Знання та віра

Відповідь: Знання та віра

Погано, що ви забігаєте наперед і сумніваєтеся у моєму розвиткові...мені і справді цікава природа цього знання...що ж...

 

Відповідь: Знання та віра

Я не про те.
Я про те, що важко пояснити певний досвід тому, хто такого не переживав.
Хто вже пережив, розуміє із півслова.

 

Відповідь: Знання та віра

Ще раз пояснюю: вірити та знати - це одне й те саме.

 

Відповідь: Знання та віра

Ні, Ліліє, не погоджусь, такого рівня релігійного егоізму, в Християнстві (як і в Ісламі), немає. Ціль життя авраамічних релігій інша, ніж в Буддизмі.

 

Відповідь: Знання та віра

До чого тут егоїзм.
Питалися про самовивчення та самовдосконалення.
Активні члени Христової Церкви постійно працюють над собою.

 

Відповідь: Знання та віра

Ви напевне, Ліліє, погано знаєте Буддизм. Головна ціль, буддиста це вирватись, з "сансари" кола перетворень, то досягти Нібани, а щоб цього дійти буддисти, й займаються самовивченням, як кажуть недорозичлевці відносно Буддизму, "медетують на свій пуп". Сидіння на одному місці, за заннятям "самовивчення" (тобто медетація), кілька днів, якщо й не тижднів, дуже шанується серед буддистів. Для сучасного християнина, є санс сидіти на одному місці неділю? Для мусульманина точно немає

 

Відповідь: Знання та віра

Спробуйте почитати тему "Історія мого навернення", можливо щось для себе зачерпнете.

 

Відповідь: Знання та віра

Так я загально говорила. Що таке щось є. А вже те, що мета різна, а способи, то це само собою.

 

Відповідь: Знання та віра

ИЗУМРУДНЫЕ СКРИЖАЛИ ТОТА-АТЛАНТА

http://www.surajamrita.com/tablets/tabletsContent.html

 

Відповідь: Знання та віра

По-моєму, в тому питанні, яке тут обговорюється, дуже важливо відрізняти раціональні знання від іраціональних, зокрема, духовного походження, які приходять як осяяння.

 

Відповідь: Знання та віра

Друнвало Мельхиседек "Древняя тайна Цветка Жизни"

 

Відповідь: Знання та віра

лише, коли віра є 100%. Ідеалізуєте.

 

Відповідь: Знання та віра

Аура - відео: http://www.youtube.com/watch?v=vEjFMiNkV2Y
http://www.youtube.com/watch?v=xyf9fpPeEr0&feature=related

 

Відповідь: Знання та віра

раджу подивитись тим, хто не обмежує себе незнанням.
першу частину.
решта - програма довільна.
Дух времени (Zeitgeist) Тот самый нашумевший фильм целиком, с переводом и одним файлом
багато про що ми говорили рік тому.

 

Доповідаю. Я виклав дещо послідовніше ті міркування, які описані у стартовому повідомленні цієї теми. Ось оновлений текст:

Багато хто схильний протиставляти знання та віру. Під знанням, як правило, розуміють інформацію, яку вважають надійною, посилаючися на її обґрунтованість якимись розумними доводами, або ж відчуттями - якщо суб'єкт безпосередньо відчуває чи відчував (напр., бачив) те, про що він знає. (Надалі будемо вважати пам'ять різновидом відчуттів. Тому якщо вживається слово "бачив" (у минулому часі), то задіяно два відчуття - зір і пам'ять.) Натомість вірою називають певне інтуїтивне відчуття довіри до інформації.

Однак я вважаю, що між знанням і вірою нема чіткої різниці в тому розумінні, що знати якусь інформацію - це по суті те саме, що й вірити у правдивість цієї інформації. Крім того, знання майже ніколи не бувають абсолютно надійними. Нижче я обґрунтую цю точку зору деякими аргументами, які уявляються мені цілком очевидними і навіть банальними. Можливо, цю тему навіть не варто було порушувати з огляду на її очевидність, якби не спостерігалося таке цікаве явище: коли я висловлюю ці думки, то часто знаходяться люди, яким здається, що вони не згодні з цими думками.

Отже, на чому можуть ґрунтуватися знання? На відчуттях і/або міркуваннях. Але в такому разі суб'єкт повинен довіряти (вірити) своїм відчуттям і/або своєму мисленню. Це і є та віра, яка лежить в основі знань. І знання не можна визнати абсолютно надійними, оскільки ця віра може виявитися хибною: відчуття можуть містити галюцинації чи ілюзії, а міркування можуть містити помилки. Ні від першого, ні від другого неможливо абсолютно застрахуватись.

Більш того, час від часу люди сплять і бачать сновидіння. Ніколи не можна бути абсолютно впевненим, що те, що суб'єкт відчуває в даний момент, є відображенням реальності, а не сновидінням. А уві сні міркування бувають цілком безглуздими, а відчуття тим паче не відображають дійсність. На цьому прикладі ми бачимо, наскільки кричущо ненадійними можуть бути знання суб'єкта навіть без жодної патології. А можна ще навести приклад, коли людина божевільна і через це уявляє світ зовсім не таким, який він насправді.

Тут опонент може зауважити, що вище йшлося про враження окремої людини, а колективно отримані знання, можливо, справді можуть бути абсолютно надійними. З цього приводу я насамперед зауважу дві речі.

По-перше, в принципі можливо, що якусь помилку в міркуваннях зроблять усі ті, хто займається якимсь певним питанням. При достатньо великій кількості достатньо добросовісних дослідників така подія є надзвичайно малоймовірною, але все-таки не можна стверджувати з абсолютною впевненістю, що ця подія не відбудеться.

По-друге, колективне знання має сенс лише постільки, поскільки його освоюють конкретні люди. Ми знову повинні розглядати окремого суб'єкта, який просто знає про існування якогось колективного знання. І тут знову можливі варіанти аж до того, що існування такого знання може йому просто снитись.

Більш того, часто буває, що такі знання отримують з підручників чи енциклопедій і не перевіряють особисто, так що тут іще з'являється питання довіри до якихось певних джерел інформації, так що знову маємо справу з вірою (звісно, ця довіра може ґрунтуватися на якихось розумних аргументах, але тоді знову діє те, що було сказано вище про можливість помилок).

То чи існують взагалі абсолютно надійні знання? Строго кажучи, так. Це знання про той комплекс відчуттів, які суб'єкт відчуває в даний момент. Наприклад, я можу зараз точно стверджувати, що я бачу стіл. Але не слід плутати це з інформацією про те, що біля мене стоїть стіл, бо це відчуття може бути продуктом галюцинації або сновидіння. Безперечним для мене фактом є відчуття відповідного зорового образу, а також той факт, що я ідентифікую цей образ як "стіл" (вважаючи, що він так називається в українській мові). Але чи насправді переді мною стоїть стіл, та й взагалі чи існують столи і чи існують мови - це вже інформація, яка вимагає задіяння віри.

Варто також зауважити ще дещо про наукові знання. Розглянемо їх навіть без прив'язки до окремого суб'єкта і з припущенням, що при їх отриманні ніяких помилок не відбувалось. Але навіть при цих припущеннях ми не отримаємо абсолютної надійності цих знань, оскільки наукові знання завжди базуються на індуктивному методі: з того, що якесь твердження справджувалося в багатьох дослідах, робиться висновок, що воно справджується завжди. Цей метод може підводити, і навіть є відомі приклади, як він підводив: механіка Ньютона виявилася неправильною, по-перше, для швидкостей, близьких до швидкості світла, і, по-друге, для об'єктів мікросвіту.

Таким чином, наукові теорії мають якісь межі застосування. А де ці межі закінчуються, неможливо вгадати, поки не побачиш, що теорія не справджується. Строго кажучи, вона зобов'язана справджуватися лише в тих дослідах, у яких вона раніше підтверджувалась. Але доводиться вірити в більш широку застосовність теорії, бо інакше ця теорія не даватиме жодних нових знань. І доводиться миритися з тим, що ми не знаємо, на якому етапі лоханемось. Намагаючися це вгадати, можна висловлювати купу різноманітних гіпотез про межі застосовності відомих на сьогодні фізичних законів. Напр., може, вони поступово (поки що непомітно) змінюються з часом і при наближенні до 2025 року будуть швидко спотворюватися. По-моєму, це звучить не більш дивно, ніж теорія відносності та квантова механіка.

А чи не можна якось кількісно оцінювати ступінь надійності інформації? Було б добре, якби можна було порахувати ймовірність правильності будь-якого знання. Але, на жаль, це неможливо. Імовірності рахуються лише в чітко поставлених задачах, у яких уже щось відомо про ймовірність чогось. А описані вище проблеми, як правило, не допускають такої постановки питання. Та й якби ми порахували таку ймовірність, то як врахувати в цих підрахунках, напр., той факт, що ми могли помилитись і під час самого процесу рахування ймовірності?

Таким чином, ступінь надійності інформації - це те саме, що ступінь довіри до неї. У деяких випадках хтось може виразити цей ступінь імовірністю, але порахованою теж на основі довіри до чогось, так що для вичерпної характеристики все одно має бути оцінено ступінь довіри.

Висловлені вище думки ні в якому разі не слід сприймати як спробу ревізії методів, якими люди отримують інформацію. Ці думки взагалі не мають практичного значення. Адже нема кращого виходу, ніж користуватися тими методами отримання інформації, які є, бо абсолютно надійних методів усе одно не існує. І люди здебільшого демострують свою здатність вивчати світ і використовувати отримані знання, хоч іноді й помиляються. Тільки прошу не боятися визнавати, що в основі процесу пізнання лежить деяка віра.

Додаткові зауваження:

1. Для короткого (хоч і дещо неточного) висловлення описаних вище думок можна запропонувати будь-яку з таких трьох фраз:
а) "знання та віра - це одне й те саме";
б) "усе може бути";
в) "я знаю, що я нічого не знаю" (Сократ).

2. Описані вище думки можуть здатися суперечливими з огляду на те, що вони самі можуть виявитися помилковими в силу тих самих причин, які в них описуються. Але це не протиріччя і навіть не логічний парадокс. Я справді вважаю, що на ці мої міркування теж поширюється думка про те, що міркування можуть виявитися помилковими. Я просто написав те, що написав, і визнаю, що в принципі міг помилитись. Ні правдивість, ні помилковість описаних міркувань не призводить до чогось парадоксального. Крім того, сама по собі думка про те, що ці міркування можуть виявитися помилковими, ніскільки не допомагає позбутися роз'ясненої вище невпевненості у знаннях.

 

Ваші слова були правдивими вчора, а от нині - хто його знає )

абсолютно логічне для однієї людини може бути зовсім нелогічним для іншої через те що вони по-різному розуміють деякі поняття.

деколи сни бувають усвідомленими , там такі відчуття - словами не передати.

може бачили фільм "Сни" http://www.rg.ru/2009/12/01/dreams-site.html

або ж взагалі будь-яку фразу, для того хто зрозуміє вище описане згодиться довільна фраза.

п.с. питання в тому як відрізнити галюцинацію від "реальності" і чи є різниця?

 

Наскільки я зрозумів, цим Ви хочете сказати, що з галюцинацій (або зі сновидінь) може скластися такий світ, який можна сприймати як реальний, і навіть не ясно, чи є критерії, за якими можна дати означення, чим відрізняється реальне від уявного. Думка досить цікава. Я думаю, досконале уявне таки має вважатися реальним. Може бути, що, наприклад, матеріальний світ - це сукупність фантазій Бога; але він усе одно реальний.

Але в моїх міркуваннях ідеться здебільшого про інше. Адже сновидіння та галюцинації, як правило, носять епізодичний характер. Якщо комусь сниться, що він виграв мільйон гривень, це зовсім не значить, що в наступних сновидіннях він зможе витрачати цей мільйон. Тобто інформація зі сновидіння не має такого значення для подальшого життя, як це може здаватися під час самого сновидіння. Але це таки може здаватись, і людина зробить уві сні дуже хибні висновки, не маючи змоги зрозуміти їх хибність.

Якщо ж ідеться про ситуацію з того фільму, про який Ви згадуєте (якщо я правильно зрозумів, про що він), або з фільму "Два життя" (про жінку, яка уві сні повноцінно проживала інше життя, ніж наяву, і не знала, де сон, а де реальність), то ситуація наближається до такої, як у гіпотезі про фантазії Бога. Але ж усе одно залишається можливість для одноразового сновидіння, тим паче, що сама ситуація "двох життів" людині теж могла просто одноразово приснитись.

 

навіть близько не одне і те ж.

 

є і інша думка, що все - це сон Бога.

А звідки Ви знаєте, що минуле є таким що було, знання це ж віра у них, тобто ми віримо що щось колись було. Получається можна знати тільки тут і тепер, вірити в минуле і передбачати недалеке майбутнє.

ще один цікавий фільм

 

Саме так.

У повідомленні №495 детально роз'яснено, в якому розумінні це одне й те саме і чому я так вважаю. Якщо Ви не згодні з якимось твердженням з повідомлення №495, то, будь ласка, поясніть, з яким саме і чому.