Злочини НКВД

Не фальшивка, так же как Мюнхенский сговор и "странная война"

 

Умгу...

Сотрудничество между СССР и нацистской Германии

 

Якщо перед референдумом розповісти людям що їх діди, батьки були гарматним м'ясом, для того щоб німці Сталіна за ноги не повісили, а потім по трупах тих же дідів, батьків, до Берліна поперли, щоб окупувати хоч частину Європи.... і якщо запитати пощо якомусь Івану з Іванівки Кіровоградської області було перти до Берліна, і що він там загубив ......то як думаєте яка відповідь буде....

 

А другие сотрудничали и после прихода Гитлера, список длинен, там и ОУН

 

Так не з паршивими комуняками було їм співробітничати?
Особливо ОУН
гіршої ганьби нема...

 

А зачем какому то Ивану из Радехова было в схроне сидеть? Ответите-Родину защищал. Так и Иван из Ивановки свою Родину защищал.

 

У Вас із зором проблеми, чи з мізками? Тицьніть пальцьОм у моє "відбілення".
Хоча, кого я прошу...

 

угу, захищав, бо ззаду в дупу ствол був направлений.........

 

Василю, ваш не напад на совок інакше і не розціниш як спробу вибілити, нападаєте (граєте) ви чомусь завжди в одні і ті ж ворота

 

А ви не брешіть, я й мовчатиму...

 

добре шо хоч зараз не відпирались в своїх намаганнях вибілити зло

 

Чергова брехня...

 

моя більш на правду подібна на відміну від вашої

 

Називати шваль,яка вміла лиш красти,ґвалтувати катувати безборонних,знущатись над трупами,мерзоту,що відкинула 1/6 земної кулі на сотні років назад,яка знищила в людей право називатись людьми,яка залила кров"ю нашу землю і продовжує тут панувати...називати визволителями...

 

Жить стало лучше, жить стало веселее! "Характерная особенность нашей революции состоит в том, что она дала народу не только свободу, но и материальные блага, но и возможность зажиточной и культурной жизни". И.Сталин. газета Правда -1937. Політбюро ЦК ВКП(б) 2 липня 1937 року затвердило директиву "Про антирадянські елементи". На виконання директиви до 30 липня нарком внутрішніх справ СРСР М.Єжов розробив план знищення або ув"язнення майже 250 тисяч душ. Політбюро одразу затвердило цей план (офіційно - оперативний наказ НКВС СРСР № 00447 "Про операцію з репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів". Репресовані ділилися на категорії: перша - розстріл (59.200 осіб), друга - тюрма або табір (174.500 осіб). Це були орієнтовні цифри, реально кількість жертв - значно більша. А сама операція , запланована на чотири місяці, тривала більше року.
На засіданні Політбюро 2 липня 1937 року вимагалося протягом п"яти днів надати в ЦК дані щодо кількості тих, хто підлягає розстрілу. Тобто спочатку визначалася кількість смертників, і лише потім - "суд". Щоб ніхто не сховався, " операція по изъятию активных кулаков и социально опасных уголовников, могущих быть отнесёнными к 1-й категории, проводится одновременно по всей Украине. В целях предупреждения возможных попыток к уходу за границу погранотрядам за пять дней до операции перейти на усиленную охрану границы.".
Судили приречених так звані Трійки. Їх створювали на рівні країв, республік та областей. До кожної Трійки входив хтось із партійних секретарів, начальників УНКВС та прокурор відповідної адміністративно-теріторіальної одиниці. Склад Трійок затверджувався на Політбюро. Засідали вони за зачиненими дверима. Коротко зачитувалася "справа", в якій підсудний уже був зарахований до ПЕРШОЇ чи ДРУГОЇ категорії, й виносився вирок. Судді жодного разу не бачили й не заслуховували обвинуваченого. Оскарження не передбачалося. Це був конвеєр: за робочий день виносили іноді по кілька сотень вироків.
За наказом № 00447 час і місце розстрілу трималося в таємниці. А в 1939 році спеціальним наказом обумовлено: родичам відповідати,що такий-то засуджений на 10 років без права листування. А після 1945 року повідомляли - "помер в ув"язненні" (від запалення легенів тощо). Тільки при реабілітації 1989 року відкрилися справжні причини й дати смерті.
У преамбулі до наказу № 00447 сказано, що акція спрямована на остаточне вирішення проблеми внутрішніх ворогів: "безжально розгромити всю банду антирадянських елементів, раз і назавжди покінчити з їх підлою підривною роботою проти основ радянської держави". Хто такі антирадянські елементи? Куркулі, священники, колишні білі або УНРівські офіцери, старі царські чиновники, інженери. вчителі.
Родичі ворогів - теж вороги, мовою чекістів: "жёны и социально-опасные дети изменников родины".
Арешту підлягали "достаточно взрослые дети изменников". Окремої статистики на них нема - мабуть, усі вони вважались "достаточно взрослыми". А щодо "жён изменников родины" - їх по Україні на початок 1938 року налічувалося серед засуджених 7161.
Довідка статистичного відділу УДБ НКВС УРСР 4.1.1938 свідчить: усього заарештовано по Україні з червня 1937 року 177 350 осіб. "Национальный состав осужденных облтройками: Украинцев 62 836, Русских 6 882, Евреев 662, Немцев 3 861, Поляков 1 674, Греков 304, Болгар 381. Прочих 2 274. На 4 248 осужденных сведения по нацсоставу ещё не получены".
За наказом 00447 по Україні під розстріл мусило піти 8 тисяч душ. Зокрема , по Харківщині 2000, Дніпропетровщиніц 2500. Через місяць після початку операції 8-тисячний ліміт було вичерпано. Нарком внутрішніх справ УРСР Леплевський попросив у Єжова нового ліміту. Москва надає Києву дозвіл на додаткові розстріли.
Всього за п"ять місяців операції ліміт для України за 1-ю категорією було збільшено з 8 тисяч до 32.715 - учетверо. А за другою з 2800 до 50407 - у 2,5 разу.
Від початку операції до 3.1.1938 в Донецькій області засуджено до розстрілу 5430 осіб (з них 2565 - зверх ліміту "с разрешения Зам.Наркома Внутренних Дел СССР"), в Київській - 5300, Одеській - 3650, Дніпропетровській - 3 360.
Окремою директивою Єжова регулювався порядок поводження з майном засуджених до розстрілу - щоб не розікрали.
Проте члени команд які розстрілювали засуджених (про це свідчать чекістські документи), купували на кофісковані гроші спиртні напої, що вживалися під час та після виконання розстрілів.
А капітан держбезпеки Микола Вронський, що був начальником Дорожньо-транспортного відділу УНКВС на Південно-Донецькій залізниці, притягався до суду за зловживання службовим становищем - украв патіфон у засудженого (судимість згодом знято).
У грудні 1937 року передових керівників УНКВС нагороджено орденом Леніна або Червоної Зірки. Багатьох із них невдовзі знищили "свої", коли Берія змінив Єжова й ховав сліди Великого терору. Так розстріляно Єжова, Леплевського (не реабілітовані). Також не реабілітовані: Микола Шаров, начальник УНКВС Київщини, страчений 1938 ; Давид Соколинський (1937 - начальник УНКВС Донеччини) страчений 1940; Юхим Кривець (1937 - начальник УНКВС Дніпропетровщини) страчений 1940.
Інших посмертно виправдали. Прамнек (Прамнієкс) Едуард (1937 - перший секретар Донецького обкому КП(б)У, член Трійки) розстріляний 1938, реабілітований1956. Марголін Натан (1937 - перший секретар Дніпропетровського обкому, член Трійки) розстріляний 1938, реабілітований 1955. Матвій Герзон, капітан держбезпеки, очолював український республіканський штаб з проведення репресій, розстріляний 1938 року, реабілітований. Косіор Станіслав, у час Терору 1-секретар ЦК КП(б)У, розстріляний 1939 року (як шпигун), реабілітований 1956.
Декому пощастило. Приміром, начальник Житомирського УНКВС Лаврентій Якушев, любитель масових розстрілів, дожив до 1986 року. Ігор Шумський (під час Терору - начальник Харківського та Запорізького НКВС) згодом служив у систем і ГУЛАГ, помер як заслужений пенсіонер 1974 року. Чистов Павло, начальник Донецького УНКВС (1938) засуджений за те, що під час війни здався в полон, амністований. Приходько Микола (1937- начальник Миколаївського міськвідділу НКВС) помер 1953. Петерс Андріян (1937/38 - начальник УНКВС Полтавщини), після війни- на господарській роботі, помер 1963. Бабич Ісай (1937-38 - заступник начальника УНКВС на Одещині) працював в "органах" до смерті-1948.

 

62836
+6882
+662
+3861
+1974
+304
+381
+2274
+4248
---------
=83422

 

Іще один доказ злочинів СРСР.

Раніше про пакт Молотова-Рібентропа кричали що це брехня фальшивка, што етово не могло быть. Мы вить интернационалисти.
А виявляється могло іще як могло.

Потім кричали про Катинь што ето всьо хфашисти проклятие, а виявляється ето усьо асвабадители зробили.
Спочатку впиралися а потім виявилося що це все правда.

 

мало того, вбивць ше й намагаються вибілити
але невинну кров нічим не змиєш

 

Ще одна брехня. зляпана нашвидкоруч далекми від історії невігласами...
1. В 1938-му році Г.Мюллєр мав звання штандартенфюрера СС. Звання бригаденфюрер він отримав тільки в 1940-му році.
2. В 1938-му році Мюллєр був інспектором поліці в Австрії. Начальником 4-го відділу РСХА він був призначений тільки 27-го вересня 1939-го року...