Це мені нагадало такий жарт: Чоловік молиться і просить Бога, - Господи, навчи мене терпеливості, але давай пошвидше, бо я сьогодні дуже зайнятий. ) Залежить, що Ви вважаєте проблемою і якого рішення шукаєте... Я думала як Вам відповісти... прийшло кілька ідей, а тоді натрапила на такий вислів. "Є помилкою, коли Бог стає не метою, а засобом для життя. На жаль, більшості людей Христос не потрібен. Потрібно людям, щоб у них було все добре; а Бог повинен бути засобом для цього. Потрібно, щоб родина не розпалася - піти до церкви повінчатися. Потрібно, щоб діти не хворіли - хрестити, причастити. Потрібно, щоб не наврочили, порчі не навели - пісочок з могилки популярної подвижниці принести, в куточках посипати. Син п'є - акафіст до Невпиваємої Чаші прочитати. Чоловік б'є - в паломництво з'їздити. Ми бачимо, що праця спрямовується не на те, щоб бути з Богом і жити життям Святого Духа, а на те, щоб отримати щось від Бога. Бог виступає як гарант нашого благополучного життя. Сину, дай Мені серце твоє, - каже Христос, - а все інше Я Сам докладу тобі, бо в серці людському може вміщуватися Царство Боже. Господь заповідає Своїм учням: шукайте найперше Царства Божого й правди Його, а все це додасться вам." (Старець Ієронім Егінский)
Не терпеливості (терплячості до речі, в не терпеливості), при чому тут терпеливість. Хоча для того що я намагаюся донести не принципово, хай буде "терпеливість" - математика в школі, яку викладають по зашифрованому підручнику і кожен вчитель його розшифровує як йому заманеться. Бідні діти, вони ніколи нічому не навчаться. Ну логічно. Що вас не влаштовує?
Кожен живе як хоче і робить що хоче. Тому і все влаштовує. Християнство - пропозиція. Хочеш жити вічно? Ось роби так і так і не роби отак. А далі - по бажанню, без жодних притензій.
Ні, насправді все правильно, пустота - це і є їх філософія. І відро, з якого дно вибивають. А християнство - це коли відро ще й кришкою накривають і міцно тримають.
Так це ж добре. Бо вічне несення хреста - це дуже сумно, а люди сумувати не хочуть, а хочуть радіти життю.
Терпеливість - те ж саме що й терплячість... але це не принципово. Мені не доводилось зустрічати людину яка б читала щоденно Писання і молилась, а разом з тим нарікала на складність Святого Письма... Підручник здається складним якщо його не відкривати... та й Учитель насправді один. Мене все влаштовує.) Хотіти щоб все було добре - нормальне людське бажання. Але Ви говорите про віднайдення Бога в собі... і якщо продовжити - про віднайдення Бога в іншій людині, у всьому Ним створеному, в щоденних справах. То для цього потрібен Бог, без Нього не обійтись.)
Дайте вгадаю. Ваша парафія вашої церкви вашої конфесії вашої релігії? Цілком згоден. Я не заперечую ніяких підходів до віднайдення Бога в собі. Їх дуже багато. Кому подобається християнство - заради бога, аби була користь.
То просто інфа, але ви вільні у виборі. Як краще вмирати? Проінформованим, чи необізнаним? Напевно, все одно.
Проінформованим про що? Про каюк? Так в тому ж і справа. Те ж зцілення. Щоб зцілитися, треба повірити в те, що зцілишся. Не повірити спочатку в бога, а потім просити щоб він зцілив, а просто повірити самому в своє зцілення. Віра - це і є бог, прямо в тобі, не на небі, бо на справді це ти. І йому не потрібне ім'я. Імена - це умовності. Сонце і небо не знають що вони "сонце" і "небо", вони просто є.
Дзеко, ви ж віруюий! Ще казали мені щоб я собі на листочку написав і на монітор повісив табличку, що ви віруючий. А тут пишете таке, що мене уже сумніви беруть чи ви віруючий... Прийдеться знімати табличку...