Збираю дитину у табір

І знову "я" Повірте, зараз діти зовсім інші ніж ми були у їхньому віці. І стосується це не тільки сексуального розвитку. І хто цього не розуміє, той має шанс створити провалля комунікацій між собою та дитиною. Не заперечуйте мені, краще поцікавтеся у професійного психолога з дипломом міжнародного рівня. Відкиньте принципи і емоції і зробіть це заради дитини. Я колись через це перейшов сам. Тепер я мабуть єдиний тато-друг для своєї дитини між усіх дітей в його класі. Це як купити собі страховку - ніхто не думає, що потрапить в аврію, її купують для спокою та впевненості. І я не звинувачую нічиїх дітей, просто раджу батькам спосіб.

 

Може, ще дитині наркотики і горілку купити? Все одно уже знає. Дитину треба виховувати, тоді проблем не буде. А так звичайно - купив їй презервативи, і хай робить, що захоче, бо безпечно. Для мене як мами це було б неприйнятним. Я хочу, щоб діти були б хоч у чомусь невинними, хоча б до 15-16 років. Мені цікаво, а своїм дітям ви презервативи зі скількох років купуєте?

П.С. Не подумайте, що я з якоїсь релігійної родини, якраз навпаки.

 

На мою думку, давати дитині в табір презерватив - це можливо, якщо батько підозрює, що дитина далеко не святенька і може вчудити все що завгодно. В іншому випадку вистачить просто провести профілактичну бесіду.

 

Я дитину в табір ще не збирала, але розкажу про рівень освідченості наших шестирічок.
Сидимо з Яною в кімнаті , по телевізору реклама, та де вкінці говориться "Презерватив - ваша гумова броня" На що дитина обертається до мене і питає: "Мам, а що таке броня?"

То що ви там кажете пакувати в сумку в табір в 12 років?

 

Пояснила?

 

А не краще зробити так, щоб того сексу взагалі не було? Не забувайте, що ми говоримо навіть не про підлітка, а про 12-річну(!) дитину.

Не розумію, а навіщо тоді давати?

Якщо ваша дитина така ненадійна в такому ранньому віці, вибачте, треба не лише виховувати, а контролювати. Не всі діти такі, ДАЛЕКО не всі, а ви з Форестом жахи розказуєте. Може, ви ще скажете, що у нас усі діти наркотики вживають? Хоча, звичайно, все залежить від виховання і контролю. "Який батько, такий і син".

Особисто я вважаю НЕПРИЙНЯТНИМ і НЕБЕЗПЕЧНИМ з фізичної і моральної точки зору секс у ранньому віці. Якби моя дитина так зробила, я б звинувачувала себе, і, звичайно, покарала б дитину. А що, я маю її по голівці гладити?

І не кажіть про надмірну обізнаність дітей. Знати і самим робити - абсолютно різні речі.

 

Дівчата, не ображайтесь... Але про контроль і виховання дуже легко говорити зі сторони, не маючи своїх дітей. Поперше зважте на різницю - хлопчик дівчинка, а по друге кожна дитина індивідуальна. Для одних презерватив в 12 буде нормою і то свідомою, а для інших і в 20 то буде всього навсього надувна кулька.

 

Але ж батьки знають про "грішки" дитини. Хоча б приблизно.

Оксано, моя мама дуууже мене контролює, навіть зараз. Вона завжди знала, з ким я товаришую, кому телефоную, де буваю, як у мене справи в школі з найменшими подробицями, не давала мені грошей, щоб я не витрачала їх на непотрібні і шкідливі речі. Навіть у 18 років вона мені телефонує, коли я затримуюся, питає, де я ходжу, знає моїх друзів, не відпускає з дому пізно, завжди питає, коли буду вдома і чому затримуюся, не дає багато грошей і контролює, скільки я витрачаю і на що. Так що про контроль я знаю добре.

 

Ну себе я навіть не знаю чи варто звинувачувати. А карати дитину за що? Але то вже інші тема..
Моя мама думала, що я займаюсь сексом десь з 18 років, коли в мене був перший хлопець. І розповідала мені і про презервативи, і про свій досвід. Мені було цікаво і прикольно, що мама таким ділиться і нав'язує зі мною контакт, хоча про такі речі я знала вже давно і напевно десь таки з 12 років, коли в однокласниць з'являлись перші місячні, і ми тільки про це і говорили. Але мій перший раз аж ніяк не залежав від мами, хоч і був через кілька років після того, як вона мене "просвітила".
Звісно, в 12 років мені презерватив був би ні до чого, але мала таку однокласницю, що там би посумнівалась.. А в 16-18 було б корисно, якби мама дала з собою в якусь поїздку презерватив, бо був такий вік, що могла наробити дурниць і навіть хотіла, і тоді зовсім не думала про захист. В такому віці якщо вже доходить до таких моментів, коли хочеться спробувати сексу, то гормони не дають думати..

 

не возможно, только если вы не посадите своего ребёнка дома и не будете гулять с ним за руку

это "на" вдруг вас рядом со своей рукой не окажется и "на" человеческое "авось"

а вы не представляли себе что может произойти с ребёнком, когда он "вырвется" из-под вашего контроля и какие могут быть последствия? не у всех хороших пап замечательные дети...

вот и это "авось", никто и никогда не может быть уверен в своём ребёнке на 100%, что он чего-то там не сделает...

я извиняюсь, а сколько вам лет?

 

Вибачте, але я б це назвала недовірою. Батьки мають бути поінформованими чим і де займається їх дитина, бо переживають. Але якщо не дає зайвих грошей, щоб дитина не витратила на щось "шкідливе", то значить, що мама припускає, що дитина може це зробити і недовіряє їй.
Знову ж таки, це дуже особиста справа. Комусь це подобається, а хтось хоче мати своє особисте життя і самому розпоряджуватись що робити, з ким дружити, де ходити і т.д. Мене б таке відношення тільки відштовхувало від батьків, хоча зрештою трохи таки відштовхувало. А в 18 років було стидно брати в батьків гроші на свої потреби, тому намагалась хоч копієчки, але заробляти.
Рано чи пізно Ви почнете жити своїм життям, де будете самі контролювати свої фінанси та загалом все. На мою думку, дітям, за яких все вирішують батьки (чи то пак - "контролюють"), це важче. І як особистості теж важко розвиватись, коли батьки обмежують. Знову ж таки, кого що влаштовує..

 

Девушка наша уже несколько месяцев, как совершеннолетняя.

 

печально

 

Рибко не ображайтесь, але якщо б я мала такий контроль....
Мене мама колись теж контролювала, не пускала на дискотеки ітп, але це було десь до 14 років...
Коли черговий раз мама не хотіла відпустити мене на якусь вечірку я сказала що все одно піду і пішла...переночувала у подружки і повернулась на наступний день. (Я в мами була не подарочком ) Але після того мама мені нарешті почала довіряти і на кожну мою просьбу щоб кудись піти, поїхати на кілька днів чи ще щось казала : "йди, тільки скажи з ким будеш і коли повернешся". Я не вважаю добрим по відношенню до мами те що я тоді зробила, бо уявляю як вона через мене переживала, але якби я в кінці кінців не поставила на свому, то мабуть мучилась би так як ви...
І скажу навіть більше, пару років тому мені мама сама сказала :" чим більше я тебе контролювала і чим більше речей забороняла, тим більше ти хотіла робити ці речі, адже заборонений плод найкраще смакує. Я зрозуміла, що була не права, я рада що можу тобі довіряти."

 

Вы настолько не доверяете ребёнку в 12 лет?

Ні, ви не про те подумали. Мама не хотіла, щоб я купувала усілякі гумки, чіпси, сухарики, які є не дуже корисними для дітей.

За те, що робить неподобства у такому ранньому віці. Чи треба хвалити?

Та я вже настільки звикла...

 

само собою в контексті теми

 

не хотелось бы тут обсуждать на что способны дети в 12 лет...

а зря... в 18 лет более самостоятельней нужно быть, не потому что так модно сейчас, а потому что это очень может помочь в будущем

 

Жувальні!

Согласна, но не знаю, как вырваться из-под контроля.

 

Знаєте, Рибко, маю багато прикладів тотального контролю батьками своїх дітей, а особливо доньок.
результат у різних випадках різний, але спільне є - часткова або повна втрата довіри між батьками і дітьми (в двосторонньому порядку),
внаслідок цього - батьки ніколи насправді так і не знали, де, з ким і як їх діти.
були впевнені - все добре, так, як їм хочеться.

П.С. в тему - сьогодні по телевізору якийсь молодіжний комедійний серіал промайнув - галаслива дискотека в нічному клубі і т.п. - залітає молодик з телефоном і дико кричить, щоб всі затихли - і коли всі в ступорі чекають, що ж він їм повідомить такого термінового - він спокійно бере телефон і лагідно промовляє: "Так, мамусю, в мене все добре, я вже сплю. нікуди не пішов. не хвилюйся."
в ту ж мить, як кладе трубку - знов дика гулянка.

по-моєму, типовий приклад реакції дітей на тотальну заборону всього.

звичайно, в 12 років вручати в руки презерватив - це крайність. але далеко не рано вести роз"яснювальні бесіди на тему потенційного застосування цієї "броні"!