тому числі в одязі
не зовсім розумію чому
хочеться зручного, хоч і вишуканого взуття без каблуків, а замість спідниць зручні штани
і нігті не дуже довгі, і макіяжу не хочеться
чи то правда що заміжні менше дбають про зовнішній вигляд?
чи то народження і таскання на руках дитини вплинуло?
чи то я просто старію?
чи порозумнішала і оцінила зручність простоти?
чи то просто такий період і згодом знов захочеться змінити стиль?
от поняття не маю від чого це...
я від себе такого ще кілька місяців тому і не сподівалася

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Тікитак!

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Залежить від галузі. Десь так, а десь ЗОВСІМ не так.

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Нє, то таки з віком приходить, що основне, щоби зі смаком, зручно і охайно. І тобі однаково, чи то кого здивує, чи ні. А молодим хочеться постійно когось дивувати, за модою гнатися.

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

Зустрічають по одежі, зовнішньому вигляду, манікюрю .. то все пусте. Людина має виглядати природно і це головне! Впринципі на деяких роботах для цього всього писані правила. Наприклад потрібно носити костюм ( жін. чи чол.) , виглядати гідно чи бути у формі.
Загальне сприйняття людиниіншою залежить від її принципів, моралей, стереотипів.
Пригадую, в дитинстві читала одну народну казку. В ній йшлося про чоловіка, котрий підписав договір з чортом. Три роки нечистому служив, при цьому не миючись. Потім обіцяв одружити його. Кандидатками були три принцеси. Через недоглянутість він першим двом несподобався, ну а третя подумала, що якщо з ним повозитися, відмити його, вдягнути його, то й непоганий чоловік вийде. Зробивши це вони вдало вийшли заміж. А старші сестри принцеси з горя втопилися. Тож не варто зустрічати по одежі. Адже потім може не нещастя, а принаймні непорозуміння вийти. :agree:

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

з цим я не зовсім згідна, мені здається, це стереотип, так само як про блондиноки, наприклад
Відносно "балакучості" теж можна посперечатись - як казала Ліля, є спеціалісти, для яких необхідно мати добре підвішаний язик.
Ще згадала відносно наших жінок за кордоном. Коли відпочивала в Будапешті, звернула уваги, як здивували українки іноземців, прийшовши на сніданок в готелі в "бойовій розкрасці") Хоча в групі, з якою я їздила, були абсолютно адекватні люди, які вдягались відповідно. Тому, знову ж таки, багато залежить від людини.
А відносно шпильок і манікюрів - я і зараз нігті люблю короткі, охайні, часто покриті лише прозорим зміцнювачем. Зі спідницями аналогічно. Не знаю, чи вплине (і як) на це заміжжя

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

я в собі постійно метаморфози виявляю.
то я ділова пані у взутті на підборах, в сорочці та піджачку, із ноутбуком, то в зручних светрах-гольфах і в класичних джинсах та з сумочкою, то в спортивному одязі із фотоапаратом, то в романтичному образі і в спідничці... важко самій вгнатися за настроєм... але шо поробиш - Близнюк він і є Близнюк....
ніколи незнаю, що вдягну наступного ранку.
а в тебе просто почався інший, цікавіший та багатший духовно період в житті. згодом і кокетування повернеться і нігті довгі і спіднички... але то вже ніколи не буте пріоритетом. всього- навсього:p

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

ІМХО, це залежить від впевненості у собі та відсутності комплексів.
як вже було сказано, багаті люди мало переймаються зовнішнім виглядом. але справа тут не зовсім у багатстві.
а скоріше у відсутності комплекса провінційності.
моя давня знайома могла всі гроші пускати та шмотки, майже нічого не їла, за квартиру не платила. ходила в шубах-лаках-стразах без копійки грошей у кишені.
моя подруга у Києві каже, що дуже легко відрізняє місцевих від приїзджих: місцеві у вихідні лазять по майдану у кросівках та джинсах, а "гості міста" - на підборах та у краватках.
я люблю виглядати стильно, охайно, яскраво.
але ненавиджу шопінг та лазання по базарах (та й часу для цього у мене немає). тому одягу маю небагато, але такий, що люблю та комфортно у ньому почуваюсь.
є і вичурні шмотки (включно з шубою), але я їх взагалі не ношу. висять собі у шафі, тільки місце зайають...
доньку також виховую в тому дусі, що треба виглядати охайно, чисто та стильно, а не гнатися за модою. що "хворіють" цими речами, коли інших цікавостей нема у житті.
а вона, з одного боку, згодна зі мною, адже також ненавидить купувати шмотки (приміряти, товктися по базарах - це дуже її втомлює).
з іншого ж боку, вона кожен день стикається у школі з дівчатами, у яких окрім шмоток та цяцьок ніяких інтересів немає і піддається їх впливу.
одна дівчинка до неї підкатила із запитанням: "а чому ти кожен день ходиш в одному й тому самому взутті?"
це при тому, що кожен новий сезон ми купуємо їй нову пару...
це ненормально. але що поробиш, адже це дуже впливає на доньку.

 

Відповідь: зустрічають по одежі?

кожен має свій статус, яким хоче або має наметі висловити себе, досягнутисвоєї мети
підтримувати чи заперечувати статус, що виражається в зовнішніх проявах-особистасправа кожного
на рахунок крутого бізнесмена на то він і працює, аби ти знала хто він і не задавала дурних питань:p