Відповідь: згадки з дитинства мій чоловік теж деякі моменти пам"ятає з 2,5 років, але напевно це ті моменти, які дуже вразили підсвідомість.
Відповідь: згадки з дитинства lotr_an, а спробуйте згадати, може і згадаєте хай вам мама пригадає якісь історії, це може допомогти згадати
Відповідь: згадки з дитинства я навіть перший дзвоник в школі не памятаю. байка, я й останнього не памятаю. в мене така властивість памяті, що мені не потрібно - воно повністю стирається.
Відповідь: згадки з дитинства В п"ять років тікала з магазину з великою іграшкою, яку мама не хтіла купити. Пам"ятаю як несла тишком-нишком з магазину її Продавець побачила і мені дісталося. Дотеперка чужого не рухаю А ще раніше згадки - дуже епізодичні - стіни дитячої, пепсікола в Брюховичах, гойдалки в дворі. Нє, то і спогадами важко назвати
Відповідь: згадки з дитинства Не знаю, скільки мені було років, але дотепер пам"ятаю, як мене вразило нове китайське покривало на диван, воно мало намальовані такі гарні квіточки, від яких я очей не могла відірвати. Тоді я взяла ножиці і майже всі ті квіточки повирізала...Вирізати ВСІ мені не дала бабця, яка зайшла невчасно до кімнати... Ще є такий спогад: сиджу я зі своєю коліжанкою на столі коло труни померлої прабабці і зачіпляємо їй на руки свої коралі. У нас у руки померлим дають вервицю, от ми і вирішили що того замало, треба більше зачепити.
Відповідь: згадки з дитинства Мiй перший НЕ епiзодичний спогад, тобто пам'ятаю цiлу подiю з рокiв 3. Ми були на морi, впринципi, багато чого з того моря пам'ятаю. Точно знаю що 3р. бо мама пiдтверджувала. Отже: Вiдпочивали ми з знайомими у яких була донька старша, може їй тодi 8 -10 рокiв було, десь так, старша за мене одним словом. Ну, лежимо на пляжi. Аж тут пiд'їхав дядько на мопедi з коробкою цукрових пiвникiв на палочцi продавати. Юля мала якiсь 10 коп. чи їй батьки одразу дали, то вона побiгла i купила собi, а я поки випросила тi 10 коп то вiн вже змився. Ну от сидимо на пiску i Юля так смачно облизує того пiвника, а я її все прошу щоб дала лизнути, а вона все не дає. З'їла вона всього пiвника i дала менi палочку обглодану На нiй нi краплинки цукру не залишилось. Ну, не бiда... Я встала i поперла в Нiколаєвку за пiвниками. А шо? Встала i пiшла, дядько напевно з Нiколаєвки був, бо в ту сторону поїхав. Що я НЕ пам'ятаю це як саме мене знайшли i як саме навертали назад. Зi слiв мами знаю що вона ганяла як вжалена по пляжевi а папа залiз на кришу навiсу i вздрiв мене простуючи до у напряму Нiколаєвки по дорозi. Ще маю купу спогадiв з тої поїздки. I епiзодичнi спогади з ранiше маю теж. Особливо коли менi хтось подарував мого iграшкового тигра який у мене до сих пiр є. Мама каже що вiн у мене був з народження, а я чомусь пам'ятаю що хтось з дiдової роботи приходить i дає менi того тигра i ще так пригнулись до мене бо я мала. Хто зна...
Відповідь: згадки з дитинства все. мені страшно мені дуже страшно!!!! не треба фільми жаху дивитися наш форум почитати
Відповідь: згадки з дитинства ой! а того я як боялася. коли мені було років 7 в нашій родині померла маленька дівчинка. я так злякалася, що досі на жоден похорон мене на шнурку не затягнеш...
Відповідь: згадки з дитинства Похорон,на мою думку взагалі великий фарс... коли я ховав бабусь,батька.то не міг дочекатись.коли це скінчиться...
Відповідь: згадки з дитинства А я пам"ятаю, що тоді зовсім не боялася...хотіла тільки щоб гарно було...
Відповідь: згадки з дитинства красно дякую таваріщі! ви чого мені імідж псуєте?! :D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D::D:D:D:D:D:D:D:D:D:D