Життя, хвороба і смерть

Любі хлопчики та дівчатка, прошу вас, почитайте перед сном тричі притчу про бідного Лазаря і багача.

Може сумніви розвіються, як ранішній туман?

---------- Додано в 13:48 ---------- Попередній допис був написаний в 13:46 ----------

Ой, Левко...
Воно би мало так бути, а як воно є насправді?

Як біда, то до Бога, а як все є... то Бог непотрібен. Людська природа... то таке непостійне....

---------- Додано в 13:59 ---------- Попередній допис був написаний в 13:48 ----------

Знаєте, скажу вам відверто. У мене, як і у кожної людини є триврожні часи з багатьма іксами, а є мирні і спокійні.
Коли часи тривожні, то мені тривожно, а коли спокійні - теж тривожно. А взагальному все спокійно і мирно.

Чому мені тривожно, коли все мирно і спокійно? Боюсь втратити звязок з Богом. Коли все мирно і спокійно - втрачається сконцетрованість (у молитві наприклад), рідше звертаюся до Бога. Добре, що Бог не дає на довнго мені розслаблятися.

 

..бо провокує замислитися що бідність - це не чеснота, а те чого людству необхідно позбуватися по мірі свого розвитку?..
Згодна, я різко утрувала, але як інакше показати абсурдність буквального розуміння алегорій?.
Серед бідних є жадібні і серед багатих, серед бідних є ті які ненавидять ближнього (насамперед, багатих - за їх достаток, щасливих - за те що вони щасливі, здорових - за те що вони не відчувають їх болів) і ті які люблять щиро всіх, навіть багатших за себе..
не по заможності у земному житті варто було б судити людину, а по її помислам і думкам, вчинкам, а рівень життя людини має бути достойним в ідеалі для всіх - це я хотіла сказати, бо вважаю що це засада людяності.

 

А я напевне інтенсивніше промовляю і відчуваю молитвусаме коли все добре - бо ні про що своє (потреби свої) не думаєш тоді, не чекаєш/не просиш.. а коли молишся в час скрути - фактично все одно сконцентрований на своїх бідах, чекаєш чогось і вони ідуть фоном під молитвами.. навіть сконцентрованими.
..коли дається в житті щось добре - на автоматі хочеться комусь за це подякувати, а кому?.. - звичайно, Йому. Дякування якесь глибше виходить у молитві (для мене, суб'єктивно) за розпачливу молитву.. імхо.
Правда, щоб навчитися дякувати - треба пізнати різницю, щоб гостріше відчувати все те що дається, але без порівняння не цінується.

Правильно, люди і роблять все для того щоб в ідеалі досягнути якомога менших втрат від ураганів: евакуюють людей, роблять прогнози погоди.. і від хвороб теж: роблять хірургічні операції, рятують життя. ..чим це погано?..
Прагнути кращого у земному житті - це не зло, погано при цьому нехтувати духовним чи прагнути духовного покращення менше ніж тілесного.

 

Ціхо!:shutup:
Ви маєте вільний вибір - постраждати від урагану,чи не постраждати.
Бо Ви ж...як воно сі каже - творець власної долі,нє?
Мих,во в курсах...всьо оповість...

 

100%! Бідність як і багатство, хвороба як і здоров"я не є показниками духовності людини, близькості її до Бога...

Але люди, котрі в завіті з Богом, котрі прийняли у своє життя Ісуса Христа можуть мати Його захист, здоров"я, достаток через віру. В договорі завіту сказано, що ранами Його ми є зцілені(1Петр.2:24), що Він збіднів, щоб нам збагатитися Його убозтвом(2Кор.8:9)... Хто вірою хапається за ці обітниці, той і бачить чуда у своєму житті. Така людина ніколи не буде хвалитися собою, а тільки Богом, котрий і робить ці чуда.

 

100%


..............................

 

Серед бідних є ті, що ведуть аскетичний спосіб життя добровільно і свідомо, серед них не може бути жадібних.

 

Та згоден я тут.
Людину по заможності ми й не судимо.
Просто, бідність - це середовище, в якому легше потрапити у Царство Небесне і тільки всього.

Але... але... Фрезіє... я вас ще трохи помучу. Скажіть, а як ви розумієте наступне місце:

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?
Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!
Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.
А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!
А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.
(Лк 18:18-23)

---------- Додано в 15:19 ---------- Попередній допис був написаний в 15:16 ----------

100%
Як тоді пояснити, що хвороба - це дія нечистого на людину, яка гріхами допустила цю дію. (Ніби якби за вашими попередніми поясненнями)

 

Що я думаю з цього приводу..
По-перше, ті часи були особливі, бо - як казав Ісус - "тепер ви маєте мене коло себе" (десь в тому місці де захищав марнотратство жінки, що вилила мирро), а тому у людей був шанс фізично слідувати пішки за Ісусом разом з учнями, для яких Ісус був духовним учителем і за яким можна було ходити, і про яких він турбувався фізично, даючи притулок і їжу. Це свого роду був "пересувний монастир".. тільки відкритий, без видимих стін. Звісно, той хто хоче спастися..більше ніж інші, і повністю присвятити себе Богу, має слідувати фізично за духовним Вчителем, і як правило, іде в монастир або духовні інституції і спільноти, покинувши сім"ю, дітей і роздавши все що мав рідним (або бідним).

А по-друге.. Ісус читає в серці кожної людини. Він побачив всевидящим оком, прочитав в душі цього юнака, що в нього є велика "зачепка" ( той Йому нічого про своє багатство не розповідав), і саме на неї саме йому вказав.
Я розумію, що віруючі люди кожне слово Ісуса сказане будь-кому сприймають як сказане всім віруючим, і що треба буквально виконувати все що написано..
але ж тоді що буде, коли багатий роздасть бідним і сам стане бідним.. тоді тому бідному який був багатим, інший багатий віддасть своє.. ну і що це буде за передача багатсв по колу тоді..
я вважаю, що не можна сприймати буквально кожне слово як буквальну інструкцію для кожного, бо тоді це буде змагання за те хто більше віддасть, а про дітей я взагалі мовчу.. з тих рекомендацій невідомо як і хто має ростити дітей, бо всі зосереджені тільки на "спасінні" себе, найдорожчого ..
Кожній людині треба замислитися над тим чи не надто дорожить вона своїм багатством, чи не робить з нього ідола, чи щедра до потребуючих які поряд, чи готова від нього відмовитися при потребі - і про це її нагадують слова Ісуса до багатого юнака.

 

Я вважаю, що друге твердження заперечує перше. З другого можна зробити висновок, що якщо людина бідна, хвора, то вона має недостатню віру. А якщо віра слаба, то і близькість до Бога під питанням.

 

Щоб духовно слідувати за Ісусом,теж важко будучи багатим.Поясню по-простому,як бачу
Не є багатою.Але маю "хрущовку"Коли думаю,як її проплатити,в голові рояться інколи зовсім не духовні думки
Коли думаю,як розприділити ті "прибутки",які кидає як кістку собаці держава,теж не наближаюся до духовності.
...і так далі...
Що ж тоді робити тому,хто має навіть відносно більші статки?Важко,називається.Бо в голові(в душі) не можливо одночасно мати і турботу про маєток і зростання в досконалості.
До чого це веду?
А просто,що інколи можна згадати про відносність і особливість нашого сприйняття.

Чомусь легше мені уявити бідного,який прямує за Ісусом,ніж багатого.

 

..гм.. А уявляєте, які геть "недуховні" думки рояться в голові того, хто не має чого поїсти буквально і думає тільки про те де сьогодні переночувати і як пережити холодну ніч.. коли весь його час поглинає боротьба за власне виживання в прямому сенсі - коли там думати про Бога чи ближнього... імхо.

Тому і питала: що таке критерій "багатий". У часи Ісуса багаті мали рабів хатніх, багато овець тощо. Ми маємо найманих "рабів" у хаті?.. якщо ми самі наймані працівники - то може ми радше "раби" в розумінні тодішніх іудеїв, а не "багаті"?..
Поняття "багатий" має сенс тільки в порівнянні з оточенням довкола. Якщо у решти рівень життя вищий, то ти стаєш "бідним", якщо нижчий - то ти за них багатше, ти багатий. Виходить так.

 

Я говорив і цього не заперечую, "що хвороба - це дія нечистого на людину"! Тобто, що всякі хвороби- це тільки від нечистого і що хвороба ніколи не може бути від Бога.
Я не можу зрозуміти тих християн, котрі плачутьі нарікають, мовляв "це Бог послав мені цю хворобу...", або "це Його воля, щоб я так мучився, напевне то такий хрест мій..."
Це неправда!
Бог злом не спокушується:
Як.1:13
Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

Навпаки Він каже через ап.Якова:
Як.5:14
Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім'я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться.

Не написано ж, що "молитва віри може вздоровить недужого", чи "можливо, якщо на це буде на то воля Божа, то Господь його підійме".
Написано, що "молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме"!!!!
Господь зацікавлений підіймати і звільняти від хвороби кожного хворого!

Я недавно мав такий досвід. Мучив мене довгий час біль у шлунку. Я молився, але біль не проходив і повертався знову і знову. Але якось ввечері подзвонив моїй дружині один зі служителів церкви, просто так, спитатися як справи. Вона каже, що все добре..., лише чоловіка трохи шлунок мучить. Він каже, чого ж ви мовчите? У Слові написано, що "якщо хворіє хто з вас, то хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться..." Дружина включила динамик на телефоні, щоб всім було чути, і він почав молитися вголос за мене. Біль пройшов і більше я його не відчував і не відчуваю досі! Бог зцілив! Слава Йому!

На рахунок того, що хвороба тільки через гріхи, то я такого не казав, п.Миху.
Може бути і через гріх. Пам"ятаєте місце, де Ісус каже зціленому, котрий перед тим був паралізований- "дивись не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого" Iван.5:14 ?
А може бути хвороба і не через гріх. Ви самі ще наводили місце, де Ісус зцілив хворого, котрий ні сам не згрішив, ні батьки його...
Але то таке, двома словами не скажеш...

---------- Додано в 13:25 ---------- Попередній допис був написаний в 13:07 ----------

Точно!
Підтримую!

 

Гарна цитата.
З Біблії видно, що є різні випадки і що бувають хвороби з різних причин.

 

Все у житті відносне.Безвідносний лише Бог.Дороги різні,вершина - одна
Хай Він допомагає кожному потребуючому.

 

Погоджуюсь на всі сто.

В тій притчі що згадав Мих дуже гарно показано що коли людина будучи на землі думає лишень про себе, а їй дано багато (або талатів або можливостей заробити) то вона в наступному житті буде відповідати за свої вчинки і дістане відповідну заплату. Власне про це треба пам’ятати, а не про те що - ой мені так зле, мені так зле... але он помру і буде легше.

 

ви прихильник реінкарнації?

 

Коли людина приймає Ісуса Христа у своє життя Він поступово очищує і перемінює її серце...
і людина сторониться зла і чинить добро не тому, що боїться покарання чи сподівається винагороди а з любові, і це стає її постійною потребою.

 

Коли ми обговорюємо біблійні питання, варто бути точним у висловах. Кожне слово, кожен вислів має певну вагу та інформацію. Що значить хвороба від Бога? Я того вислову взагалі не розумію. Адже мова йде про тезу: хвороба з Божого допусту. Тут всім ясно про що йдеться.

Вчення католицької церкви та передання святих отців церкви говрить, що хвороба є Божого допусту. Є заперечення?

---------- Додано в 16:22 ---------- Попередній допис був написаний в 16:16 ----------

Та дійсно, не на Бога тре нарікати, а на себе і постаратися переосмислити своє життя.

---------- Додано в 16:25 ---------- Попередній допис був написаний в 16:22 ----------

Тілесна хвороба для людини - то ще не зло. Зло буде тоді, коли людина помре у гріхах.

І я взагалі не розумію як повязати хворобу людини до спокушування Бога злом. Таке відчуття, що ми говоримо про різні речі.

---------- Додано в 16:30 ---------- Попередній допис був написаний в 16:25 ----------

Та хто ж проти? Хто проти?

---------- Додано в 16:45 ---------- Попередній допис був написаний в 16:30 ----------

Левко...
у мене нема слів...

Та не від молитви залежить виздоровлення, а від Бога.
Молитва - то є просьба до Бога.

---------- Додано в 17:05 ---------- Попередній допис був написаний в 16:45 ----------

Добре, а тепер давайте прослідкуємо логіку.


Ви сказали, що хвороба йде лише від нечистого. Але водночас ви кажете, що хвороба йде до людини не лише через гріхи. Звідси який висновок? Виходить, що навіть якщо людина безгрішна (ідеалізуємо), то нечистий може всадити хворобу. Гм... цікаво розгортаються події.

А тепер дивіться, що виходить далі за вашою логікою.

Нечистий дає хвороби людям, а Бог після нечистого забирає ті хвороби від людини.
Тобто нечистий сіє, а Бог прибирає. Так виходить. І що найбільш дивно в цьому всьому є, Бог "не може" заборонити сіяти хвороби нечистому на своїх дітей, а лише прибирає за ним. По - моєму, то є абсурд. Бо виходить, що нечистий знущається над Богом і Його дітьми.

А тепер трохи фактів. Книга про Йова. Сатана просить Бога, щоб Він дав можливість вдарити хворобою Йова. Відчуваєте різницю? Йов знаходився під Божою опікою, тому Сатана не міг просто так дати Йову хворобу і ЛИШЕ з Божого допусту, він зміг то зробити. Крім того, Левко, мене аж свербить нагадати вам цитату з Біблії, яку я своїми словами подам:
а ви знаєте, всі волосинки на вас пораховані і жодна волосинка не впаде без Божої волі?

---------- Додано в 17:14 ---------- Попередній допис був написаний в 17:05 ----------

Хто ж сперечається?

---------- Додано в 17:31 ---------- Попередній допис був написаний в 17:14 ----------

цікаве питання все-таки про бідного і багатого.

Хто більше думатиме про Бога?

Про Бога може не думати ні перший, ні другий. Це як варіант "один з...".
Але якщо поставити питання так: хто скоріше подумає про Бога, бідний, чи багатий, то найймовірнішим варіантом є той, що бідний швидше подумає про Бога, ніж багатий.

Аргументи.
Бідному нема що втрачати. Голод, холод і нужда - це те, що його мучить постійно.
Ці речі не дають можливості розлабитися і підштовхують задуматися над своєю долею, над життям (притча про блудного сина).

Багатому, самодостатньому прийти до Бога майже нереально. Йому Бог просто непотрібен, у нього все є, він задоволений життям.

Фрезіє, я не вірю, що коли людину вдягнути, накормити і дати 100 баксів і це її наштовхне прийти до Бога.

А крім того... ви собі не уявляєте, як то будучи обтяженим проблемами... плюнути на все і прийти до Бога!!!!!!! Саме не ... випрати штани і погладити шнурівки і тоді вже прийти, а плюнути на все і прийти таким, яким ти є, повні плечі тягару і з покаянням і не завтра, а сьогодні... вже...

---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 17:31 ----------

Оте, що ви написали стосується вже досить досконалої людини.

А якщо людина ще на початку дороги, хай боїться покарання і чекає винагороди на небі і хай досягає стану життя в любові.

---------- Додано в 17:40 ---------- Попередній допис був написаний в 17:38 ----------

тро маєсі наувазі за океаном....

 

Тобто, Ви хочете сказати що люди використовують Бога саме в той час, коли над усе хочуть щоб їм стало легше і спали хоча б деякі тягарі - і тому вони аж біжать до Бога коли їм погано?.. - так, вони молитимуться хоч кому - аби їх чи їх рідних уздоровили, вдягнули, накормили і дали 100 баксів в час коли у них цього немає а дуже треба. І якщо це не дають люди - вони підуть до Бога.
То оце - віра?.. це - любов до Бога?..
Це страх незахищеності, вразливості перед тим що від нас не залежить, благання про допомогу, пошук того хто б міг допомогти, а не любов..

От після допомоги, після виникнення вдячності.. тоді так, можлива любов до Того, хто захистив, обдарував, утер сльози.
То чому не може виникнути вдячність у того хто захищений і не має сліз?.. тільки тому що невдячний по природі своїй. Невдячних людей багато.. але статки тут ні при чому. Стільки ж саме невдячних серед бідних, бо якщо дати їм гроші- вони і з грішми стануть (виявляться) невдячними, якщо ними вже були до цього але не було нагоди проявити це.
В цьому сенсі я згодна, плюс мінус 100 баксів природу не змінять: вона яка є - така і буде, просто проявиться яка вона насправді істинна.

..можливо Ви і праві.. але я щось не вірю що від страху покарання може колись людина прийти до потреби жити в любові..
ну але все можливо, несповідимі шляхи.