Життя, хвороба і смерть

а яка різниця? головне шо помогло....

 

Не все-одно? То був приклад в порівнянні з Лууле Віілмою.

То хай піднімають, я ж не довідкове бюро списки давати.

Не засмучуйтесь, все буде добре.

Міняє-міняє.

А хто самий вумний? Випускники вашого кооперативного технікуму?

 

Міняє, звичайно. Кількість жорсткості, пофігізму і цинізму збільшується, наприклад.
До речі не факт що це погано.. бо революціонери - як правило, ще ті романтики (або одержимі бажанням влади), а користають з їх романтизму, як правило, негідники.
Але такі зміни не сприяють реальним вчинкам, спрямованим на конструктив, побудову, кропітку працю, конструктивні пропозиції і реформи. Хіба що сприяють протестам, акціям типу "разрушим до основанья", а затем.. хтось інший нехай.
Це моя особиста думка, можете заперечити на прикладах.

Якщо у випадках зцілення через сильне "хочу" діє 100% впевненість і віра людини що так і станеться.. цікаво, чи є різниця у якого Бога вона при цьому вірить.. у католицького чи православного, у магометанського чи індуїстського.. можливо, тут є спільний знаменник різних релігій?.. внутрішнє очищення, тотальна воля і віра у зцілення, позитивне налаштування, світлі помисли..

 

Я вважаю (переходячи трохи в іншу площину) що революція - невід'ємний компонент людського прогресу, життя просто неможливе без революцій, бо це просто принцип життя - чорна смуга-біла смуга. Революція незмінно виникає тоді, коли система чогось недосконала, неефективна і дає збої. Живий організм від цього гине, а суспільний організм оновлюється революцією. А яка в кого роль в цьому процесі кожного з нас - це аспекти нищого порядку.

 

... оновлення 1917 року гарно оновило суспільний організм, нічого не скажеш.. Що, кожні 100 років рівняти із землею всі здобутки і починати з повного нуля знов?.. ще раз "вот взять і всьо подєліть"(с) Шаріков ..? А далі - неминуча диктатура (щоб припинити хаос який виникає в час революцій), і знов все те саме, тільки в інших декораціях..
Революції, які принесли соціальний прогрес у суспільство, можна перерахувати на пальцях. (Духовний прогрес приносили майже всі повстання, які колись здійснювалися з ідейних міркувань, на їх фундаменті багато чого лежить і досі - але знову ж таки більше у сфері духовній). Решта революцій приносили хіба тільки користь тому, ким фінансувалися... ІМХО. А от там де йшов поступовий розвиток через вдосконалення законів і демократії - там дійсно є соціальний прогрес. Бо рано чи пізно доведеться саме будувати на підвалинах законів. То чому це одразу не зробити - а спочатку все поруйнувати?.. бо руйнувати легше?

 

Не знаю, суспільне життя без революцій - це нонсенс, людина не досонала, тому не може з ходу створити досконалу систему, вчиться на помилках.

 

Не знаю, п.Saszko, чому ви не можете це збагнути?
Можливо, тому, що не вірите, що Ісус живий зараз, тобто Той Самий, що і в ті далекі часи Він говорив- те саме і тепер говорить людям?

Все міняється, коли людина Йому відкриває двері свого серця і Він починає жити всередині неї. Може бачили такий малюнок, де Ісус стоїть під дверима і стукає? Поки ці двері людина не відкриє для Нього, доти їй все так і буде здаватися, що те що написано в Біблії, то все стосунки Ісуса виключно з тим людьми, котрі жили в той час і що ці історії для сучасної людини не мають ніякого відношення. Така людина і не знає Божої волі, що до себе. Але як тільки людина вирішує відкрити двері свого серця і запрошує Ісуса у свій дім, то Слово Боже тоді оживає для неї. Тоді всякі сумніви зникають, що все, що написано у Слові можна приймати стосовно себе. Я особисто, це дуже сильно відчув, коли тільки увірував. Біблія ожила ніби, таке враження було, що Бог реально говорить через Слово до мене. Перед тим такого і близько не було, хоч я досить довгий час до свого увірування читав Біблію.

 

Ви знаєте в якому технікумі я вчилась? І чи я взагалі вчилась в кооперативному технікумі?

---------- Додано в 14:41 ---------- Попередній допис був написаний в 14:40 ----------

Іду ляжу в труну, благо можна заздалегідь купити.

 

От, Марусю, тіко із-за того слова "труна" я юш не можу вважати то всьо офтопом.

А ви, пане, не зловживайте і не офтопте, а на Марусю не дивіться шо їй дозволено, бо у нас хоть і далекі, та все ж родсвєнні отношенія, на відміну від вас. Тема не про музику.

 

О...а я тьощі наказав,жиби на забаві,по случаю моєї кончини,духовий оркестр,зіграв "Амурскіє волни".
Ну подобаєцця мені ота річ...

 

Я тобі, Ромко, без всякої кончини на гармошці то збацаю.

 

Нєєє...
На гармошці не то...
Я вчора в "Звичнім дню" ролик закинув.
Духовий оркестр - то сила...
А...стосовно кончини...треба близьким дарувати радість і щастя...
А тьоща - то є дуже близька людинА.

 

УРЯ!!! Я тепер буду в кожнім дописі це слово вживати

Працювала я якийсь час з одною жіночкою, то вона казала що вона хоче аби ми ся тішили і справили собі файну забаву в честь її кончини. Отаково! Доречі, дуже релігійна пані була.

Труна. би не офтопити.

 

а я в них в невістках ходжу

 

http://www.youtube.com/watch?v=fxgvEuYaQgk&feature=fvwrel

 

І де мої дописи? Миху, ви виходите на перше місце в рейтингу моїх "улюблених" модерів. Бачу в бога віруєте, а пости спокійно видаляєте без попередження і без докорів сумління.

 

1. Офтоп
2. обговорення модерації

Що робимо?

 

Дуже вільне тлумачення. Натомість ми знаємо, що таке нести хрест і що таке хрест. В "Страстях Христових" наочно зображено.
Нє, ну ясно написано "38. І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.", там багато чого написано як настанови і вилучивши 38 вірш, можна було б і не помітити, що щось не клеїться, але це сказано. І сказано — хрест. А що таке хрест? На хресті страчували тоді, а перед тим його несли до місця страти самі засуджені. Шо малося на увазі? Ваша трактовка занадто вільна, який зв'зок між особистим хрестом і самозреченням на користь іншого? Я не в'їжаю.

і мені це все не нравиця

---------- Додано в 02:20 ---------- Попередній допис був написаний в 01:39 ----------

З 12 глави другого послання до Коринтян:

1. Не корисно хвалитись мені, бо я прийду до видінь і об'явлень Господніх.
2. Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
3. І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
4. що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити.
5. Отаким похвалюся, а собою хвалитись не буду, хіба тільки своїми немочами.
6. Бо коли я захочу хвалитись, то безумний не буду, бо правду казатиму; але стримуюсь я, щоб про мене хто більш не подумав, ніж бачить у мені або чує від мене.
7. А щоб я через пребагато об'явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався.
8. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене.
9. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
10. Тому любо мені перебувати в недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я сильний.
11. Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.

То шо виходить, пане Левку, це може бути лише щодо Павла? Чи щодо кожного, як Ви писали, що слова Писання стосуються кожного, а не лише конкретних осіб і конкретних подій того часу?

---------- Додано в 03:05 ---------- Попередній допис був написаний в 02:20 ----------

Ще підтвердження серйозної недуги у апостола Павла.
4 глава до Галатів:
13. І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,
14. ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!
15. Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

13. Ye know how through infirmity of the flesh I preached the gospel unto you at the first.
14. And my temptation which was in my flesh ye despised not, nor rejected; but received me as an angel of God, even as Christ Jesus.
15. Where is then the blessedness ye spake of? for I bear you record, that, if it had been possible, ye would have plucked out your own eyes, and have given them to me.

Ще переклад Кузнєцової "Радостная Весть", що увійшов до нового повного перекладу Святого Письма російською мовою РБО (здається, в цьому році вийшов):
13. Вы знаете: когда я был у вас в первый раз, я смог возвестить вам Радостную Весть только потому, что заболел.
14. Но моя болезнь не оттолкнула вас. Вы не отвернулись от меня с презрением, а приняли как Божьего вестника, как самого Христа Иисуса.
15. Так куда теперь девался ваш восторг? Раньше, я уверен, вы бы глаз своих не пожалели, если бы их можно было отдать мне!

Отже що за страшна недуга була у Павла, що була спокусою для адресатів, до котрої інші, напевно, ставились з презирством? Чому Павло говорить, що галати не пожаліли б йому своїх очей? Навіщо очей, якщо вони в нього по ідеї мають бути здорові, бо Ісус поніс наші немочі?

---------- Додано в 03:38 ---------- Попередній допис був написаний в 03:05 ----------

Миху, перенесіть, будь ласка, мій допис у відповідну тему. Життя, хвороба і смерть.

 

Saszko чудовий допис. Ось і я теж так думаю.

Levko
Віра і надія на Бога - взаємопов’язані. Самовпевненість ще нікого до добра не довела.
Лука 11:24. Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов.
25. А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану.
26. Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше!

Тримаю в пам’яті слова Йова 2:10 Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?

Тому прошу вас, Левко, ще раз подумати і впевнетись чи ви маєте справу зі Святим Духом чи з власною гординею. Ні одного ні другого я не виключаю.

не поспішайте з відповіддю, можете взагалі не відповідати

 

Одне питання до вас, п.Saszko.
Думаю, ви не будете заперечувати, що, кажучи "візьміть свого Хреста", Ісус дає нам вибір. Тобто ми можемо його взяти, а можемо і не взяти. Чи не так?
Питання.
Якщо приходить у ваше тіло хвороба, то чи маєте ви вибір, щоб взяти її, чи не взяти?
Дякую.

І хто з нас самовпевнений після цього...?