А якщо це провокація (а це таки вона), то навіщо ж на неї Миху клювати? Ніхто в арбітри їх не кличе - нам на жаль є з ким всередині країни розбиратись. А політики образ москаля на кожному куті малюють, як димову шашку підкладають - щоб свої справи втихУю прикрити. Чому їхні заяви мають бути якимось індикатором? Не розумію...А якщо на то й розраховано? Хочу знати, що видобування не віддадуть російській чи американській стороні прикриваючись заявами, що самі не впораємось. А що хтось проти того, щоб ми самі розпоряджались родовищами? І як ми отримаємо позитивну інформацію - то може з того приводу якраз форумівку пивну влаштуємо - чом би й ні - тоді це перемога, тоді це крок вперед беззаперечний!
Вам не подобається моя позиція, яка є в тому, щоб розібратися - виграла Україна чи програла??? Дивно. А Вас це не цікавить? ЗІ: неодноразово писав: діагнози на форумах не ставлю. Навіть очевидні.
Краще обливати лайном, на Вашу думку. Одне і друге вважаю примітивом. Тільки не розказуйте, хто почав першим. Можете назвати поіменно, хто «свято» вірить? Якщо цікавить конкретно - в ПП. Істерика Вам не личить
Так класифікує це рішення не лише Євроньюз - це загальновідомий факт: Ось звідки сумніви. Наш позов не задовільнили. Тепер треба глянути чого ми таким чином реально досягли. Чого дивуватись. Для чого вбачати Г там де його не передбачалось? Стабільності ніхто не розхитує, якщо за це переживаєте - оце краще вдається політикам. Об"єднатись ми могли і проти рішення суду. Але для того потрібні ще факти і не хочеться, щоб їх приховували.
Спор относительно определения водной границы между Румынией и СССР возник в 1980-х годах, когда геологи предположили, что недалеко от острова могут быть большие запасы нефти и газа.
1,2 - Я так розумію, що Борис, як справжній патріот згоден продати все, тільки б потрапити в ЄС та залишить пам*ять про СРСР у минулому. Борисе, скажіть, а Київ ви теж згодні віддати якщо це буде умова вступу до ЄС? 3 - якщо б у бабусі був *** то вона б була не бабуся...немає в Україні ядерної зброї. 4 - від кого треба було захищати острів? Від суду до якого Україна сама зверталася? Захіщати Україну від її влади? Щось нове... сьогодні, коли у світі їдуть війни за ресурси, віддати територію та вважати це перемогою... хм. Не розумію. Хіба не можна було залишити це питання на майбутнє? Цікаво, завдяки чому це питання коштувало Україні мільярди доларів? Куди вони йшли? Цікаво... Львів - українське місто, РФ дуже далека, але чомусь тут дуже багато гілок про РФ. Здавалось б яке діло українським громадянам до РФ? У будь-якому випадку, Україна мене ближче ніж Румунія і мені цікавить її майбутнє. з.і. Таааак.... Буду знати (не дуже приємно було почути), що українці з Канади - українці, а з РФ - москалі.
Що значить віддати? Якщо б Румунія отримала 25, а ми - 4, було б тоді нормально, чи як? Поясніть, а то я ніц не розумію....
Перемога для мене, це коли собі залишається все. Решта - компроміс. Ніхто не знає, що там ще є на шельфі...
Виступ Президента України В.А. Ющенка на Всеукраїнських зборах представників місцевого самоврядування Кого влаштовує роками невирішене питання по острову Зміїний? По делімітації кордону на Чорному морі, шельфу? Ми говоримо, що ми бідна країна? Там десятки мільярдів газового конденсату! Десятки років не розробляється, тільки через те, що не вистачає політичної волі. І ми шукаємо правду у Гаазькому суді, щоб він розсудив дві нації? Мій План дій якраз і передбачає, що Україна повинна бути регіональним лідером як мінімум. м.Київ, 26 квітня, 2005 року. http://www.ukrchicago.com/press-releases/050428.pdf
На вашу думку у мене буде інший погляд на речі, коли я буду такий як Ющенко? І я буду вважати перемогою коли мені аби-щось залишилося?
На мою думку, для початку треба дожити. Наспівуючи: Был беспечным и наивным Черепахи юной взгляд Все вокруг казалось дивным Триста лет тому назад
Доживемо, ще й дітей виростимо. Левандівко, а за темою щось є? Як на вашу думку, рішення суду - це перемога чи компроміс був? Ні, Степанич тільки написав обіцянки Ющенка, які він оголосив у 2005 році. Але сьогодні "помаранчеві" говорять про те, що він окремо від них та він у всьому винен. Він вже не Наполеон - він "крайній".
Всігда! Звичайно, компроміс. Перемога в політиці - завжди компроміс, а не "коли собі залишається все".