Життя, хвороба і смерть

Звичайно, шо глупота може ляпнути толкового.

 

Біблія чітко проводить межу між спасенними і не спасенними людьми.

Спасенний- це той хто покаявся, визнав себе перед Богом грішним і прийняв вірою Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя! Той отримує дар від Бога, котрий називається спасінням. Саме таких людей Біблія називає- "новим творінням", "дітьми Божим", "святими", "спасенними", "оправданими", "співгорожанами святим", "царським священством", "спадкоємцями Божими"... Такі люди уже мають вічне життя з Богом.

Не спасенний- це той хто ж НЕ покаявся, НЕ визнав себе перед Богом грішним і НЕ прийняв вірою Ісуса Христа як свого Господа і Спасителя. Хоча він завжди, поки живе в тілі, має шанс покаятися і отримати спасіння. І саме ті перші, спасенні, є покликані Богом для того, щоб розповісти неспасенним про те, що вони можуть спастися увірувавши в Ісуса.

Я, вирісши в Греко-католицькій церкві знаю, що там немає такого чіткого розділення. Там людина, навіть якщо і прийняла Ісуса, то все одно живе у якійсь непевності в тому, чи має вона вічне життя, чи не має... Плюс до того часто проповідується, що мало вірити, потрібні ще якісь інші речі робити для того, щоб мати спасіння.
Серед своїх друзів і знайомих, маю багато дуже хороших людей з католиків, котрі прийняли Ісуса, але вони не вірять, що вони є спасенними людьми і що тепер просто потрібно просто звершувати, чи зростати у цьому спасінні. Коли питаю їх, чому ви сумніваєтеся, що ви є спасенними, то часто відказують, що церква так вчить, що ми не можемо бути певними у своєму спасінні. Але це ж неправда.

---------- Додано в 23:03 ---------- Попередній допис був написаний в 23:00 ----------

Я написав щиро.

А ви казали, що не ображаєтеся, а бачу, що все таки ображаєтеся... Прошу вибачення за той допис, де я наводив вам цитату. Тепер думаю собі, що може й дійсно, вона була недоречною тоді...

 

Левку, а що є правда?
Скільки б ви самі про себе не сказали, що ви спасенні - нічого, крім самообману не дасть. Це все одно, що самого себе називати царем. Так само церква, вона не говорить хто є спасенний. Чому? Бо питання "хто є спасенний" вирішує Бог. Бог вкінці розділить на на овець та козлів - читайте Біблію.

А ще є місце, де один юнак підійшов до Ісуса і запитав, що йому треба для спасіння і при тому заявив, що він все виконував, як пише Святе Письмо. Зауважте, все!!!! Але зі слів Ісуса, бачимо, що йому потрібно ще віддати все своє майно людям. А звідки Ви, Левку, знаєте, що вам потрібно, щоб бути спасенним? Звідки ви знаєте, що вам вже нічого не потрібно, щоб бути спасенним? Хто вам сказав, що ви вже спасенні? Ви то сказали самі собі? Ви прочитали у Біблії: Левку ти спасенний?

Є така притча в Біблії. Прийшло двоє чоловіків до храму. Один бив себе в груди і каявся за свої гріхи, а другий дивився на нього і казав: Господи, добре, що я не такий грішний, як оцей. І що ми побачили? Що той перший був виправданий, а другий - ні. А знаєте чому? Бо той другий уявив себе ВЖЕ спасенним і вважав, що йому вже нема чого каятися! І він, бідолаха, радів, а вірити тре у Бога, а не у свою безгрішність і вжеспасенність.

---------- Додано в 01:41 ---------- Попередній допис був написаний в 01:37 ----------

Тільки після Божого суду. І тільки Бог вирішує хто є хто.

---------- Додано в 01:48 ---------- Попередній допис був написаний в 01:41 ----------

Ага і краса спасьот мір.
Я вам про Біблію, а ви мені філософію....

---------- Додано в 01:52 ---------- Попередній допис був написаний в 01:48 ----------

Що неясно?

Кожен спасенний в своєму житті не раз падав. Кожен! І якщо раніше, до воскресіння, всі після смерті потрапляли в ад, то тепер кожен, навіть павший має надію бути спасенним, завдяки ГНІХ.

---------- Додано в 01:58 ---------- Попередній допис був написаний в 01:52 ----------

Хто таке казав? Де? Левку, ви що? Знущаєтесь?

---------- Додано в 02:05 ---------- Попередній допис був написаний в 01:58 ----------

Брєд!

Назвіть конкретно з Біблії людей, які спасенні, а які ні, підтверджено словами з Біблії.

 

Розумію ваше обурення. Сам таким був.

Але весь прикол в тому, що не я себе сам називаю спасенним, а Він мене так називає!

Часто таке буває, що я і сам не вірю в те що я є спасенний. Особливо тоді коли буває нагрішу десь, і після того приходжу зі слізьми до Бога і питаю:"Боже, хіба ти і досі любиш мене такого грішного? Хіба ти і досі називаєш мене Своєю дитиною? Як Ти можеш любити такого як я?!"
Після того беру Слово і читаю:

Еф.2:8 Бо спасені ви благодаттю через
віру, а це не від вас, то дар Божий,не від діл, щоб ніхто не хвалився.

Моє спасіння- це подарунок, котрий Ісус мені наперед дав. Діла тут не мають ніякого значення. Має значення тільки моя віра.

 

Такий хід думок є безглуздий. Чому?
Бо він вам дає право безнаказано грішити: вбивати, гвалтувати, красти і т.д.
Ви ж ітак спасенні, нє?

 

Та ні! Не безглуздий. Це якраз і є вірний шлях.

Не думаю так.
От уявіть собі, що вам подарували очі.
Ви були все життя сліпим і тут хтось просто через любов до вас вирішив вам віддати свої очі.
Чи буде у вас бажання потім нагло ображати, чи зневажати ту людину?
Звичайно, що ви будете їй все життя вдячні за такий подарунок.
Хіба те що вам подарували очі дає вам право безнаказано зневажати того хто зробив таку милість для вас?
Думаю, у вас не буде навіть таких думок, щоб зробити щось зле такій людині, тільки сама вдячність.
І навіть, якщо ви якось ненароком і зневажите його, то ви потім будете в покаянні повзати перед ним і просити прощення. Ви будете берегти себе постійно, щоб не робити нічого такого, що ображає ту людину.
Точно так і зі спасінням.

1Iван.5:18 Ми знаємо, що кожен, хто
народився від Бога, не грішить, бо хто
народився від Бога, той себе береже...

 

Слава Господу! Бог ще дарує нам можливість спілкуватися на цьому форумі,то ж давайте будемо використовувати цю можливість для нашої спільної користі,для духовного зросту,для ще більшого пізнання нашого Спасителя Ісуса Христа! ,,Нехай жодне гниле слово не виходить із уст наших,але тільки таке,що добре на потрібне збудування,щоб воно подало благодать тим,хто чує." Я зареєстрований на деяких сайтах християнських,то скажу вам що,окрім спорів і принижень одних одними і відстоювань своїх (хай і неправдивих!) переконань,там нічого немає. А це дуже сумно.... В одному твердо переконаний-,,Передав Мені все Мій Отець.І Сина не знає ніхто,крім Отця,і Отця не знає ніхто,окрім Сина,та кому Син захоче відкрити." І як би ми не доводили комусь істину,що від Бога,толку не буде,до поки Син Ісус Христос не відкриє. Тож бажаю усім нам спілкування у дусі любові та взаємоповаги!

 

я вже пробував уточняти що таке прийняти Ісуса і що спасенний отримує дар спасіння - це те, що неможливо пояснити...точніше в кожного вийде своє розуміння даного спасіння...шо є не зовсім добрим через те, що можна вже вважати, що спасенний, а насправді ні....

не така це вже й філософія....можна щось і зрозуміти....жартую..
завжди до добра можна придумати аналогічне зло....вони нерозривні...

 

А якщо нікрли ніхто не хворів? Що тоді?

---------- Додано в 22:36 ---------- Попередній допис був написаний в 22:35 ----------

Угу, кожна людина, що народилася - Бог подарував життя. А чи кожна є вдячна?

---------- Додано в 22:44 ---------- Попередній допис був написаний в 22:36 ----------

Левку... Ну що вам сказати? Ви так пишите, ніби людська природа вам невідома - ідеалізуєте все підряд.
Ви пишите так, ніби ніколи не читали Біблії, ніби не знаєте як Петро тричі зрадив Ісуса... За що?

Ви вірите у безгрішність людини, при тому напевно не чули, що всі є грішні. А гріх є дія проти Бога.

Тому пишіть реальні речі, а не ідеалізовані.

---------- Додано в 22:47 ---------- Попередній допис був написаний в 22:44 ----------

А тепер задайте собі запитання: Левко - безгрішний?

 

хм, а якщо вже народився не здоровий? на кого тоді нарікати?

 

Та ні навпаки, я почав так думати і писати саме тоді, коли почав читати Біблію. До того я думав точно так як ви пишете зараз.

Левко спасенний.

 

Простите, почитала. (не нужно было, лишний раз убедилась, что это не мое). И скажу, Слава Богу, что я не верующая и не буду спасена. Потому что простите, находиться вечно среди ТАКИХ ЛЮДЕЙ- ЭТО АДОВ АД.

Вера только имеет значение -да? Угу, поэтому больнее всего бьют именно верующие. они уже де-факто себе прописали вечную жизнь. ОНИ же ж верят. и это дает им право: поучать, осуждать, убивать, лицемерить. Этотут они такие покладистые - спасибо Боже, что дал мне то и это ... а в жизни...

а кто спасет нас от Левка?

 

Істєрічка )

 

Встречный вопрос: а нужно ли быть благодарным за подарок, который ты не просил? которого ты не хотел? К примеру, гиппотетически?

 

Вам, скажімо, принесли на День народження подарунок.
У вас є вибір- або прийняти, або відкинути.
Зі спасінням аналогічна ситуація.

 

Не уходите от вопроса. Он касался подарка и благодарности в связи с тем, что одной веры достаточно, чтобы быть т.н.спасенным.

Вам сказали. что это очень удобно - можно сознательн делать плохие вещи, но верить - неважно делаешь ты что-то в жизни хорошее или нет. Типа покаялся и клево - спасен.

Такое же нелепое удивление, подобный вопрос вызвал у однйо православнйо знакомой, говорит: а зачем что-то делать, важно, что человек задумался, что делал, что-то неправильно.

И вот эти самые верующие осуждают неверующих.

С другой стороны человек, который изначально не верит в загробную жизнь, принимает смерть, но ОТ ДУШИ поступает в жизни по-доброму. Не убий, не кради, не мучай животных, сострадает чужому горю искренне.

И, как Вы думаете, кто мне будет ближе и кого я буду считать хорошим человеком?

Вот поэтому я написала, что т.н. спасение для меня адов ад - куда-то попасть НАВЕЧНО в одно место с людьми, которые сознательно причиняли кому-то боль - но ходили исповедовались. проводили обряды, а потом по новой мучали животных, шли в армию убивать, осуждали и так далее ... и только говорили: спасибо, Господи

Конечно, среди верующих есть искренне добрые люди. И в жизни поступают, как Иисус говорил (или стараются), а не только верят. Но... опять же смотрю и каждый раз спрашиваю. а искренне ли этот добрый поступок, или ради вечной жизни?

Понимаете, мне этот мир важен, ЭТА Жизнь. Она одна.

И если у меня есть право не принять т.н. спасение, то почему большинство верующих осуждают ЭТО?
Как-то ведь не суди да не судим будешь,а?

Зы. И я про подарок спрашивала - эту жизнь. Когда ее дарит как бы БОг (ну в глазах верующих) - то у нас нет выбора принять ее или не принять. Но почему-то мы должны быть благодарны. А самоубийство - грех непрощаемый

И еще - почему меня задел этот топик. встречала я много верующих, кто веру понимает намного глубже, ищет ответы, а не задумывается о каких-то обрядах, большинство из которых пришло из язычества... Тут , простите, ИМХО, очень примитивный вариант.

Да есть выбор. Но по идее многие люди говорят глупости: типа: вот тебя Бог наказывает. А БОг не наказывет никогда. Наказывают люди себя сами

 

я би сказав, що вони вірять в те, що вони віруючі християни....тобто здійснюють самообман.....

 

До чого тут осудження?
Я ні в якому разі не осуджую вас!
Я лише сказав, що у вас є право прийняти, або відкинути. Хіба не так?

Також такого не говорив...

"Сознательно дєлать плохие вещи" -не проходить, в питанні спасіння.
В такому разі людина "сознатєльно" відрікається від Божого подарунка, котрий спасінням називається.

 

прийняття спасіння - несловесна дія...тобто сказати, що я приймаю спасіння - не достатньо....

тому насправді все складніше....

 

Это Вы так говорите. многие т.н верующие скопом осуждают геев к примеру или атеистов, хотя каждый человек отвечает только за свои грехи. И только Богу дано право прощать, не прощать и так далее. Но бравые верубщие 2000 лет : ату этих, ату тех. и чхают на не суди да не судим будешь. Одно табу у них тоже: низя попа осуждать, хоть он миллион раз грешен.

Да ну, а если потом покаялся?
Перед смертью. Вон некоторых убийц к лику святых порой - только за то. что в последние 10 минут жизни переосмыслил все и пал смертью храбрых за веру.

И еще такой вопрос: А если просто отказываешься, а не сознательно плохим поступком, а?

---------- Додано в 20:48 ---------- Попередній допис був написаний в 20:47 ----------

Ой, только не пугайте, что словесно отвергнуть спасение недостаточно. Я не хочу ради этого сознательную пакость кому-то сделать, просто не смогу