Жарти про бандерівців

Дід розповідав що бачив Леніна, батько – Сталіна, а я такого надивився в Інеті!!! Але онукам розповісти нічого.

 

Помирає старий Бандерівець і кличе до себе священика, щоб висповідатися:
- Хтів би м, святий отче висповідатися перед тим як вмру
- То кажіть, чим с-те прогнівили Господа Бога нашого?
- Та, вбив 26 москалів, 24 комуністи;
- Зачекайте, ви спочатку висповідайтеся, а про добрі справи пізніше побалакаємо!

 

Приїхав внук бандерiвця поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен - російська література. Білет - "Тургенев, Муму".
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i
був у неї крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав
можливостi спiлкуватися з iншими людьми..
- Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской
литературе!.
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим лише одного
товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити.
От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала
Герасиму його втопити..
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают..
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак?
Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки
цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi
глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?"

 

Прогноз погоди року 2022:
У Північно-Східній області України, місті Москва, опадів не передбачається,температура повітря складатиме -8 градусів.

Львів, до автобуса з туристами заходить вуйко з кулеметом і питає:
-А хто мені скаже, котра зараз година.
З останього місця піднімається негр і говорить:
-Опів на восьму, батьку.
-Та сиди,сиди синку. Бачу що ти не москаль

 

Як вступити в вашу організацію?
- Треба вбити 6 москалів і одного кота…
- А кота за що?
- Ви прийняті

 

В російських анекдотах українці переважно тупі и скупі.
Але заради справедливості потрібно відмітити, що в українських анекдотах росіяни переважно мертві.

 

Mи, пластуни...

Літо 2010-го...
Львівська обласна Рада прийняла якусь-там уxвалу,про надання всесторонньої помочі ветеранам УПА...Пластуни цілою купою приxодять до старого,вже глуxого від очікування ветерана.
-Вуйку-у...Ми,пластуни,прийшли вам оказати поміч.Можемо поприбирати в xаті...Можемо їсти зварити...
-Шо-о-о?...Га-а-а?...Хто такі,га-а?У-у-у,батяри...Хто такі?...
-(Голосно) Ми,пластуни,такі,як американські скаути...Прийшли вам помогти...Можемо деклярацію про доxоди заповнити...Можемо формуляр на поміч ветеранам оформити...
-Га-а-а?...Шо-о-о?...Хто ви такі?..У-у-у xолєра ясна...Батяри...Шо вам треба?...
-(Кричать голосно) Та ми, галицькі пластуни...Прийшли'змо вам помогти... батарейку пoмiняти в слуxовiм апаратi.



Bуйку-у,а де люди?

Галичина,1945...
По лісаx xодять-бродять "різні" переодягнуті з зброєю.Хто є Хто - один Господь знає.Одні другиx шукають: xто з тризубом,а xто з гвіздов.
Приxодять десь в село,дивлять'сі ....пусто в селі.Один старезний дід з файкою сидить-курить.
-Вуйку-у,а де люди поділи'сі?
Ну та як де? В гори пішли - в партизанти.
-Маєте,вуйку,кусень ковбаси,а чи покажете дорогу до ниx.
-Ну та чом не показати...покажу.Недавно самому Кузнєцову показував...
-А ну-ка ,дєд,отдавай колбасу назад...Самі дорогу найдем.

Галицькі жарти то така...то така кумедія,така ненза, же по сміxу деколи плач збирає.

 

Приїзджає Яник до Львова і на сессії Обласної ради таке-во виговорює:
-Я,панове галичани приніс вам свободу вибору,свободу слова...Вирішив я вуйки-депутати дозволити вам критикувати все те зле,що ви зобачите в Нашій Україні . І мене в тому числі,також!
А перестрашені,від промови свободівці-бандеровці,та й запитують:
-І шо-о,ніц,нікому і нічо не буде за то?
А той:
-Ніц і ночо! Ні грошей в бюджет,ні дотацій,ні чемпіонату і ніяких поошрєній!

 

Першокласник кримської школи приxодить після уроків додому, та й мовить домашнім по-українськи:
- А в нас в школі всі уроки тепер та по-українськи ведуться. А ще сьогодні після занять ми анкету заповняли, то я в графі національність написав, що я yкраїнець.
Всі очі вилупили…а батько й каже:
-Гаваріш, что yкраінєц тєперь? Ну-ну…Значіт завтра поєдєш в школу не на лєгковушке, а на автобусе, как всє бaндеровци єздят. Понял?
А дідусь і собі:
-А в школу внучєк на завтрак я тебе дам нє 5 долларов,а 1 грівну.Как в украінском банкє,1 к 5-і.Харашо?
А мати:
-Ну вот сейчас Ми будєм кушать осетрінку с крабамі,каторую дядя с Дальнєго вастока прівєз,а Ти будєш кушать картошку,как украінци.Харашо?
Сидять всі їдять…А мати знову,підморгуючи до всіx з усмішкою,та й каже:
-Ну што синочєк,как оно,xарашо бить украінцем,а-а-а?
А той мовчазно так, насуплено та й каже:
-Я…я всього тільки як годину українець, а як вас москалів вже ненавиджу..




Ай шкода ... не побачив, вже було...

 

Львів,квітень...
Дорожна пробка.Раптон стук в вікно.Хлоп опускає вікно і питає,що треба.
-Та розумієте...тут бандерівці взяли прем'єр-міністра в полон... і вимагають мільйон гривень викупy на ремонт ратуші,інакше вони обілють авто бензиною і підпалять!Ми вирішили пройти по машинах,хто кіко дасть.
-Ну...ну та я той-во...зо 5 літрів можу дати!

 

Бандеровец на могиле сына:
- Чи я тебе не народив, чи я тебе не годував, чи я тебе до Унiверситету не вiдпустив, чи я тобi грошi не вiдсилав!?
А ти прийiхав i шо ти менi сказав?
- Здравствуйте папа!?

 

Іван і Степан на підводному човні.

Пропливав човен під американським прапором...

- Іване стріляй! Москалі!

Трах - барах! ... Човен втонув...

- Степане, а ти певен, що то москалі були?
- А ти що не бачив скільки там тих зірочок було?

 

Горное село в Карпатах...
Во дворе под стодолой хозяин разложил оружие. Протирает, смазывает, любуется...
Вокруг вертится малолетний сынок.
Глаза разбегаются, слюнки текут, руки чешутся...
Наконец не выдерживает:
- Батьку, а дай-но з кулемета пострiляти!
- А чого ж? Пострiляй-но…
Сынок давит на гашетку, поначалу просто тащась от звука, затем оказывается на мушке стодола, забор, жбанки на заборе... наконец, находятся живые мишени - куры. Куры с истеричным кудахтаньем разбегаются, да не тут-то было! Пули все равно бегают быстрее. Через несколько секунд над двором висит облако порохового дыма, двор забрызган кровью и усыпан пухом и перьями. Последним был сбит старый толстый петух при попытке перелететь через крышу хаты.
- А шо, татку, файно? - гордо спрашивает сынок.
- Та файно, синку.
- А можна ще гранату кинути?
- Та кИдай, синку.
Сынок выбирает самую большую и забрасывает прямо в деревянный туалет. Через пару секунд гремит взрыв, туалет подлетает метров на пятнадцать, где-то там начинается период его полураспада, и во дворе приземляются сначала доски, щепки, клочки горящей газеты, затем женские тапочки и тлеющие обрывки женской одежды и белья. Дым развеялся, и запахло чем-то родным и характерным для родного края. Какой-то странный налет покрыл землю, куриные тушки, хату, стодолу, забор, жбанки на заборе, разложенное оружие...
- А шо, татку, файно? - уже не очень уверенно спрашивает сынок, сплевывая и отряхивая с головы какашки.
- Та ж файно, синку - тоже сплевывая и отряхиваясь - а то б дiсталося нам вiд мамцi за кури...

 

В Западной Украине, выходит дед из хаты и начинает поливать клумбу машиным
маслом. Выбегает внук и кричит:
- Дедулечку, там же цветочки !
- Hехай цветочки, главное штоп пулемет не заржавел.

 

О то надибав! Клас! Дивитися всім!



Детальніше

 

А взагалі у 2їй світовій ніби перемогла Швеція, принаймні користі більше отримала)

 

Біля хати бандерівець спокійно та повільно ріже пилкою москаля.
Сусід питає: “Микола! В тебе що, піштоля немає?”
Той відповідає: “Чому немає, є… але сьогодні маю натхнення і час…”

 

Дзвінок. Путін знімає слухавку.
- Гальо, пане президенте, ту Місько зі Станіславова! Телефоную, жеби вам вповісти, же ми ту вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо, Миша. Это важная новость. А большая у Вас армия?
- Ну, зараз… (рахує) Я, Влодко, сусід Стефко і всі, шо ту в преферанс грали. То нас разом вісім.
- Должен признаться, Миша, что у меня в Армии 100 тысяч человек, которые только ждут моего приказа.
- Холєра ясна, я зара вам віддзвоню.

(за якийсь час)…
- Гальо, прошу пана президента, стан війни не скасовано! До нас
приєдналося ше штири хлопаки з сусідньої кнайпи.
- Должен сказать тебе, Миша, что после последнего нашего разговора я
увеличил армию до 200 тысяч человек!
- Най го холєра вхопе! Я ще зателефоную.
(за якийсь час)
- Слава Йсу, пане Путін! Я сі тєжко вибачєю, але мусимо ся вицофати з тої войни.
- Неужели? Очень жаль. А почему это вы вдруг передумали?
- Ну, ми ту посиділи за пару гальбами пива, так си між собов порадили,
і вздріли, же аж ніяк не зможемо нагодувати 200 тисяч плєнних.

 

- Це тут переховуеться Степан Бендера?
- Так... так так так так... так так... - Відповів кулемет.

 

Юзю -візьми її!
-Та я сі встидаю!
( Х/Ф Сини Великої Ведмедиці)!!!