Жарти про бандерівців

По гірській дорозі везе дід на підводі бочку. Перейняли його троє яструбків.
- Дєд, што вєзьош?
- Та бочку.
- В бочкє што?
- Та сік кокоса...
- Нікогда нє пробувалі. Дай попробовать і ми тєбя отпустім.
- Та беріть,хлопчики!
Пустили черпак по колу. Стоять задоволені.
- Спасібо, дєдуля. Єзжай.
- Вйо, Кокос!

 

- Куме, лови сокиру!
- гек...
- Та що ти гекаєш? Кажи, зловив чи ні?

 

Криївка УПА. Старшина, перекладач і полонений «стрибок».
— Спитай москаля, де розташована їхня частина.
— Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
— Я не скажу!
— Москаль відповів, що не скаже.
— То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
— Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
— Я все равно не скажу!
— Москаль каже, що все одно мовчатиме.
— То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[…]
— А что это они внесли?
— Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
— Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
— Що там москаль белькоче?
— Каже, що москалі тортур не бояться.

(с)

 

View: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1282458838851684&id=100012627405531

 

Як ватниця патріоткою стала)

Ще низка компаній відмовилась від співпраці з Юлією Приваловою, яка висміяла українців

І тота Юля відразу наклала собі в штани і скоренько відіграла взад)))


Засновниця компанії Yaro вибачилася за «анекдот про бандерівців». Її товари почали зникати з онлайн-магазинів | Громадське телебачення

 

Збори у сільраді. Голова:
— Слова просить колишній бандерівець Панас Головко.
Крики з місць:
- Ні! Бандерівцю слова не давати!
Голова:
— Але ж він хоче виступити на екологічну тему.
— Тоді хай каже!
Панас Головко:
- Хлопці, бережіть ліси! Вони нам ще знадобляться!

 

Там в оригіналі ще одна фраза є
- Хлопці, бережіть ліси! Вони нам ще знадобляться!
Треба ж на чомусь москалів вішати!

 

Бандерівець іде додому із Майдану. Заходить у під'їзд та бачить, що там горить лампочка. Стукає по ній. Лампочка продовжувала горіти. Бандерівець думає: Якось неспокійно. Погане у мене передчуття». Про всяк випадок натискає кнопку ліфта. Ліфт їде. Бандерівець ще більше хвилюється. Заходить у квартиру та бачить, що дружина щось смажить на газі. І газ є, і світло. Бандерівець на межі паніки. Вривається у ванну, включає воду, а там і гаряча вода, і холодна.
Бандерівець від страху майже непритомний, сповзає вниз по кахельній плитці і шепоче: «Все. Так і знав. Кацапи нас окупували!

 

В Севастополе уже все отремонтировали и нечего делать, как только травить анекдотьі, чтобьі революцию не начали?

 

Колись давно старий бандерівець розповів своєму онукові одну життєву істину.
- Усередині кожної людини йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уявляє зло - заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро – мир, любов, надію, люб'язність, істину, доброту, вірність.
Маленький бандерівець, зворушений до глибини душі словами діда, на якусь мить замислився, а потім спитав.
- А який вовк у кінці перемагає?
Обличчя старого бандерівця торкнулася ледь помітної посмішки і він відповів.
- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

 

На мой взгляд, тупая попьітка переписать старую еврейскую мудрость для разжигания национальной враждьі на политической основе.
А еще умнее всех себя считаете((

 

Ну, і де ж, у цій казці, ви побачили "розпалювання національної ворожнечі на політичній основі"??? Поясніть!

 

Шкода, що не ви мене обізвали мене бандерівцем, коли мені було 10 років. Я б вам тоді ще вставив пістона, щоб брехливого язика не роспускав, падло.
Але, у нас все ще попереду)

 

ГАДАЄШ ТИ МЕНЕ ОБРАЗИВ?

Гадаєш ти мене образив,
Коли бандерівцем назвав?
Скажу тобі на це одразу –
Я ним не був! Тепер вже став!

Сприймаю це, як нагороду!
Звання, присвоєне за те,
Що сином став свого народу,
Любові почуття святе!

Люблю безмежно рідний край,
Цю чарівну, магічну мову,
Дарований Всевишнім рай,
Красу дівочу чорноброву.

Люблю за щедрість і за спів,
Шалені ночі солов’їні,
Коли бракує навіть слів,
Освідчитися Україні!

А ти, мене, за цю любов,
Оскаженіло ненавидиш.
Не я до тебе! Ти прийшов,
На мою землю і тут гидиш!

Іди подальше від гріха,
Моє терпіння не безмежне.
Нехай святиться у віках
В борні здобута НЕЗАЛЕЖНІСТЬ!

28.10.13 р
автор: Мирослав Вересюк

 

В океані спливає бандерівський підводний човен. На палубу виходить кривою, як турецька шабля, капітан, а за ним боцман із пляшкою сивухи. Боцман капітанові:
- Кеп, ви впевнені, що ми росіян на дно пустили?
— А хіба ти не бачив, скільки зірочок на прапорі?

 

(с)

 

Где-то подо Львовом...
Во дворе под стодолой старый бандеровец разложил оружие. Протирает, смазывает, любуется...
Вокруг вертится малолетний сынок.
Глаза разбегаются, слюнки текут, руки чешутся...
Наконец не выдерживает:
- Батьку, а дай-но з кулемета пострiляти!
- А чого ж? Пострiляй-но…
Сынок давит на гашетку, поначалу просто тащась от звука, затем оказывается на мушке стодола, забор, жбанки на заборе... наконец, находятся живые мишени - куры. Куры с истеричным кудахтаньем разбегаются, да не тут-то было! Пули все равно бегают быстрее. Через несколько секунд над двором висит облако порохового дыма, двор забрызган кровью и усыпан пухом и перьями. Последним был сбит старый толстый петух при попытке перелететь через крышу хаты.
- А шо, татку, файно? - гордо спрашивает сынок.
- Та файно, синку.
- А можна ще гранату кинути?
- Та кИдай, синку.
Сынок выбирает самую большую и забрасывает прямо в деревянный туалет. Через пару секунд гремит взрыв, туалет подлетает метров на пятнадцать, где-то там начинается период его полураспада, и во дворе приземляются сначала доски, щепки, клочки горящей газеты, затем женские тапочки и тлеющие обрывки женской одежды и белья. Дым развеялся, и запахло чем-то родным и характерным для родного края. Какой-то странный налет покрыл землю, куриные тушки, хату, стодолу, забор, жбанки на заборе, разложенное оружие...
- А шо, татку, файно? - уже не очень уверенно спрашивает сынок, сплевывая и отряхивая с головы какашки.
- Та ж файно, синку - тоже сплевывая и отряхиваясь - а то б дiсталося нам вiд мамцi за кури...