Життя, хвороба і смерть

Я все розумію, але такий час треба собі викрадати. Власне вибивати, знаходити любими способами. Хоче іти сам до лісу - нехай іде. Як йому допомагає сидіти в неті - ней сидить, а як допоможе пройтись містом - то нехай пройдеться. Час на відпругу обов’язково потрібен, і ще б я радила таким людям консультацію в психолога. Бо в мене таке бачення що Ромко нікому не довіряє, просто не довіряє людям і вже. А так не можна.
Щераз, я дуже добре все розумію! але себе не можна забувати!!!

---------- Додано в 14:33 ---------- Попередній допис був написаний в 14:31 ----------

Я таке чула неодноразово, що відходить коли виконає свою місію. АЛЕ у мене тоді виникає багато питань щодо того, дуже багато.

 

На прикладі рок-зірок - багато легенд завчасно пішли з життя - Джимі Хендрікс, Дженіс Джоплін, Джон Бонем, Фредді Меркюрі, Джон Леннон, Курт Кобейн, Кліф Бартон, навіть не побоюсь Майкла Джексона сюди додати. А ті що лишилися або просто коптять небо, або уступили місце молодшим, тобто слава їхня потьмяніла від цього нічогонеробства і посередніх альбомів. Уявити просто що Віктор Цой не загинув, а десь там є, невідомо чим займається, а іншими словами нікому не потрібен (як наприклад ще одна радянська рок-легенда Вячеслав Бутусов, або та сама Земфіра, або Оззі Осборн), може краще спалахнути яскраво, освітити шлях і згаснути, ніж тліти довго, нецікаво і безрезультатно?

 

..атракційність, популярність і видовищність людини-легенди з точки зору глядачів - це ж не критерій "потрібності".. бо тоді всі старі люди чи ремісники були б "непотрібними" і недоцільними.
"Нецікаво і безрезультатно" - це з точки зору глядача "спектаклю" із зали суспільства. Приватне життя кожної душі, її звершення/місія в очах Бога/Світу, її значення для Світу - ось що важливо.. зовні (і по ТБ чи в газетах) цього може бути не видно. ІМХО.

 

Я лиш про неординарних людей говорю.

 

А де та межа - між ординарністю і неординарністю?
Не приходило на думку,скільки неординарних не потребують публіки?

 

Чим далі в ліс - тим більше дров. Значить є ті що відбулися і ті що не відбулися. Леонардо да Вінчі, який намалював "Джоконду" і її ніхто ніколи не побачив - пустоцвіт кажуть в народі. Але то зовсім інша тема.

 

Не сперечаюсявисловила свою думку.
В кожній людині є своя неординарність.І в найвідомішій обдарованості чи талантові є досить буденного.
Але ближче до теми...Молодість не заглядає аж так далеко у майбутнє,де живуть люди похилого віку...Їх ніби не помічають.Хто задумується,що достойно зустріти старість,хвороби і смерть - це теж неординарність?І вона не потребує визнання.

 

як звиклє знайшо вЕршика.
Чи то пак,стішка.
Але в тему.
нмсд...

Понять? Есть шанс. Смириться невозможно.Зачем так много боли и потерь?
Преступно жить бесцветно, осторожно,срок нашего визита мал ничтожно,
мы, уходя, не прикрываем дверь,

не хлопаем дверьми. Уходим просто,как будто вышли лишь на пять минут.
Обычным смертным Вечность не по росту,а в душах память с болью, как короста,
покуда помнят, неизбывно ждут.

Для океана, капли наши слёзы,как капли мы в величие его.
А чтобы помнить, нам даются грёзы,мы помним для себя, а не для позы,
не требуя за верность ничего...

(с)Илья Цейтлин

 

Ну ви і імена називаєте... Мдям. Прям приклад для наслідування деякі з них.
Я не погоджуюсь що люди яких ви назвали освітили шлях.

Для прикладу Бах, Йоган Себастьян жив довгі роки на землі але його праця освітила шлях не одному поколінню і не на багато проків. А ось ці рок-піюни не всім світять, а лишень якійсь грубці людей... і знову ж таки, дуже сумніваюсь що світять.

Он Ніколо Паганіні прожив 58 років, ніби довго для свого часу але його ніхто б не назвав ординарною особистістю. Освітив він шлях багатьом віртуозам і свого часу і для прийдешніх поколінь.

 

Ги.
Нинька зраня мав маленький релакс.
Чимчикую,значицця вулицею Галана.
За квитками на потяг...дежавю...
Ото'м чимчикую....після звичної моєї ночі...і після...хм перемовин з Любою і її напучувань,хто я такий і де я вже двайціть літ мав би бути...карочє,нерви,як подрані корабельні троси.
А попереду йде молода сім"я...років під тридцять.
Ну...йде,то перебільшення...вона(мініатюрна молода жіночка), просить в сльозах його(не то бухий,не то вколотий) заспокоїтись,йти додому,там дитина чекає мовляв...
У відповідь лиш брудні матюки,і:
- С...а,ти ж всє філкі с кармана забрала,убю,б....гу!!!
І так далі,і в тім дусі.
Не втримався я,коли він поліз до неї з кулаками.
Завів в браму і пояснив,що він не має рації.
Босоніжок подер,правда.
І штани трісли.В їднім місцю.
Але,яка релаксація.
Знаю,що так сі не робить,що нічого я не змінив...але релакснув.
Та й всьо.
Пишу щ лісу,прошу кого з модераторів взяти тото в теги "офтоп",бо мені сі не получає...

 

Може і неправильно, але ви по свому позбулись тої агресії що у вас сиділа. Неправильно, не підтримую, нічого то не змінило для того пияка, але для вас ви видали на ньому свій біль.
Краще було б якби ви вміли то робити не на людях, а на подушці, але що поробиш так вам сі втрафило.

Ромко, ви мені нагадали:
http://www.youtube.com/watch?v=x5wQeBLQ1944

 

Нєєєє...
Мені пістолєта в руки нізя...
Я іно з сокирчиною...
І то,часом така спокуса...прости Господи...

 

Тема про хворобу, бачу, набрала цікавих обертів.

 

Я не маю ніц проти рок-музики, але говорити що лишень вона піднімає соціальні проблеми а класика ні, ну то вже ви загнули. Але ней вам буде.

Є багато співаків про яких не згадав пан і які не належать до руху рок-музикантів, але не менше їхнього піднімають питання про соціальні проблеми. Для мене Озі Озборн не авторитет!!!

Для кожної групи своїх слухачів існує певна музика і відношення до соц проблем то ніц не міняє.

А ваш приклад про Оксфордців чи Кембріджів також нічого не говорить. Не всі що вчаться в Оксфорді самі вумні і самі продвінуті і переймаються соц проблемами. Так що, не треба на мене тут стереотипати.

 

Рок здебільшого пропагує легковажність, проміскуітет, часто наркотики, агресію. Той протест проти суспільних вад полягає в такій формулі — "суспільство хворе, має безліч вад, тому мені начхати на нього і на його лицемірні цінності, я буду жити так, як собі хочу". Рок-н-ролл і класика — це небо й земля.

 

Ніхто вам пістоля в руки не пропонує, вам сі пропонує метод якому вчили Де Ніро в тім фільмі - як тобі зле і хочеш когось вдарити, вдар подушку! Полегшає!
Ну он він подушку і розштріляв

 

Думаєте з віком рокери починають слухати іншу музику?
Але менше з тим. Ви просто в даному випадку трусите совковим парафіном, тому що навіть не в курсі що напрямків рок-музики є дуже багато, і синтез року з різноманітними стилями і з класикою в тому числі, і поняття не маєте про творчість Muse, Radiohead, Oasis, в яких аудиторія абсолютно інтелектуальна, а ви в своїй "мудрості" навряд чи збагнете цю культуру, тому що цей поїзд давно вас перегнав.

 

Класика нагадав...

Джанні Родарі
Планета Новорічних Ялинок

 

Дякую, п.Lents, за наведену цитату!
Дуже сильне місце!
Особливо сильним для мене свого часу стало Ісусове слово "ХОЧУ"!
Проходячи через хворобу серйозну два роки тому, мене постійно, крім болю, дошкуляла гнітюча думка. Я не розумів чому не приходить зцілення, чому я маю мучитися від болю, чому Бог допускає це...??
І якось читаючи Біблію, я натрапив на це місце, коли до Ісуса підійшов прокажений і сказав, що якщо Ісус хоче, то Він може очистити його. На що Ісус відповів:"ХОЧУ! Будь чистим!" І прокажений чоловік став здоровим.
Це слово "ХОЧУ" було для мене як динаміт, що вибухнув всередині! Я подумав: "Якщо я ХОЧУ і Ісус ХОЧЕ, щоб я був здоровий, то хто ж тоді не хоче мого зцілення!?" Я зрозумів, хто приніс у моє тіло цю хворобу і хто хоче, що б мені бути хворим. Почав молитися відповідно, забороняючи, не погоджуючись і не приймаючи цей недуг в Ім"я Ісуса Христа і через якийсь малий час, хоч усі симптоми ще зберігалися, я відчув, що переміг цю хворобу. Бог підбадьорив мене ще й давши видіння. Я побачив як гадюка виповзла звідкись з під моїх ніг і направилася в сторону від мене. Хвороба в дусі була переможена. Через кілька днів зникли і усі симптоми тієї хвороби!
Слава за все тільки Йому!
Він ХОЧЕ бачити своїх дітей здоровими!

 

Я, коли читаю СП, сприймаю текст як опис конкретних подій в контексті того часу, а не як те, що стосується людей і тепер. Ну наприклад обговорюваний епізод — була розмова Ісуса з певним чоловіком, ну це показало нам, шо Ісус мав надзвичайні можливості. Але я не збагну, чому маю це все, чиїсь конкретні відносини з Ісусом в той далекий час, переносити на себе? Як на мене, Він сказав "хочу" стосовно конкретного чоловіка, а не стосовно всіх, і я не знаю, що Він ''хоче'' стосовно мене. Отак.