Так отож. Вихованість людини і її смак проявляється у вмінні підібрати свій одяг-взуття-зачіску-макіяж у відповідності до обставин. А коли на співбесіду являються в шкіряній спідниці, лосінах чи ботфортах то викликає сумнів в адекватності того претендента. Чи наприклад на свої очі бачила- фестиваль в Шегинях, палатки, трава, вогнища і тут являються красапєти в рожевих гіпьюрах з льоками на голові, бойовим розкрасом і на шпильках...у всіх виникла тільки одна реакція- сміх, особливо як на тих каблуках грузли в землю. Так що не справа в одязі, а у стилі життя і відповідності своїй професії і нахилам.
Підтримую на всі сто...... Хоча згадую свою молодість....і погляди на моду тоді і зараз вони вкрай різняться....тоді ще юна 17 літня з довжелезним шарфом обмотаним довкола шиї у кілька разів....солдатьські боти,міні спідниця ( на яку тепер дивлюсь із сумом... і подивом невже я це колись носила..тепер на одну ногу) і сумка(шмата) поперек завішана,щоправда без тату і всіляких таких дурниць.....але це було моє покоління і оточені люди,з котрими я спілкувалась ,здебільшого Львівські митці....і клуб до якого ходили,все було відповідним до мого вигляду тоді.....зараз ,все змінилось.....діловий костюм(коли ще на роботу ходила).....довгі спідниці,класичні штани.....одним словом це навіть не віяння моди.... а радше вплив оточення у якому знаходиться молода людина..... а щодо довіряти чи ні голвці яка носить такий одяг(за словами Фрезії) спочатку потрібно цю людину пізнати, як і будь-яку іншу.... П.С.Довіряти одразу не слід нікому,навіть людині культурно одягненій,за одежею може приховуватись нелюд.......
А я б подивилась в резюме. Наприклад в Празі таких дуже багато, і серед менеджменту, тобто статись могло б і таке, що мій розмальований бухгалтер зустрівся з таким самим розмальованим бухгалтером чи навіть ВІП-клієнтом. Тобто, тут мене б цікавили її професійні якості, не зовнішній вигляд. Вийняток б, мабуть, зробила, якби типаж був неприємним, і не додавав би комфорту решті співпрацівників - атмосфера в колективі дуже важлива.
У своїй більшості люди з якимись маніями, попросту маніяки, якраз і не вирізняються дуже з натовпу, ні пірсінгом, ні дредами...Чим вирізнявся Чикатило чи Онопрієнко. А разом з тим вони вимордували купу людей. Не говорю вже про Сталіна, Гітлера, Леніна... Кожному одягу свій час, вік, обставини..., але вважаю, що не треба аж надто строго судити по одягу ---------- Додано в 14:31 ---------- Попередній допис був написаний в 14:25 ---------- І де це Ви в Празі таких бухгалтерів знаходите Якщо говорити про тутешніх студентів чи старшокласників, то правда. Одяг унісекс, часто досить велика кількість гелю на головах у хлопців, поголовно у всіх сигарети. І взагалі, виглядають вони якимись пом"ятими і деградованими. Але в великих фірмах, банках, великих тату і пірсінгів, що кидаються в обличчя, я не бачив. Може вони сором"язливо приховують їх за краватками і строгими блузами А ще часто усілякі такі штуки люблять роботяги, ті що сміття по дорогах прибирають чи асфальт закатують
Люди, які епатують зовнішністю - дуже закомплексовані. То така "компенсація" комплексу - бажання шокувати. Спокійна і впевнена в собі людина завжди вибере зручний і гармонійний стиль, який викликає позитивні емоції або подасть сигнал - "я хочу спілкуватися", "я впевнений у собі і своєму бізнесі, і очікую на такого ж ділового партнера". Є люди, дуже глибоко заглиблені у Всесвіт науки. Вони взагалі не думають про одежу. Є люди, які вважають, що одежа має бути добра і зручна, і не "вилазити" за рамки того, що можуть від тебе очікувати. Колись я працював у одного мільйонера-виробничника. То він при нагоді купував у Франції чи Швейцарії одразу 5 однакових дорогезних костюми - один носить, другий в хімчистці, третій - в шафі, четвертий - резерв, п"ятий - тільки на важливі зустрічі, щоб був абсолютно новим. Все. Більше костюмів йому не треба. Поважав я його, він не був жуліком. Виїхав десь за кордон, давно, років 10 тому. Гидко йому тут стало.
Ого, куди зайшла розмова.. Почалося (нагадую) з дівчини у білих штанях з чудернацьким явно нежіночним кроєм. Хіба у Вас не напросився б висновок, що її а) напевне бракує смаку, б) напевне вона ще дуже юна і трохи "дурненька" - не в образливому сенсі.. в сенсі юності, в) можливо, занадто зациклена на увазі чоловіків до себе, яку так намагається привернути (а це часом відбувається на шкоду іншим речам).. Тобто, таке напрошується перше враження. Ясна річ, що треба залишати шанс людині його змінити. Мало що.. може вона програла комусь парі і мусить один день отак проходити.
У кожного є свої комплекси. Якщо вони проявляються тільки у виборі одягу, то це ще не найбільше зло. Все таки дотримуюсь в даному питанні старої як світ істини "не суди і тебе не будуть судити"
Так Лєнін і Онопрієнко хотіли дреди... Але... Гітлер завжди носив одні й ті самі мерзенні вусики. А йому подобались. Сталін завжди носив кітель. А Чикатило захоплювався пірсингом. Тільки не на собі. Тому всі вони вирізнялись, і "сірими" - не були. ---------- Додано в 15:50 ---------- Попередній допис був написаний в 15:47 ---------- Так, це так. Але дуже рідко епатажний одяг - це прояв індивідуальності. Як правило, закомплексовані люди слідують "фейшн-трендам" - "куда натовп - туди я", або субкультурним угрупуванням, не всі з яких позитивні, навіть до себе.
Про що і мова, вигляд в тої панєнки був не те що шокуючим, а навіть відразливим - ані найменшого натяку на хоча б мінімальний смак. Є люди котрим йде класичний діловий стиль, а спортивний чи неформальний одяг виглядає на них як на корові сідло. Буває і навпаки. Одяг, макіяж, зачіска повинні приховувати природні вади і підкреслювати красиві сторони зовнішності. Але якщо людина приходить на співбесіду з виглядом городнього пугала, причому неряшливого, то підсвідомо розумієш, що коли так відносишся до себе, то так само відноситимешся до роботи. Сама так. Вплив оточення - це дуже сильно сказано. Якщо оточення скажімо банківські працівники чи йдеш на оперу - відповідно і класичний одяг, а не спортивні штани чи джинси і майка. Так само, якщо прийти на концерт рок-групи на стадіон чи поїхати в ліс по гриби в костюмі і краватці - виглядатимеш по крайній мірі смішно і недоречно. Всьому своє місце і свій час.
Але ж цікаво як виходить.. одяг змінюється з роками (порівняйте одяг Бонапарта і сучасного французького політика) завдяки тому, що спочатку хтось трошки виходить за рамки очікуваного.. ну хоча б трошечки.. і - все, процес пішов. Але не всі експерименти витримують перевірку часом.. скажімо, оті чоловічі французькі лосини - явно був тупиковий шлях.. А "дреди" походять з афроамериканської культури. Тому в ній вони, мабуть, витримають всі часи. А от у європейській.. поживемо - побачимо.
Саме так. Є фірми, дрес код котрих не передбачає навіть коротких рукавів. Це Ви собі так думаєте, бо не розумієте тої моди, смаку,уподобань. Що одного шокує - для інших абсолютно нормально. Як я можу хотіти шокувати Вас своїм пірсінгом на кліторі, якщо Ви про нього навіть не здогадуєтесь? Які свої комплекси я цим полікую?
До деякої міри це є ототожненням з якимось напрямком молодіжної моди, який оновлюється максимум кожні 5 років. Я би не називав їх ЗАКОМПЛЕКСОВАНИМИ, в сенсі наголошуючи на тому. Воно просто дає підлітку відчуття індивідуальності серед інших людей, хоча в своїй групі можуть всі виглядати майже однаково. Вони вирізняються вже в тому, якщо подивитися на вчинки, зроблені ними. Але саме на вигляд якраз такі люди досить буденні. Навіть Гітлер зі своїми вусами Мабуть в його час було тисячі мужчин з подібними вусиками, але повелівати мільйонами людей і впроваджувати людиноненависницькі ідеї вдалося саме йому.
Звичайно звертаю увагу на те як одягнута людина коли бачу її вперше, але по тому ніколи не вирішую наскільки мені цінувати її товариство. І справа швидше не в відношенні до поганого смаку, а у серйозній зіпсутості декого з моднячих. Здавалось б за таким вишуканим образом така вже ідеальна натура має ховатись. угу. якби ж то. От зараз згадую деяких друзів і зауважаю, що не можу згадати в що вони були вбрані коли ми бачились останнім часом. Такі речі для мене дуже швидко відходять на другий план. Але таки тішуся коли бачу, що серед співробітників, наприклад, хтось почав краще одягатися - бо таки стильне вбрання вміє прикрасити. Штани з опущеною матнею здається тисячоліттями носились народами Сходу Хоча мені теж не подобається. А от галіфе - лублу. А оце точно навряд. Переважна більшість чоловіків не сприймає неформального, епатажного вбрання жінок. І ми ж про це чуємо коли вони починають плюватися на "отаке", або виказують своє фе щодо нових трендів. Швидше звернуть увагу на майже відсутність одягу, ніж на його заморочки) Я думаю модниці одягаються епатажно для того, щоб про них говорили інші ЖІНКИ.
В першу чергу мода грає на комплексі людини - бажанні вирізнитися з натовпу - "ось який я особливий". То все десь від сексуальних інстинктів. І знову ж таки комплексів, невпевненості. Ти вирізнився - і ось уже всі "вирізняються" тим самим. Аж поки хтось не придумає носити прищепку на носі. О-па - вже він вирізнився. А дреди - про них чудово пише Вікіпедія:
так то ж - чоловіків, можливо, трошки старших, зріліших, чи з іншого середовища.. а якщо навколо - однолітки, такі ж неформали у таких самих штанах... серед яких хочеться бути стильною.. Коротше кажучи, важко зрозуміти того, кого не розумієш - що ним рухає і чому він саме так одягається. насправді людина і сама може того чітко для себе не розуміти.. Я от не розумію чому мені подобається носити те, що ношу.. подобається -і все, я в кожній моді знайду цю "ноту" - яка мені близька. А чому - хтозна.
Та я вже шокований...:shy: Я просто уявив собі... :shy: Як кричить така жінка... :shy: Коли випадково зачепиться тим кільцем за що-небудь... :eek: А потім достатньо собі уявити, як хтось сором"язливий міг би допомогти тій жінці... І вже готовий сценарій німецького фільму.
Хвилиночку.. але ж можна сказати що мода не грає на комплексі, а диктує правила гарного тону. Адже є ще термін "стромодний", і чоловік чи дівчина у новому одязі (гарно збереженому у шафі, але пошитому ще в радянські часи або довоєнні ) буде таки вирізнятися з натовпу теж - але вже всупереч моді.. Напевне, авангард "моди" - то справді, бажання виділитися. А натовп - він завжди "модний", відповідно усталеній середній фазі моди. Старомодні - "пасуть задніх".
Це не обов'язково кільце. ) І як бачите, жінка може бути екстравагантна цілком непомітно - тільки тому, що їй така прикраса подобається. А ще мода - показник успішності.
Так, індійці носять. Але у мене стійка асоціація - "дитина вкакалася і то висить там в штанцях". Бо то виглядає саме так. Взагалі - унісекс мені неприємний, бо я потребую чіткої ідентифікації: це чоловік, це - жінка. Уявіть собі крайній випадок - якби якийсь священник намагався бути схожим на молоду жінку. Як би ви то сприйняли? "Неформальна" одежа - то всеодно "уніформа", "перепустка" в певний світ. Подумайте, перепусткою в який "світ" є "унісекс" - одежа, яка робить чоловіків з жінок і жінок з чоловіків, виводячи всіх до "третьої статі". Я чудово розумію жінок, які думають, що їм варто "збільшити груди" чи "зменшити талію". І вважаю то нормальним. Але чоловік, який прикрашається брязкальцями, фарбує нігті, або чоловік, що фарбує волося в фантазійний колір - виглядає для мене клоуном, якого вигнали з цирку за відсутність таланту. Чоловіка ж мають прикрашати його власні м"язи, його розумний погляд, і його розумні позитивні вчинки. ---------- Додано в 17:04 ---------- Попередній допис був написаний в 16:54 ---------- Сєва Новгородцев (якщо ви знаєте його). Чи виглядає він безглуздо в старомодному одязі? Абсолютно ні! Я все-таки стверджую, що особистість людини - первинна, а те, в що вона одягнута - тільки відображення його особистості. Іноді це відображення Актора чи Ділової людини, чи просто Людини, а іноді - відображення особистості абсолютно нікчемної, хоч і пістрявої, як вміст сміттєвого баку.